UK
Для цього матеріалу переклад іншими мовами відсутній, спробуйте перевірити пізніше

За кого на місцевих виборах буде голосувати проукраїнський Харків

Уже цієї осені, менше ніж через п'ять місяців, мають відбутися чергові місцеві вибори по всій Україні. За крісло мера Харкова, найімовірніше, будуть боротися три основних гравці: чинний очільник міста Геннадій Кернес, нардеп фракції ОПЗЖ Олександр Фельдман та поки що невідомий кандидат від партії "Слуги Народу"

За кого на місцевих виборах буде голосув…

А от з частиною партій, які будуть намагатися отримати мандати у Харківській міській раді, ситуація й досі є досить-таки туманною.

 

Для Кернеса важливо буде завести до міськради монобільшість від своєї партії, щоб продовжувати одноосібно приймати всі рішення. На виборах в 2015 році його команді вдалося "прибрати" з перегонів партію "Опозиційний блок", яка ділила аналогічне з кернесівським "Відродженням" електоральне поле. Формальною причиною відмови для реєстрації списку кандидатів тоді стали бюрократичні накладки з документами. Завдяки цьому практично всі голоси виборців з "блакитного" табору електорату (тобто симпатиків Росії/прихильників екс-"регіоналів"/антимайданівців) були віддані за партію Кернеса, що трансформувалося у впевнені 57 з 84 мандатів у міській раді.

 

Однак на місцевих виборах 2020-го року опоненти чинного мера Харкова навряд чи повторять помилки "Опоблоку" в 2015 році, і за голоси виборців на цьому електоральному полі будуть боротися відразу три рейтингових у місті партії - ОПЗЖ, "Партія Шарія" і партія Кернеса (чи то знову "Відродження", "Довіряй ділам" чи просто "Блок Кернеса - Успішний Харків!").

 

Ще однією рейтинговою партією в місті є "Слуга Народу". Однак у неї немає чітко окресленого електорату. На парламентських виборах 2019 року вона виступила як універсальна партія, в ідеях якої, через малу кількість публічних виступів і нестачі конкретики в меседжах, кожен виборець бачив "своє", свій ідеал. Аналогічною ситуація була і з Зеленським на президентських виборах. Аналогічною ситуація буде і з партією "Слуга Народу" на місцевих виборах. Але, глобально, її представники під брендом чинного Президента будуть намагатися "відтягнути" виборців від двох основних груп електорату - "блакитної" (симпатиків Росії/прихильників екс-"регіоналів"/антимайданівців) і "помаранчевої" (проукраїнських/проєвропейських/продемократичних/промайданних виборців).

 

І якщо з перерахованими вище партіями-"гравцями" все, відносно, зрозуміло, то питання щодо лідера чи лідерів "помаранчевого" табору досі залишається відкритим. Зараз є різні думки з приводу чисельності такого електорату в Харкові. На місцевих виборах у 2015 році за партії з проукраїнським ідеологічним забарвленням проголосували близько 40% харків'ян.

 

Джерело: сайт "РБК-Україна"

 

За майже п'ять років ситуація, безумовно, змінилася, і виборців "блакитного" табору в Харкові стало менше. Однак з огляду на те, що на цих місцевих виборах "Слуги народу" заберуть певну частину "помаранчевого" електорату, можемо припустити, що за проукраїнські партії на цих виборах проголосують близько 30-35% харків'ян.

 

Але одна з найбільших проблем політиків в Україні - їх невміння домовлятися і об'єднуватися, особливо - перед виборами. Якби ті ж 40% виборців у 2015 році проголосували за одну проукраїнську партію, то вона завела б до Харківської міської ради як мінімум 33 депутати (40% від 84 мандатів). Однак величезна кількість голосів розпорошилася по непрохідних партіях і, в результаті, не була врахована при розподілі мандатів. Через це партія Кернеса, наприклад, отримала 57 мандатів замість 44-45 (53% від 84 мандатів). Необхідна кількість голосів для прийняття рішень в міськраді - 43, тому або депутатам від "Відродження" доводилося б сумлінно відвідувати всі без винятку сесії (що для них було б досить проблематично), або Кернес був би вимушений домовлятися з іншими політичними силами, щоб мати можливість приймати рішення. А це похитнуло б монолітність його влади у Харкові.

 

На фото - Геннадій Кернес. Джерело: сайт "24 канал"

 

Та у 2015 році представникам харківських проукраїнських партій не вдалося домовитися з приводу висунення єдиного списку кандидатів у депутати міської ради, що підсилило позиції Кернеса.

 

Ситуація повторюється і перед місцевими виборами у 2020 році - багато партій з цього табору планують піти на вибори самостійно, ризикуючи або отримати 5-7 мандатів у міськраді або зовсім не подолати 5%-й бар'єр. І кожен голос за "непрохідну" партію буде йти на користь "прохідних" партій, серед яких - ОПЗЖ, "Партія Шарія", партія Кернеса та "Слуга Народу".

 

З огляду на це очевидною стає необхідність висунення єдиного списку кандидатів від однієї партії, яка могла б зібрати голоси максимальної кількості проукраїнських харків'ян. Коротко пройдемося по основних партіях, які потенційно могли б консолідувати навколо себе "помаранчевий" електорат у Харкові.

 

"Євросолідарність" влітку 2019 року втратила свою фракцію в Харківській міськраді, а в грудні 2019 - і в облраді. Із партії пішов Ігор Райнін, який очолював її харківський осередок. Зараз ця партія в Харківській області координується народною депутаткою з Криму Іриною Фріз. А якщо врахувати рівень антирейтингу Порошенка, то представники цієї партії на місцевих виборах боротимуться, скоріше, за можливість в принципі потрапити до міськради, а не за величину фракції. І "консолідуючою" для всіх проукраїнських харків’ян вона явно не зможе стати.

 

Такою могла б виступити парламентська партія "Голос". Та її рейтинг опустився настільки сильно, що вона, у разі балотування, теж буде боротися, скоріше, за можливість потрапити до міськради, а не за весь проукраїнський електорат у місті. Не грає їм на руку й той факт, що партія досі не розгорнула активної діяльності в Харкові, а кожен втрачений день все більше зменшує її шанси на прохід до міськради.

 

"Самопоміч", яка отримала другу за величиною фракцію в міськраді за результатами виборів 2015 року, навряд чи буде повторно балотуватися до неї в цьому році. Її рейтинг обвалився ще декілька років тому, і при сьогоднішній розкладці у неї немає шансів на переобрання.

 

"Батьківщина" на місцевих виборах 2015 року не отримала і 4% голосів. У неї немає яскравого активу і сильного представництва у Харкові, а антирейтинг Тимошенко, як і рейтинг Порошенко, занадто великий. Одне з останніх соцопитувань (група "Рейтинг", осінь 2019) показало, що за цю партію на місцевих виборах готові були проголосувати близько 1% респондентів.

 

Найактивнішою патріотичною партією в Харкові довгий час була "Свобода", яку очолював Ігор Швайка. Але нещодавно він, після 13 років членства, вийшов з політсили, а в осередку з'явилося нове керівництво. Такі зміни перед виборами рідко коли йдуть на користь партії. До того ж Харків ніколи не був вотчиною патріотичних партій, а "Свобода" на виборах до міськради у 2015 році отримала близько 2% голосів. Цього разу вони навряд чи зможуть набрати більше 3% голосів.

 

Решта партій всеукраїнського масштабу станом на сьогодні мають ще менше шансів на потрапляння до міськради, не кажучи вже про консолідацію всього проукраїнського електорату під своїм крилом. І зараз виключно "партійним брендом" на місцевих виборах у Харкові прихильність "помаранчевого" електорату завоювати буде складно. Але увагу виборців може привернути відомий місцевий лідер. Спробуємо проаналізувати хто, станом на сьогодні, міг би стати таким лідером.

 

У грудні 2019 року нардеп Олександр Фельдман заявив, що планує балотуватися на посаду мера Харкова й почав ще активніше використовувати "антикернесівську" риторику. Лідери громадської думки (так звані "ЛОМи"), яких підключили до агітації за Фельдмана, зараз артикулюють проукраїнськими гаслами у дусі "Слава Україні!". Та навіть на вході до фельдманівського ринку "Барабашово" можна було побачити "помаранчеві" гасла, які стали символічними для Майданів 2004 та 2013-2014 років.

 

Джерело: сайт "АТН"

 

Але для Фельдмана стратегія "загравання з проукраїнським електоратом" є однозначно програшною, оскільки будь-яка агітація у такому ключі буде розбиватися простим аргументом: "Фельдман був у "Партії регіонів", а зараз є членом проросійської фракції ОПЗЖ у ВРУ". Широкий проукраїнський електорат не проголосує за Фельдмана. Сам він, ймовірно, буде балотуватися на крісло мера від тієї ж ОПЗЖ.

 

Активною є кампанія у соцмережах адвоката та депутата Харківської міськради попереднього скликання Анатолія Родзинського. Однак там його аудиторія зовсім незначна, так само як і впізнаваність по місту. На виборах мера 2015 року він отримав 3,6% голосів, а його партія "Народний контроль" - менше 3%. І у Родзинського явно не вдалося сильно збільшити рейтинг за ці 5 років.

 

На фото - Анатолій Родзинський. Джерело: сайт "РІА-Новини.Україна"

 

У харківському сегменті Facebook-у відомою є команда ГО "Харківський антикорупційний центр", яку очолює депутат облради Дмитро Булах. Однак їх аудиторія - це, в основному, Facebook, й поза його межами їх впізнаваність є незначною. Та й наскільки користувачі соцмережі будуть лояльними до них під час самих виборів - велике запитання. Як самостійна сила, без злиття з командою іншого політика, вони навряд чи зможуть добитися значних успіхів на виборах.