Втрачені можливості: Чому на Харківщині додаткові ресурси викидають на смітник

У Харкові та області левова частина побутових відходів взагалі ніяк не перероблюється

Втрачені можливості: Чому на Харківщині…

У Харкові відходи осідають на смітниках та полігонах, де забруднюють навколишнє середовище та сприяють виникненню загорянь. Натомість перероблені відходи могли б приносити значну користь. Наприклад, пластик може йти на покриття доріг та виробництво меблів, а з органічних відходів можна виготовити чудові добрива.

"Я не беру рівень промислових відходів, оскільки це ще куди більший пласт, – розповіла координторка Zero Waste та мережі Екохабів у Харкові Анна Прокаєва. – Якщо говорити про співмірність, то побутові відходи складають лише 2%. Але це те, що утворюється в місті щодня. Ми продукуємо сміття і все це йде на полігон. Це у кращому випадку. І якщо в місті вирішене питання стосовно збору та вивезення побутових відходів, то в невеличких містах та селищах і цього немає. Наприклад, в Люботині підписано договори на вивезення тільки 33% відходів. Усе інше потрапляє у довкілля. Або люди самі спалюють відходи. Це так само є потенційно небезпечним. Наприклад, коли вони спалюють органіку, то це так само призводить до забруднення. Зараз у зимовий період люди спалюють пластикові відходи у своїх печах. Використовують їх як паливо. А тут вже можна говорити про викиди в атмосферу. Ті відходи, які могли би стати вторсировиною, вони по суті спалюються. І це сприяє утворенню шкідливих речовин для людини".

Звалища Харкова та їх небезпеки

Прокаєва зазначила, що Харківщина як промислово розвинений регіон має певні переваги в плані переробки відходів. Наприклад, саме тут знаходиться єдиний на всю Україну завод з переробки Tetra Pak. Проте на території регіону досі діють несанкціоновані звалища, куди, зокрема, потрапляють небезпечні відходи. Тут мова йде про такі ртутовмісні відходи, як звичайні батарейки, а також енергозберігаючі лампи та градусники, які взагалі проблематично здати на переробку. А для фізичної особи це взагалі неможливо зробити. Це значна проблема, адже залишки ртуті несуть значну загрозу оточуючому середовищу. Так, всього 1 грам речовини здатен забруднити 3,3 млн м.куб. повітря або 200 тис. м.куб. води. Крім того, наявність ртуті в ґрунті та воді може призвести до загибелі представників місцевої флори та фауни. За словами Прокаєвої, у Європейському Союзі ртутовмісні градусники взагалі вважаються якимось архаїчним явищем. Їх навіть неможливо придбати в аптеках, адже вже давно є більш екологічні альтернативи.

Контейнери для роздільного збирання сміття

Також у Харкові досить проблематично здати на переробку такий розповсюджений вид відходів, як батарейки. У місті не так вже багато місць, де можна екологічно позбавитися від такого виду відходів. Самі батарейки містять важкі метали, кислоти та луги. І коли вони потрапляють у воду чи ґрунт, то завдають непоправної шкоди навколишньому середовищу. За словами екологів, одна пальчикова батарейка здатна забруднити 400 л води та 20 кв. м ґрунту.

Разом із тим, під час епідемії коронавірусу з’явилися нові екологічні виклики. Екологи нарікають на тонни одноразових масок та рукавичок, які знаходять не тільки поблизу людських домівок, а й у морях та океанах. Подібне сміття несе загрозу морській фауні: тварини можуть прийняти одноразові рукавички за їжу, що призведе до їхньої загибелі. Крім того, сміття загрожує і наземним тваринам. Наприклад, вони ризикують заплутатися одноразових масках. Також під час розкладання одноразових масок та рукавичок утворюються мікроскопічні частинки пластику, які забруднюють воду та ґрунт.

"Ще один виклик, що пов'язаний з пандемією коронавірусу, це маски та рукавчики, – зазначила Прокаєва. – Вони є потенційно небезпечними. Так, ці засоби захисту не вважаються небезпечними, але тут проблема в їхній одноразовості. Тобто людина використовує їх один раз та викидає. Можна побачити буквально на вулицях, як управляються з цими відходами. Досить часто вони навіть не потрапляють до урни. Але це більше про культуру споживання. На сьогодні є альтернатива – багаторазові маски. Можна мати кілька в запасі, якщо дотримуватися рекомендацій та змінювати їх кожні дві години. Так само під час коронавірусу зросла кількість одноразового пакування. Особливо у великих містах, де розвинена доставка, де, зазвичай, використовується одноразова тара та пакування. І це в кращому випадку йде на полігон".

Переробка відходів дозволяє отримати цінний ресурс

"Пластик у нас взагалі є окремою бідою, – підкреслила Прокаєва. – У нас якщо зайти у супермаркет, то в основному всі продукти будуть в одноразовому пакуванні. Ми з’їли сирок, масло чи випили молоко – і все це йде у спільний контейнер. Далі – на захоронення. Проблема в тому, що відбирається лишень ліквідна частина. Це те, що економічно доцільно відібрати і переробити. Більша частина пластикового пакування піде на полігон. Ми кожен день збільшуємо та збільшуємо кількість пластику на полігоні".

А перероблений пластик може отримати "друге життя". Наприклад, відповідна сировина йде на виготовлення нових пластикових контейнерів, меблів, канцелярських товарів, елементів міських споруд та покриття доріг. Крім того, з переробленого пластику вже навчилися виготовляти одяг та взуття. Подібний прийом освоїли навіть всесвітньо відомі бренди, які таким чином привертають небайдужих до екології покупців. Тобто пластик, який не потрапляє на полігони, здатен приносити користь.

Пластик може стати вторинною сировиною для виготовлення корисних продуктів

Те саме можна сказати і про органічні відходи. Звісно, органіка не несе такої загрози довкіллю, як батарейки чи пластик. Проте накопичення органічних відходів на полігонах може створити низку проблем. Як розповіла координаторка громадської спілки "Пермакультура в Україні" Ірина Казакова, наявність органіки підвищує ризики виникнення пожеж на сміттєзвалищах. Що у свою чергу може спричинити загоряння й інших небезпечних відходів, які знаходяться поруч. Під час горіння вони виділяють токсичний дим, який завдає нищівного удару як по навколишньому середовищу, так і по здоров’ю людей, яким не пощастило жити поруч з таким полігоном. Крім того, існує висока ймовірність виникнення зсувів, адже самі органічні відходи по своїй природі дуже нестійкі. Ну і вишенька на торті – під час процесу гниття органічні відходи виділяють газ метан, який зокрема сприяє глобальному потеплінню.

"Дуже багато проблем на сміттєзвалищах якраз спричинені органічними відходами, – пояснила Казакова. – А компостування якраз сприятиме тому, що в нас зменшиться кількість сміттєзвалищ, зменшиться їх небезпечність. І фактично ці відходи будуть перетворюватися на ресурс, який ми можемо знов повернути в систему виробництва. Адже завдяки цьому процесу ми отримуємо якісний компост – безкоштовне добриво та джерело корисної мікрофлори для ґрунту".

Компостування – це чудовий спосіб позбавитися органічних відходів. Воно дає можливість отримувати високоефективні органічні добрива, які здатні покращити ґрунти та отримати стабільні урожаї. У країнах ЄС взагалі планують до 2023 року перейти на окремий збір органічного сміття. Наразі культура роздільного збору відходів там дуже розвинена. Що стосується України, то у нас люди поки що вчаться давати раду органічним відходам. На сьогоднішній день хіба що у Львові діє єдина на всю країну станція з компостування.

"Офіційна статистика дає 93-94%, які ідуть на захоронення, – розповів директор львівського KП "Зeлeнe мiстo" Святoслaв Євтyшeнкo. – У нас на сьогодні біовідходи окремо не збираються. Хоча ця частка складає 30-40%. І проблему можна було перетворити на додатковий прибуток. Якщо окремо збирати біовідходи, то їх можна перетворювати на компост. І навіть на газ. Наприклад, у Львові з’явилася одна єдина компостовня. Вона розпочала свою роботу в тестовому режимі в січні поточного року. Прийом харчових і садових відходів від населення також здійснювався вже з січня. Усі охочі мали можливість привезти органіку на компостування. Весною в місті розпочали розміщувати контейнери для роздільного збору органічних відходів для мешканців багатоповерхівок і бізнесу. Відтак, стартував пілотний проект із роздільного збору та вивезення органіки".

Також Євтyшeнкo розповів, що цього року у Львові розпочали компостувати листя, яке надходять із парків, скверів і зелених зон. А це не тільки дозволяє позбавитися від подібного сміття, а й дає можливість вирішити проблему з випалюванням листя. Що напрочуд актуально в осінній період. За словами екологів, випалювання не тільки завдає шкоди навколишньому середовищу, а й несе загрозу для здоров'я та самопочуття місцевих мешканців.

Одноразові маски та рукавички забруднюють воду

Як розповіла Казакова, існує три способи переробки органічних відходів – звичайне компостування, вермикомпостування та компостування безпосередньо в грядках. Тут кожен може обрати собі найбільш зручний. Кожен із цих методів має значно більше переваг, ніж коли органічне сміття відправляється на полігон. Навіть при звичайному компостуванні можна отримати цілком безкоштовне та безпечне добриво. Ще один варіант – компостування прямо в грядках. Цей спосіб особливо зручний для людей, які проживають в приватному секторі та не залишають по собі багато відходів. Вони можуть складати органіку прямо на грядках, чим покращувати їх родючість та створювати сприятливий мікроклімат для рослин. А якщо господарі будуть дотримуватися всіх нюансів компостування, то цей процес буде проходити швидко і без неприємного запаху.

Куди більш цікавим способом переробки органічних відходів є вермикомпостування – виготовлення біогумусу за допомогою черв’яків. За словами Казакової, вони переробляють залишки органічних відходів у якісний біогумус, що дозволяє непогано заощаджувати на добривах. Крім того, цей метод є більш ефективним, ніж звичайне компостування. Єдиний мінус полягає втому, що самі черв’яки потребують догляду. Казакова зазначила, що вермикомпостування є цілком природнім процесом. Про надзвичайне значення черв’яків в процесі ґрунтоутворення свого часу повідав всесвітньо відомий вчений Чарльз Дарвін.

"Дарвін займався дослідженням цього питання більше 50 років, – розповіла Казакова. – І прийшов до висновку, що земля стає родючою тільки після того, як багато разів пройде через кишківник дощового черв'яка. Тому компостування і вермікомпостування – це абсолютно природні процеси. Це те, що відбувається в природі, коли на одному місці накопичується органіка. Наприклад, падає листя, росте та потім засихає трава, зверху падає дощ та сніг. Згодом на це все потрапляє сонячне проміння і починається процес розкладання органічної речовини. Це абсолютно природній процес. І таким чином ми отримуємо через певний час ґрунт. І черв’ячки цей процес пришвидшують".

Людям не вистачає інформації щодо поводження з відходами

"Найважче привчити людей правильно сортувати органіку, – розповів Євтyшeнкo. – Адже всі харчові відходи потрібно викидати без упаковки, пакетів для сміття, пластику тощо. Коли вони потрапляють на станцію, інколи їх доводиться вручну сортувати. І лише тоді органіка йде на компостування. Варто зазначити, що органічні відходи становлять близько половини від усіх відходів, які ми продукуємо. Тому роздільний збір і переробка органіки дає можливість зменшити кількість сміття, яке потрапляє на захоронення. Також ми постійно пояснюємо мешканцям, що важливо сортувати органіку. Адже це не лише дає можливість виготовляти корисний компост, а й зберегти екологію. Наприклад, якщо харчові відходи потрапляють на захоронення разом із пластиком, то утворюються шкідливі гази, які забруднюють довкілля".

Мікропластик у воді шкодить людям

За його словами, у межах пілотного проекту львів’ян спонукали викидати органіку окремо від загального сміття. Також їм наголошують на вигідності компостування. Як зазначив Євтyшeнкo, одне ОСББ таким чином може за місяць заощадити від 500 до 1300 гривень на оплаті послуг із захоронення побутових відходів.

"Кількість органічних відходів, які потрапляють на компостування, із кожним місяцем зростає, – зазначив він. – Наприклад, якщо за жовтень ми зібрали 514 тонн харчових і садових відходів, то станом на ранок 30 листопада кількість органіки, яка надійшла на компостування, становить 941 тонн, із них 33 – харчові, 918 – садові. І взагалі варто розуміти, що за переробкою відходів майбутнє".

Разом із тим, пересічний харків’янин мало розуміється на сортуванні відходів. Одні люди ігнорують наявні можливості та не хочуть себе завантажувати сортуванням. Інші ж через брак відповідної інформації роблять це неправильно. Наприклад, у тих же контейнерах для пластику можна часом побачити і скляні пляшки, і звичайне побутове сміття.

"Проблема в тому, як люди поводяться з цими відходами, – наголосила Прокаєва. – Зазвичай, вони обирають найлегший спосіб – все скидають в один контейнер. І потенційна вторсировина перетворюється на сміття. На полігонах, звісно, відбирають. Але відбирають найбільш розповсюджені та цінні речовини – метал, скло. Папір, зазвичай, приходить у такому стані, що він вже нікому не потрібен. Це вже сміття, а не вторсировина. Як ми бачимо, у нас зараз дуже багато баків стоять відкритими. Туди потрапляє вода. Це призводить до того, що там вже не вторсировина, а сміття. І з PET-пляшками аналогічна ситуація. У нас зараз у Харкові при будинках можна частіше побачити баки для різного типу відходів. Але як на мене, занадто маленька інформаційна кампанія. Наприклад, нам люди надсилають фото та запитують, який це вид пластику та у який контейнер його слід викидати. Тобто їм не вистачає відповідної інформації".

Всі новини Харкова сьогодні читайте на Depo.Харків

 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"