Визвольні змагання 1917-1921 років: Як Харків боровся проти більшовистської окупації

В Харківському історичному музеї імені Миколи Сумцова стартувала освітня виставка "Українське військо 1917-1921 років"

Визвольні змагання 1917-1921 років: Як Х…

Присвячена вона історії українських збройних формувань та їх участі у визвольних змаганнях, які розгорнулися на території сучасної України у першій третині ХХ століття.

За словами представників Інституту національної пам’яті, у такому стислому та лаконічному вигляді історію української армії представлено вперше. Тут висвітлена хронологія формування української армії, представлено біографічні дані основних діячів та воєначальників, а також відзнаки та однострої військових. Є окремі стенди, присвячені піхоті, кінноті, артилерії та флоту. Крім того, автори виставки приділили увагу долі української армії після поразки у визвольних змаганнях. А один із стендів був присвячений мілітарним традиціям, що до сьогодні зберігаються в українському війську.

Нехай виставка не представляє якійсь окремий регіон, проте мешканці кожного з них можуть знайти інформацію про своїх земляків. Харківщина тут не стала винятком – серед учасників визвольних змагань згадується Микола Міхновський, Петро Болбочан, Юрко Тютюнник, а серед збройних формувань – Гайдамацький Кіш Слобідської України.

"Метою виставки не було представити окремий регіон, – розповіла керівниця Північно-Східного відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова. – Тому що армія діяла по всій Україні. Якщо говорити про тих представників, які пов'язані зі Слобожанщиною, із Харковом, то в першу чергу це Микола Міхновський, один із фундаторів ідеї української незалежності. Він був ініціатором створення першого українського полку імені Богдана Хмельницького, очолював український військовий клуб імені Павла Полуботка. Також тут окремим плакатом представлено ім'я Юрка Тютюнника, який пов'язаний із Харковом. Він тут жив. Також тут можна зустріти інформацію про Петра Болбочана. Його визначний кримський похід починався якраз з Лозової на Харківщині. Ну, і окрема назва – Гайдамацький Кіш Слобідської України. В назві втілено топонім Слобожанщини".

Розділ "Однострої та відзнаки" містить світлину бойового прапора, який жителі Охтирського повіту подарували бійцям Болбочана. Вони у 1918 році визволяли Харківщину від більшовиків. Щоправда, комуністам таки вдалося захопити Харків. Хоча, як зазначає співробітник Українського інституту національної пам'яті Едуард Зуб, у ті часи жодна сторона не мала одностайної підтримки населення. Суспільство було розрізненим, як, в принципі, і зараз. Однак Харків став для більшовиків стратегічно важливим містом – він і до Росії ближче, і ризиків щодо його захоплення менше.

"Внесок Харківщині у визвольні змагання – про це можна написати дисертацію, – розповів Зуб. – Починаючи з того, що Чугуївське училище дало скільки офіцерів та старшин для української армії. Хоча б того ж Петра Болбочана. Це чугуївській випускник. Багато харківців воювали в українських формаціях. Про це багато документів можна подивитися. Можна почитати мемуари. Востаннє я дивися документи так званих "петлюрівських повстанських контрреволюційних організацій", які були викриті чекістами в Харкові у 1920-1922 роках. Це все харківці, колишні петлюрівці різних частин, артилеристи Алмазова, "чорні запорожці". Насправді було багато харківців. Коли Запорізька дивізія заходила сюди у 1918 році, то тут вона розрослася до Запорізького корпусу. Є прекрасні спогади Степана Самійленка "Дні слави", написані у 1955-му. Він заходив у Харків у складі українських частин у квітні 1918-го. Він розповідав, як сюди масово записувалися в українські частини. І в місті, і в губернії".

"Мешканці Слобожанщини, як й жителі всієї України, підтримували Центральну раду, – розповіла Тахтаулова. – Вони, власне, стали на захист Української народної республіки. Незважаючи на те, що саме в Харкові було проголошено радянську владу так званим Першим всеукраїнським з'їздом рад. Проте Харківщина залишалася в полі уваги і Української народної республіки, і Директорії, і Української держави Скоропадського".

За словами організаторів виставки, аналогічні експозиції були відкриті в усіх обласних центрах України. Згодом вони мають "помандрувати" до районів областей та в переважній більшості осісти у краєзнавчих музеях. Ознайомитися з історією визвольних змагань та дізнатися більше про їх учасників харків'яни можуть до 7 лютого.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Харків

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"