Маловідомі історії найдовшого проспекту Харкова
Чому Московська дорога не веде до Москви та як постріл на розі вплинув на вбивство російського царя
Московський проспект – найпротяжніша вулиця Харкова та одна з найдовших вулиць Східної України. Її довжина складає понад 18 км. А історія приховує тисячі цікавинок та суперечок.
Прибуткові будинки XVIII – ХІХ століть, колишні промислові гіганти початку ХХ століття та великі сучасні житлові масиви - все це вмістилося на одному проспекті.
Він бере початок у самому центрі міста, а закінчується аж біля Окружної дороги. Пролягає через шість районів Харкова та 13 станцій метрополітену. Саме тут відкрили перші в Харкові чоловічу гімназію та реальне училище. Подейкують, що за царських часів тут була найбільша кількість шинків чи барів на одну міську вулицю – сім. Ми зібрали декілька історичних фактів про найдовший проспект міста.
Московська дорога не до Москви
Свою назву проспект отримав через дорогу на Москву. І хоча зараз така фраза викликає посмішку, адже закінчується Московський проспект дорогою на Чугуїв, у XVII столітті дорога на Москву починалася саме тут. Вулиця виникла разом з будівництвом Харківської фортеці. Там, де сьогодні починається проспект, стояла Московська проїзна вежа і починалася відповідна дорога. Сучасний Московський проспект поєднав три вулиці, які до революції мали різні назви – Московська, Старомосковська та Корсиківська. У 1919 році Московську вулицю перейменували на вулицю 1 травня. На початку 1930-х їх об'єднали та перейменували на проспект Сталіна, а вже в 1950-х їм повернули історичну назву, "підвищивши" в статусі – Московський проспект.
Революційне вбивство на розі
Кривавою сторінкою в історії найдовшої вулиці стало вбивство харківського генерал-губернатора князя Дмитра Кропоткіна в 1879 році. Князь саме повертався з театру, коли на розі Московської та Дворянської вулиць київський революціонер-терорист Григорій Гольденберг заскочив на підніжку карети князя, вистрілив у вікно та зник. На думку істориків, цей замах мав вирішальний вплив на рішення Народної волі про вбивство царя Олександра II 1 березня 1881.
З чого починалася історія харківського футболу
Cаме з Московського проспекту почалася історія великого футболу в Харкові. До чого тут вулиця? Все дуже просто: 1910 року саме на Московській вулиці побудували невеликий стадіон. І вже в 1911 році тут відбулася перша в місті міжнародна футбольна зустріч з англійським клубом, у якій перемогу здобула збірна Харкова.
Де виступали Шаляпін та Станіславський
Не оминуло одну з найстаріших вулиць Харкова й культурне життя. У 1903 році по проспекту Московському, 94, збудували Народний дім (приміщення для організації культурно-просвітницької діяльності, збудоване здебільшого на кошти громад, меценатів і спонсорів). Це був третій у країні та перший на території сучасної України Народний дім. Раніше такі будівлі спорудили в Нижньому Новгороді та Санкт-Петербурзі. Будинок мав дві зали, в яких проходили концерти та читалися лекції, бібліотеку-читальню, вечірні школи та навіть драматичний гурток. У Народному домі бував видатний режисер Костянтин Станіславський. Також кілька разів виступав оперний співак Федір Шаляпін. У 1931 році після сильної пожежі будівлю знесли. А вже 1938 році на її місці побудували новий кам'яний будинок. Спочатку в будівлі був оперний театр. У 1963 році будівлю реконструювали. Після реконструкції вона стала палацом культури Харківського електромеханічного заводу.
Перша станція метро в Харкові
Із Московського проспекту почалася й історія харківської підземки. І хоча розпочинали будівництво гілки метрополітену зі станції "Південний вокзал", першою відкрили станцію метро "Московський проспект". Так, 22 серпня 1975 року біля станції під час мітингу начальник "Харківметробуду" передав символічний ключ від підземної магістралі начальнику Харківського метрополітену. А вже наступного дня, 23 серпня 1975 року, офіційно запрацювали вісім станцій метрополітену першої Холодногірсько-Заводської лінії: від станції "Холодна Гора" до станції "Московський проспект".
Зараз у Харкові громадськість виступає за надання Московському проспекту автентичнішої української назви, що мала б і історичне підґрунтя, і максимально виключала можливість суперечок, – проспект Григорія Сковороди. На сайті Харківської міськради зареєстрована відповідна петиція, і кожен із громадян має можливість її підписати.
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Харків