Відновлені імена: Як до Харкова поверталася спадщина репресованого Гната Хоткевича (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Урочиста передача книг письменника, музиканта, науковця і театрального діяча Гната Хоткевича відбулася в стінах Літературного музею. Саме цього хотіла донька видатного літератора Галина Хоткевич. Вона разом з матір'ю змогла вивезти архів письменника до Франції та зберегти його для нащадків. Сам же Гнат Хоткевич був розстріляний у Харкові в 1938 році. Рішення про страту, прийняте особливою трійкою Управління НКВС, стало буквально "контрольним пострілом" після років принижень, утисків та цькувань Хоткевича із боку радянської влади.

"Це довга історія, яка розпочалася ще в 2009 році, – розповів учасник урочистостей, радник з питань політики Європарламенту Грегорі Жульєн. – На той час я проходив стажування у Львівському національному університеті імені Івана Франка. У Львові професор літератури пан Кравець повідомив, що в мене є можливість познайомитися з дочкою Гната Хоткевича. Коли я повернувся до Франції, то навідався до неї, щоб познайомитися з цією жінкою. Вона була тяжко хвора. Вона розуміла, що хвороба дуже важка і що наближався той день, коли вона нас покине. І її найбільшим побажанням було повернення частинки культурного спадку на Батьківщину".

Зокрема Галина Ігнатівна хотіла, щоб батькові книги дісталися саме Літературному музею в Харкові. Це перше видання відомої повісті Хоткевича "Камінна душа", "Гетьман Іван Мазепа" і "Спомини з революції 1905 року", а також рідкісне видання п`єси "Шакунтала" індійського поета Калідаси у перекладі самого Хоткевича.

"Це надзвичайно важливо, – підкреслила співробітниця Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук. – Адже Гнат Хоткевич – це та постать, яка довгий час забувалася, ім'я його було витерте з нашої культурної пам'яті. З початку 1990-х років ми повертаємо Гната Хоткевича. І дуже важливо, щоб артефакти з архіву письменника ми могли вивчати, могли глибше знайомитися з цією постаттю і могли популяризувати його творчість. Те, що він, власне, зробив для України".

За її словами, повернуті до Харкова книги вважаються бібліографічною рідкістю, хоча на унікальність не претендують. Схожі примірники на сьогоднішній день зберігаються в різних книгозбірнях України. Однак у Харкові до цього часу налічувалися всього дві книги з особистого архіву Гната Хоткевича.

У Літмузеї зазначають, що доля літературного спадку письменника, як і інших літераторів "Розстріляного Відродження", мала непросту історію. Свого часу радянська влада доклала багато зусиль, щоб подібні архіви зникли, а їх власники були забуті. Але не вийшло: з часом їхні імена таки повертаються із забуття.