Від масштабних фестивалів до благодійних проектів: Як Харків допомагає розбудовувати Україну

У Харкові народилися чимало цікавих фестивалів та проектів. Деякі з них мають вагу далеко за межами міста

Юлія Гуш
Журналіст регіональної редакції Depo.Харків
Від масштабних фестивалів до благодійних…

Яскраві та масштабні фестивалі насичують культурне життя міста, роблять його видимим для всієї країни. Деякі з них навіть мотивують кинути всі справи та на декілька днів поїхати за багато сотень кілометрів від дому. Соціальні, культурні та благодійні проекти допомагають не тільки втілювати цікаві ініціативи, а й змінювати на краще життя реальних людей. До вашої уваги – найяскравіші харківські фестивалі та проекти, які роблять свій внесок в розбудову більш сучасної, культурної та гуманної України.

Харків презентує соціальні ініціативи

Plan B — фестиваль соціальних інновацій та нової музики, який проходить у Харкові з 2016 року. За словами організаторів, він народився з бажання нанести Харків на культурну мапу України, а також познайомити змінотворців із різних міст та країн.

"Із самого початку фестиваль задумували як міжнародний, – розповіла директорка Plan B Аліна Ханбабаєва. – Але принципово було робити його в Харкові. Адже за межами міста про його культурні та соціальні процеси було відомо не так багато. Ми хотіли зруйнувати міф буцімто Харків – сіре місто, де нічого не відбувається. А ще ми зрозуміли, що в Україні є багато різних культурних та соціальних проектів, які не знають один про одного. Ми переконані, що зміни ефективніше робити разом. Тому вирішили познайомити людей із різних куточків України й світу, які роблять зміни своїми руками, надихнути їх та дати дієві інструменти для розвитку та роботи".

У Харкові під час Плану В відбуваються масштабні концерти

Plan B у Харкові

Хоча Харків – це центральне місце, Plan B також завітав до кількох інших міст України. Це були такі собі промо-заходи, які мали заохотити людей завітати до самого Харкова. Однак сам фестиваль орієнтований на харків’ян, які можуть дізнатися, що цікавого робиться в їх місті, країні та світі.

Харків вертепує

В Україні зимові свята завжди відрізнялись особливим колоритом. Різноманітні колядки та щедрівки, яскраві та вигадливі вертепи, цікаві звичаї з різних куточків країни – все це можна побачити на харківському фестивалі вертепів. Вертеп-Фест вперше провели у 2017 році за ініціативою харківського "Пласту". За задумом організаторів, він має демонструвати все різнобарв’я українських різдвяних традицій. Відтоді кожного року до Харкова з’їжджаються гості зі всієї країни. Спочатку вони виконують свої пісні та колядки на центральних площах Харкова, а вже потім розходяться по всьому місту.

"Хотілося, щоб вертепи йшли до людей, – розповіла головна координаторка фестивалю "Вертеп-Фест", директорка БО "Благодійний фонд "Харків з тобою" Олена Рофе-Бекетова. – Ми намагалися зберегти загальну ідею вертепування. Ми домовляємося, щоб наші колективи йшли в найбільш людні місця, наприклад, до ТРЦ і парків. Ми обов’язково зберігаємо традицію підтримувати людей, які у цю мить перебувають на лікуванні. Обов’язково колективи ідуть до військового шпиталю та лікарень, а також дитячих будинків".

У Харкові під час Вертеп-фесту проходить масштабна хода колядників

Вертеп-Фест у Харкові

Однією з ключових подій фестивалю стала Вертепна хода, коли різноманітні колективи – традиційні, сучасні, дитячі, дорослі, музичні і драматичні – яскравою колоною крокують центром міста. Обов’язковою частиною є акція "Нова радість стала". Вертепувальники з різних куточків України виконують одну з найпопулярніших українських колядок. "Нова радість" об’єднує українців, які розкидані по різним країнам світу. Зокрема, колядка вже лунала в Канаді, Німеччині, Голландії, Польщі, Чехії, Великобританії.

"Уже відбулося п’ять фестивалів і кожен з них був по-своєму особливим, – підкреслила Рофе-Бекетова. – У кожного своя атмосфера, свої особливі моменти. У нас з’явилися етновечорниці, які допомагають учасникам познайомитися один із одним. Туди ми запрошуємо також представників культурних спільнот Харківщини. Ми всі збираємося, спілкуємося між собою. У нас там є, наприклад, представники азербайджанської спільноти, вірменської, грузинської, німецької, казахською, які зажди дуже активні. Усі частини фестивалю я люблю. І коли ми співаємо "Нова радість стала" – це переповнює емоціями. І коли ми разом спілкуємося на етновечорницях, і коли ми разом влаштовуємо ходу вулицею Сумською. Кожна частина фестивалю запам’ятається по-своєму".

Харків для творчості та натхнення

Харківська резиденція "Слово" приймає митців зі всієї України. Протягом певного часу вони живуть у Харкові, відчувають його атмосферу, занурюються в тутешній культурний контекст та працюють з архівними матеріалами. Як розповіла заступниця директорки Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук, з самого початку організатори вирішили не обмежуватися одними літераторами. Вони запрошують також дослідників, музикантів, театральних діячів, яким для роботи чи натхнення необхідно побувати в Харкові. Для цього є дві цікаві локації: це меморіальна квартира журналіста 1920-х Петра Лісового у знаменитому будинку "Слово" та меморіальна квартира Юрія Шевельова в будинку "Саламандра".

"У 2020 році резиденція існувала за підтримки Українського культурного фонду, – розповіла Пилипчук. – І першим резидентом будинку "Слово" став ужгородський письменник Банді Шолтес. У свою першу ніч він практично не спав – через якісь звуки, рухи, тіні... Він розповідав, що це було надзвичайно емоційно. Але подальші резиденти говорили про дуже позитивну атмосферу будинку, що в ньому комфортно писати. Після Банді в "Слові" жила Люба Якимчук. Вона працювала над книгою про Михайля Семенка якраз навпроти його квартири. Для неї цей досвід був надихаючим. Після Люби – Ярина Цимбал, найкраща дослідниця 1920-х років. Вона, мабуть, знає найбільше про мешканців будинку "Слово". І цю квартиру вважає "своєю" – настільки їй було комфортно тут жити і працювати. Для неї історія проживання в будинку стала чимось особистим".

У Харкові відкрилася літературна резиденція

Тетяна Пилипчук

Наразі в будинку діє резиденція для дитячих письменників. Автори приїжджають до Харкова не тільки працювати над своїми творами, а й говорити на актуальні теми сучасної культури дитинства. Зокрема, вони обговорюють, що сьогодні потрібно для розвитку української дитячої книжки. Або чому сучасні діти відмовляються читати.

У меморіальній квартирі відомого харківського філолога та вченого Юрія Шевельова митці можуть поринути у творчий контекст першої половини ХХ століття та отримати натхнення для нових творів. І першим її мешканцем після реставрації став Юрій Андрухович. Він протягом десяти днів працював над проектом, присвяченим харківському радіо 1920-х років. Варто також додати, що Харківська резиденція "Слово" не обмежується виключно українськими митцями та дослідниками. Так, зараз на резиденції перебуває британський режисер Джонатан Бен-Шауль, а до нього були гості з Німеччини – музикант Юрій Гуржи та письменник Міхаель Целлер. А в жовтні до Харкова планує приїхати американська режисерка Вірляна Ткач.

Принести книгу до прифронтової містечка

Жителі маленьких містечок часто відчувають барк культурного життя. Саме ця проблема дала поштовх для створення конкурсу "Читай-пиши", у межах якого школярі пишуть відгуки на книжки українських письменників. Проект реалізовує Благодійний фонд Сергія Жадана за підтримки Українського інституту книги. Охоплює він три області – Харківську, Луганську та Донецьку. Як розповіла піар-менеджерка проекту Іванна Скиба-Якубова, саме в цих прифронтових регіонах виникла нагальна потреба інтегрувати дітей до загальноукраїнського літературного контексту. Адже там не вистачає як книжок та бібліотек, так і просто доброї гуманітарної освіти. До того ж, на сході України всі ці проблеми поглиблює війна. Зокрема, в межах проекту діти та дорослі записують тематичні відео. Там мова йде не тільки про літературу, а й про критичне мислення, вміння працювати з інформацією та чинити спротив фейкам.

Сергій Жадан на проекті Читай-пиши

Проект "Читай-пиши"

"Зараз підлітки часто відчувають проблеми в комунікації як між собою, так і з батьками та іншими дорослими, – розповіла Скиба-Якубова. – А тут ми беремо книгу як один зі способів поговорити. Через книжки ми звертаємося до важливих тем. Аналізуючи Івана Багряного, ми говоримо про вибір українства, про спротив тоталітарним режимам, про вміння вжити у складних ситуаціях. Також діти аналізували книгу Марини Кафтан "Історія брехні". Вона про наше сьогодення, спротив фейкам, вміння орієнтуватися в інформаційному потоці та вирізняти правду від неправди. Або книжка Наталки Довгопол: це розмова про те, чи можна говорити з дітьми про недитячі теми – торгівлю людьми, насильство та сексуальне насильство".

У межах проекту письменники їдуть в шкіл та бібліотек, зустрічаються з дітьми та вчителями. Для мешканців маленьких містечок це чудова можливість поспілкуватися з авторами, поговорити про речі, які їх хвилюють. До речі, найсильніші враження в учасників проекту залишаються після поїздок до прифронтових шкіл.

Як світ замислюється над екологічними проблемами

Плакат попри свою лаконічність може бути вельми яскравим та красномовним. За допомогою плакату художники розповідають про проблеми екології, війну, екологічні катастрофи та розкривають якусь соціальну проблематику. Саме такі твори можна побачити під час триєнале екологічного плакату "4-й Блок", який у Харкові проходить кожні три роки. Президент триєнале, професор Харківської державної академії дизайну та мистецтв Олег Векленко про Чорнобильську катастрофу знає не з чужих вуст. 29 квітня 1986 року тоді ще молодий викладач отримав повістку і вже через пару днів опинився в Чорнобилі. Два місяці на місці найбільшої техногенної катастрофи перевернули його світосприйняття. До п’ятих роковин трагедії Векленко разом із колегами-художниками та друзями-чорнобильцями вирішив організувати виставку. На той момент він вже був плакатистом, брав участь як у всесоюзних, так і у міжнародних виставках.

До речі, вже тоді триєнале стало міжнародним – найкращі дизайнери світу також погодилися прислати свої роботи. Перша виставка відбулася в Художньому музеї в 1991 році. На той момент це був перший подібний захід. Грошей в організаторів практично не було, все робилося на чистому ентузіазмі. Проте акція була вдалою. Організатори тоді вперше побачили черги під музеєм.

У Харкові відбудеться фестиваль плакатів 4 блок

Плакат із проекту "4-й блок"

"Спочатку це була чисто чорнобильська тема, – розповів Векленко. – А потім кожні три роки додавалася якась нова, актуальна для всього світу. Кожні три роки щось трапляється. То танки біля узбережжя, то екологічна катастрофа, то війна. Зокрема, в 2015 році у нас була тема "екологія та війна". Кожного року це така дуже яскрава подія".

Триєнале "4-й Блок" має гарний імідж у світі, запевнив він. Коли потрібно влаштувати якусь виставку, то до організаторів звертаються навіть з-за кордону. Особливо якщо вона стосується екології, чорнобильської чи антиядерної тематики. Організатори спілкуються з громадськими організаціями багатьох країн та проводять там свої виставки. Так кожні три роки вони збирають порядку 1000 плакатів із різних куточків світу. А цього року їх було ще більше.

"Ще в 1990-х казали: "плакат помер, настала епоха інтернету", – зазначив Векленко. – Але в нас, як бачите, плакат не помер. Він перейшов у якісь інші іпостасі. Наприклад, він став дуже розповсюдженим в інтернеті. Цього року в нас на виставці були цікаві медіа-проекти, ми вивісили реальні плакати, до яких можна було доторкнутися. Крім того, розробили навіть комп’ютерну гру".

Повернути дітям свято

Свято потрібно всюди. У тому числі там, де небезпечно, де чути постріли та вибухи. "Сіра зона" – це не найкраще місце для життя, особливо для дітей. Тому харківські волонтери захотіли їх якось потішити. Акцію "Олені святого Миколая" започаткувала громадська організація "Українські рубежі". Завдяки ній діти, що проживають у так званій "сірій зоні", змогли отримати подарунки до зимових свят. Працює це так: спочатку дітлахи пишуть листи зі своїми побажаннями, на їх основі волонтери складали списки. Після чого кожен охочий може їх переглянути і зробити адресний подарунок для конкретної дитини.

Олені Святого Миколая вітають дітей у прифронтових селах

"Олені святого Миколая" у "сірій зоні"

"Ми стовідсотково волонтерський проект, у якому беруть участь члени багатьох організацій, – розповіла координаторка проекту Євгенія Левінштейн. – З нами в різні роки також подорожували "олені" із Швейцарії, Німеччини, Франції, Нідерландів, Литви. Ми вже шостий рік робимо цей проект. І він не тільки про подарунки. Ми робимо свої свята. Не для дітей, як актори. Не за допомогою дітей для ще когось, як це робиться в школах і клубах. А разом із дітьми. Дітям потрібне те, що ми робимо, а не тільки подарунки. Ми це перевірили цим літом. Наші "олені" доїжджають у найвіддаленіші невеличкі села. Ми можемо їхати кілька годин, щоб привезти свято для 5-6 дітей на лінії розмежування".

Діти завжди раді спілкуванню з волонтерами і з нетерпінням чекають їх наступного візиту. Минулого року ні пандемія коронавірусу, ні економічні проблеми "оленів" не спинили. Вони не тільки швидко зібрали всі необхідні подарунки, а й значно розширили коло благодійників.

Інклюзія до кожного міста

В українському суспільстві все частіше піднімають тему інклюзії, хоча до справжньої доступності та безбар’єрності поки далеко. Міста все ще непристосовані до потреб людей з інвалідністю. Як розповіла президентка ХОФ "Громадська Альтернатива" Марія Ясеновська, саме з потреби говорити про їх загальнолюдські права народилася ідея створити фестиваль "ІнклюзіОн". Також організатори мали наміг популяризувати інклюзію як філософію та практичний підхід до облаштування нашого життя.

"Фестиваль допомагає людям зустрічатися, розмовляти, домовлятися і знайомитися, – розповіла Ясеновська. – Усе більше сама тема проникає в різні сфери нашого життя, створюють нові ініціативи, ідеї набувають розвитку або їх підхоплюють інші організації. І це круто! Фактично фестиваль сприяє популяризації інклюзії в місті та країні. Ми її вже зробили мейнстрімом".

Харківський фестиваль ІнклюзіОн показує методи покращення доступності у містах

Марія Ясеновська

Це перший український фестиваль, присвячений інклюзії та безбар’єрності. Причому кожного року його формують нові ідеї та ініціативи, до яких прикладають руку різноманітні організації. Наприклад, одного року організатори звернули увагу на бар’єри, з якими стикаються люди з інвалідністю в транспорті та на вулицях міста. Іншого разу вони говорили про доступність музейного простору. Причому учасники "ІнклюзіОну" розглядають інклюзію широко. Організатори залучають експертів з різних країн. Як зазначила Ясеновська, цього року вони хочуть запросити ініціативи зі Львова.

Музика без обмежень

Міжнародний фестиваль класичної музики KharkivMusicFest не тільки знайомить аудиторію зі зразками високого мистецтва, а й об’єднує кращих музикантів України та світу. Як розповіла музична менеджерка фестивалю Катерина Лозенко, KharkivMusicFest також має насичену просвітницьку програму, націлену на широку та непідготовлену аудиторію. Це захопливі лекції-концерти "Класика для молоді" для шкіл та вишів, інтерактивні концерти, дитячі майстер-класи "KharkivMusicFest KIDS" та музичний лекторій для дорослої аудиторії.

Зокрема, під час фестивалю харків’яни можуть відвідати майстер-класи за участі відомих музикантів з Франції, Німеччини, Австрії, Польщі, Чехії, Грузії, США. Крім того, програма передбачає виступи світових зірок класичної музики. Так, Харків уже відвідали піаністи Пол Льюїс (Великобританія), Джордж Лі (США), віолончеліст Готьє Капюсон (Франція), ансамбль "Музиканти Лувру" (Франція), оперна співачка Ольга Бусуйок (Німеччина), комедійний дует Ігудесман і Джу (Австрія) тощо.

Харківмюзик фест

"Такий масштабний фестиваль позначає Харків на культурній мапі України та Європи, – підкреслила Лозенко. – Низка наших проектів об’єднують у собі музикантів з усієї України, а інколи і Європи. Це Фестивальний оркестр, коли на одній сцені збираються кращі оркестранти. Цього року в нас був Дитячий фестивальний оркестр, коли до дітей із Харкова долучилися юні талановиті музиканти із Києва, Одеси, Львова та Дніпра. Ці діти здобули не лише крутий досвід, а й нових друзів. На Всеукраїнський конкурс молодих композиторів нам надсилають свої роботи зі всієї України. Потім вони також приїжджають до Харкова на концерт-нагородження лауреатів конкурсу".

Цікавинкою KharkivMusicFest також став проект ArtPiano, у межах якого на вулицях міста з’являються розмальовані піаніно. Причому містяни отримають не лише яскравий арт-об’єкт, а й можливість прямо на вулиці зіграти якусь мелодію. Після закінчення проєкту піаніно знаходять нові домівки. Ними стають спеціалізовані школи-інтернати, дитячі садки та інші соціальні установи.

Велика вчительська родина

Наразі спільнота EdCamp Ukraine охоплює 35 000 освітян із усіх куточків України. Однойменна громадська організація хоча і зародилася в Харкові, але ніколи не діяла виключно в межах однієї області. Як розповів голова Ради ГО "ЕдКемп Україна" Олександр Елькін, це глобальна родина, яка об’єднує українських освітян на демократичних засадах. Вона передбачає дискусійний формат співтворчості, а також навчання в форматі "pear-to-pear" – "одні від одних". Тут вчителі не просто підвищують свою кваліфікацію й обмінюються досвідом, а й разом працюють задля розвитку української освіти.

"Ми за освіту для дітей, які, може, і мріють стати успішними юристками чи співаками, але понад це хочуть бути щасливими в даний момент, – підкреслив Елькін. – Також ми за освіту для освітян, які хочуть не тільки працювати за гідну платню й відпустку, але й любити свою роботу, бути щасливими від неї. Участь у Національних (не)конференціях допомагає педагогам не почуватися самотньо, а також об’єднуватися як на рівні своїх громад, так і на рівні країни задля розв’язання спільних задач. EdCamp’и – це демократичний простір професійного зростання і обміну досвідом, де кожна і кожний є агентами змін. Щонайменше на рівні свого уроку".

У Харкові проходить щорічний освітянський захід

EdCamp Ukraine в Харкові

За його словами, перша Національна (не)конференція 2015 року зібрала 315 освітян зі усієї країни. Із того часу в Україні відбувся вже 281 захід подібного формату. Як зазначив Елькін, з самого початку EdCamp передбачав розповсюдження по всій країні. Він жодним чином не міг зосереджуватися виключно на Харківській області.

Всі новини Харкова сьогодні читайте на Depo.Харків

 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme