"Важко вдруге ховати товаришів": Автори "Іловайська" розповіли, як відтворювали трагедію на екрані

Фільм переносить в серпень 2014-го, коли точилися бої за Іловайськ. Герої переживають запеклі протистояння, смерть побратимів, підступні обстріли зеленого коридору… Все, що п'ять років тому стало трагічною реальністю для українських бійців

"Важко вдруге ховати товаришів": Автори…

Останні роки з'явилося більше фільмів українського виробництва. Чимала їхня частина має стосунок до реальної історії, до подій, пам'ять про які ще досі жива та болюча. Це фільми про Майдан, про Революцію Гідності, про війну на Донбасі, яка точиться уже шостий рік. І одна з таких стрічок – "Іловайськ 2014. Батальйон "Донбас" – розповідає історію Іловайської трагедії. Фільм переносить в серпень 2014 року, коли точилися бої за Іловайськ. Запеклі бої, смерть побратимів, підступні обстріли зеленого коридору – це все очікує глядача стрічки. Ця військова драма насамперед присвячена реальним історіям добровольців, більшість із яких до того не брали до рук зброї.

"Взагалі, добровольчі об'єднання, як мені задається, для України – унікальне явище, – розповів режисер стрічки Іван Тимченко. – Ми ще маємо його усвідомити. В найважчі часи люди з різних соціальних груп, з різним світоглядом, з різними вподобаннями об'єднуються для того, щоб захистити свою землю, свою державу, своїх рідних. Це, може, трішки пафосно звучить. Але, тим не менш, багато хто з них вперше взяв зброю до рук. І вони навчилися, вони йшли виконувати наказ до кінця. Навіть коли їх розстрілювали в "зеленому коридорі". Їм обіцяли вихід без бою. Коли їх почали розстрілювати з важкої артилерії, вони все одно дали бій, знищували ворога. Звісно, там є сумні сторінки: багато потрапили в полон, багато людей загинуло. Але все одно то був героїзм".

Сценарист Михайло Бриних більше двох років збирав матеріали для фільму, базуючись на спогадах ветеранів та матеріалах ЗМІ. Причому до зйомок були залучені не тільки професійні актори, а й безпосередні учасники тих подій, які зіграли самих себе. За словами режисера Івана Тимченка, незважаючи на свою реальну основу, "Іловайськ" насамперед художній фільм. Його автори не ставили собі задачу посекундно відтворити всі події на екрані. Хіба що подекуди зустрічаються сцени, що автори фільму документально зобразили зі слів самих бійців.

На фото: Тарас Костанчук (censor.net.ua)

"Ми намагалися показати людей в умовах війни, – розповів режисер. – Як вони себе поводять, як реагують на ті чи інші обставини. Там є, на маю думку, кілька цікавих ліній, які в такий спосіб розповідають про події. Але фільм художній. Ми віримо, що він залишиться, як певна пам'ять про хлопців, мертвих і живих, як подяка від нас всіх".

У самому фільмі є кілька ключових персонажів. Один з них – командир штурмової групи батальйону "Донбас" Тарас Костанчук на позивний "Бішут". Він отримав поранення і разом із іншим бійцем змушений був переховуватися в місті, де вже панували ворожі війська. Роль "Бішута" виконав сам прототип, справжній Тарас Костанчук. 

"Він був поранений під час бою та вимушений переховуватися в Іловайську в квартирі місцевих мешканців, – згадував Тимченко. – Власне, це і надихнуло сценариста написати сценарій. Я долучився до проекту, коли сценарій фільму був уже готовий. Спершу, відверто скажу, я не зовсім повірив у те, що це все реальні персонажі. Вони не фантастичні, але здавалися неймовірними. Коли я безпосередньо познайомився з Тарасом, тоді я зрозумів, наскільки ми мало знаємо про цю війну. Хоча вважав себе людиною, яка цікавиться і читає багато про це, співчуває".

За словами режисера, бійці, не будучи професійними акторами, впоралися чудово з поставленими задачами. Але під час зйомок на них чекали складні моменти, коли доводилося психологічно повертатися в 2014 рік, відтворювати в свідомості ці події та знов їх емоційно переживати. Звичайно, всі бійці розуміли, що це кіно, проте бачити, як знов та знов помирають їхні побратими, було для них дійсно важко.

"Грати самого себе ніколи не важко, – розповів Ігор Чайківський на позивний "Артист". – Шекспір як сказав? Весь світ – театр, а ми в ньому – актори. Ми кожен день граємо самих себе. Важко було зовсім інше – вдруге грати себе в тому самому пеклі. Другий раз ховати своїх товаришів, друзів. Другий раз проводжати. Другий раз бачити, як гинуть на твоїх очах твої побратими. От це важко. А грати себе ніколи не важко. Якщо ти відверта людина, якщо ти не намальований персонаж, то тобі не важко. А от акторам – важко. Не тому що вони непрофесійні чи погані. Ні. Їм важко грати саме те, що ти пережив. Бо ти ти був у цьому середовищі. А актору потрібно готуватися. От їм потрібно поставити пам'ятник за життя… Люди подивляться кіно і побачать, що я не брешу. Я думаю, що не буде великої різниці між нами та акторами. Бо вони вчилися у нас, а ми вчилися у них".

На фото: ні прем'єрі фільму "Іловайськ" у Харкові (Depo.Харків)

Фільм тримає в напрузі до самого свого завершення. Глядач, незнайомий з долями героїв стрічки, не може знати, хто з них виживе та повернеться додому, а чиє життя обірве ворожа куля чи снаряд. За словами "Артиста", занурення в ті події були хоча й болісними, але вони подарували йому безцінний досвід.

"У мене недарма позивний "Артист", – зазначив Чайківський. – Я маю безпосереднє відношення до артистичних справ. Тому мені було надзвичайно приємно, по-перше, зустрітися з побратимами, дуже приємно було познайомитися з творчим колективом, професійними людьми. Взагалі, досвід не буває негативним. Він позитивний в будь-якому разі. Все позитивне. І думаю, що фільм – він залишить по собі позитивний слід в серці. Для мене-то точно. Хотілося, щоб так було для всіх".

Сам Чайківський дуже високо оцінює фільм. Він переконаний, що стрічка гідна не тільки бути представленою на відомих кінофестивалях, а ще й стати серйозним кандидатам на отримання "Оскара".

На фото: на прем'єрі фільму "Іловайськ" у Харкові (Depo.Харків)

"Мені здається, що цей фільм можна ставити на "Оскар", – підкреслив "Артист". – Це відверто. І не тому, що ми там знімалися. А ті люди, які його переглянуть, вони побачать новий крок в українському кіно. І для мене це було приємно. І навіть неочікувано, я би так сказав. Бо, відверто кажучи, я очікував такого собі простенького бойовика. Знаєте, як зазвичай знімають. І підхід режисера Івана, він дуже яскравий. Мені дуже сподобалось. Я кажу відверто, без пафосу, без всього – він гідний висуватися на "Оскар".

На яких фестивалях покажуть фільм про Іловайськ, поки що достеменно невідомо. Автори фільму сильно поспішали випустили стрічку 29 серпня, до роковин Іловайської трагедії. Як тільки робота над фільмом була завершена, він практично одразу пішов прокат. "Іловайськ" вже показали в містах Західної України та Києві. Попереду у них Дніпро, Маріуполь та Запоріжжя.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Харків

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook