У Харкові родина загиблого в АТО десантника півроку чекає на житло

Батьки 24-річного героя Дмитра Посохова хочуть перебратися з Великого Бурлука в обласний центр або його передмістя, щоб бути ближче до молодшого сина-студента.

Про старшого сина Діму Інна Посохова й досі не може говорити без сліз. Ледве стримуючи сльози, мати згадує, що Дмитро з дитинства мріяв бути військовим. Одразу після школи він пішов в армію, служив у десантних військах у Житомирі. Потім повернувся додому, підробляв, де міг, - найчастіше на будівництві. У грудні 2013-го син повідомив батькам, що знову хоче піти служити контрактником у свою бригаду.

"Документи оформляв ще до подій на Майдані та війни на Донбасі. Ми вмовили його не їхати до Житомира, а служити якнайближче до рідної домівки. Так син записався десантником у 25-у Дніпропетровську аеромобільну бригаду, - розповідає Інна Іванівна. - У кінці березня чи на початку квітня 2014 року Дмитра відправили в зону АТО. Перший бій вони з хлопцями прийняли поблизу містечка Сніжне. Потім на початку липня він на пару днів приїжджав додому, у Великий Бурлук, а 30 липня... загинув".

Трагедія сталася поряд з містом Шахтарськ Донецької області. У той день десантників з 25-ї бригади обстріляли з "Градів". Пізніше батьки навіть знайшли в Інтернеті відео бою.

"Тоді під час "бомбардування" багато хлопців полягло. Коли їздили в Запоріжжя на упізнання сина, з'ясувалося: загинуло приблизно 30 бійців, а по телевізору передавали, що 11, - зітхає мати. - Дімі було всього 24 роки. Казав, що послужу, а потім піду вчитися далі. Нічого не встиг - ні вивчитися, ні одружитися..."

Зараз головна відрада в житті Посохових - син Іван. Йому в січні виповнилося 19 років. У військкоматі батьків заспокоїли: молодшого мобілізувати не можуть за законом, так як сім'я вже втратила одного з дітей під час бойових дій.

Зараз Іван закінчує в Харкові індустріально-педагогічний технікум і планує продовжувати навчання в одному з вузів міста. Дізнавшись, що сім'ї загиблих військовослужбовців можуть розраховувати на придбання житла за рахунок держави, Посохови вирішили перебратися жити ближче до молодшого сина.

"У Великому Бурлуці нас нічого не тримає. Для мене тут роботи немає, а чоловік Віктор працює в МНС, але вже може йти на пенсію. Живемо разом з моїм батьком в його хатинці, в якій дах протікає, - пояснює Інна Іванівна. - Зараз нам допомагає голова сільради Василь Сорокін. Раз на місяць телефонує, щоб дізнатися: як наші справи. Разом з головою райадміністрації Віктором Слишом навіть обіцяли відремонтувати нашу халупу. Але раз ми маємо право на поліпшення житлових умов, то ремонт не потрібен - на тому місці легше нову хату побудувати. Нехай краще нам житло дадуть. Причому, коли ми консультувалися, юристи сказали, що оселю не обов'язково повинні купувати тільки в Великому Бурлуці".

На які пільги можуть розраховувати рідні військовослужбовців, загиблих в зоні АТО, жінка й досі до пуття не зрозуміла. Грошову компенсацію родині Посохових, як годиться, виплатили, а от питання з житлом довгий час не зрушувалося з мертвої точки. Офіційно родині ніхто не відмовив з приводу придбання житла у Харкові, але у відповідях чиновники вказали: поки на покупку квартири в обласному бюджеті немає грошей.

Офіційно:

Сім'ї загиблих героїв отримають житло за рахунок держави

На даний момент відомо, що покращення житлових умов у регіоні потребують дві родини захисників Батьківщини. Це Посохови з Великобурлуцького району та Кузнєцови з Харківського. Як повідомив заступник голови Харківської обладміністрації Євген Шахненко, всі необхідні документи вже відправлені до Кабінету Міністрів України. Затримка лише в тому, що в уряді й досі не розробили порядок виділення коштів на придбання осель сім'ям загиблих бійців.

"Як тільки буде затверджено порядок, і ми отримаємо гроші, то рідним відразу ж буде придбано житло", - запевнив Шахненко.

За офіційними даними, за час проведення антитерористичної операції на Донбасі загинуло приблизно 60 мешканців Харківської області, яких призвали у "першу хвилю" часткової мобілізації рік тому.

Фото: із сімейного архіву.