Опозиційне розчленування: Як Добкін та Рабінович різатимуть харківський "Опоблок"

"Дістало все. Просвітлення не видно. Почав задумуватися над створенням нової політичної сили. Мої переконання, погляди та принципи ви знаєте. Кому не байдуже, давайте свої ідеї та пропонуйте назву. Будемо разом думати", - написав Добкін у своєму "Фейсбук".

Слід зауважити, що після розвалу "Опоблоку" в Дніпрі харківські проблеми політсили видаються скоріше закономірними, ніж несподіваними. Пост-версія деградованої "Партії регіонів", нашвидкоруч склепана після Майдану, свою задачу виконала: допомогла деморалізованим і злегка наляканим "регіоналам" зібратися, згуртуватися, пройти до Верховної Ради та не зникнути з політичного небосхилу країни. Але з тих часів минуло чимало часу, і, схоже, деякі гравці вирішили поділити цінний актив.

Добкін вийшов із "Опозиційного блоку" 3 жовтня. Формальна підстава – невдоволення голосуванням його колег за запропоновану провладною більшістю судову реформу. Однак джерела у харківському "Опоблоку" підтвердили, що серйозні розмови про вихід Добкіна з партії точилися ще за кілька місяців до 3 жовтня. Ніби як задумка створити нову політичну силу в нього та, умовно кажучи, "донорів" виникла орієнтовно одночасно із заявою Вадима Рабіновича та Євгена Мураєва про створення партії "За життя".

На сьогодні до процесу створення партії Добкіна (очікується, що вона буде загальноукраїнською структурованою політичною силою) вже підключені політтехнологи. А пост Добкіна у "Фейсбук" із пропозицією долучитися до створення "народної" партії – не більше, ніж технологічний прийом.

На сьогодні Михайло Добкін, який вже не є членом партії, все ще формально вважається головою Харківського обласного осередку партії "Опозиційний блок". Однак, за даними джерел, вже в цю п'ятницю, 20 жовтня, замість нього на партійній конференції обласного осередку можуть обрати нардепа Дмитра Шенцева. Рокіровка, що мала відбутися ще 17 жовтня, однак зірвалася через відсутність в Україні Шенцева, вже наче як погоджена. Старий і новий керівники харківського "Опоблоку" зберігають нормальні стосунки.

Харківська облрада

У Харківській облраді ситуація з фракцією "Опозиційного блоку" є набагато драматичнішою. Там центрів впливу щонайменше три: умовно кажучи, "добкінські", "шенцевські" та "мураєвські". Деякі джерела виокремлюють у фракції також прихильників партії "Відродження". Тож варто розраховувати, що фракція "Опоблоку" може розділитися як мінімум на три депутатські групи.

За результатами місцевих виборів 2015 року в Харківській облраді фракцію "Опозиційного блоку" утворили 19 зі 120 депутатів. За нашою інформацією, до найменш чисельної групи – Шенцева – входять чотири депутати: син нардепа Микита Шенцев, Олександр Донський, Світлана Білохвостенко та Олег Бреславський. До групи Мураєва - Рабіновича входять семеро членів Харківської облради. Імовірний склад групи: дружина нардепа Валерія Мураєва, Олександр Губін, Антон Новіков, Євген Сироткін, Денис Кришталь, Віталій Терещенко, Леонід Заярний. "Добкінських" депутатів восьмеро. Імовірний склад групи: Олег Каратуманов, Дмитро М'ягкий, Ігор Нєстєров, Вікторія Юрченко, Валерій Білокудря, Вячеслав Коростельов, Василь Кухар і Олександр Кухар.

На сьогодні не йдеться про те, щоб фракція "Опозиційного блоку" в Харківській облраді юридично припинила своє існування. Однак остаточно про це стане відомо, найімовірніше, на листопадовій сесії облради. Втім, вже зараз зрозуміло, що говорити про єдність фракції ОБ не доводиться.

У свою чергу, пожвавлення політичного життя свідчить про те, що кількість бажаючих піти на дочасні вибори зросла. Якщо під тиском акцій під парламентом нардепи ухвалять зміни до виборчого законодавства, дуже вірогідним видається сценарій "тестування" нової системи на дочасних виборах до місцевих рад. Імовірно, вже навесні 2018 року.