Тотальна мілітаризація: Як в Криму пропагується російська армія та знищується українська ідентичність

Мілітаризація Криму розпочалася ще в 2014 році, коли на півострові активно пропагувалася участь у так званому "референдумі". Як розповіла Depo.Харків голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, тоді в самопроголошеного прем’єр-міністра Сергія Аксьонова та російських спецслужб вже були в розпорядженні майже всі медіа та рекламні агентства.

"Я тоді була в Ялті, – згадує Скрипник, – я бачила, що з'явилися плакати та реклама радянського періоду. Там можна було побачити форму ще радянських часів, стрічки, які нагадували радянську символіку. Уже тоді вони намагалися вплинути на старше населення для того, щоб люди пішли на той псевдореферендум. Але це все почало вибудовуватися з грудня. Тоді Аксьонов видав спеціальний указ. Ним він затвердив концепцію "патріотичного та духовно-морального виховання". І, що важливо, для всього населення Криму. Тому навіть за цим документом ми бачимо, що так зване "патріотичне", а насправді мілітаристське виховання – воно було від самого початку спрямоване на всі верстви населення. Починаючи від дітей і закінчуючи людьми пенсійного віку".

До реалізації програми були залучені майже всі окупаційні міністерства. Не тільки освіта, а й сфера спорту та культури спрямовані на виховання ідейно "правильного" російського громадянина. Більше за всіх, звичайно, обробляють дітей та молодь. Особливо активно пропагується служба в російській армії. Ще шістнадцятирічних підлітків залучають до різного роду парамілітарних заходів та навчають тримати зброю. Подекуди ця пропаганда починає переноситися на молодших школярів і навіть дошкільнят.

Мілітарізація шкіл у Криму

Саме з молоді Росія намагається сформувати нове покоління, яке вже не матиме зв'язку з Україною як країною свого громадянства та ідентичності.

"Що стосується шкіл, то ця система не просто там прижилася, вона туди інтегрована, – зазначила Скрипник. – Це почалося тоді, коли в 2014 році змушували дітей виходити зранку співати гімн Росії. До речі, важливо знати, що були учні, які відмовлялися. Був дуже резонансний випадок у моїй рідній Ялті. Там випускники відмовилися співати гімн Росії. Вони виконували гімн України".

Взагалі мілітаризацію можна помітити не тільки тоді, коли в школах проводять уроки військової служби. Залишаються ще й уроки історії, культури, літератури, де в дітей формують суто російську ідентичність. Їм постійно нав'язується культ війни. Школярам регулярно розповідають, що в усі історичні періоди навкруги були лишень одні вороги. Тому зараз важливо захищати свою батьківщину – звісно, Росію – зі зброєю в руках. А також воювати за перемогу так званого "русского міру".

"Ця система справджена таким чином, що діти щодня перебувають під впливом цих мілітаристських заходів, – розповіла Скрипник. – Окрім того, що це під різним кутом викладається на уроках, є ще окремі заходи, присвячені різним подіям. Найбільше таких прикладів можна побачити в березні, коли святкують так звану "русску весну". Це взагалі пік того, як викривляються історичні факти. Та взагалі, будь-які. Коли Росія в усіх школах та університетах залучає дітей до обов’язкової участі в подібних заходах. Це марші, якісь дні патріотичної пісні. Це різні заходи, але їхня суть одна – нав'язати дітям думку, що березень 2014 року – це не воєнний злочин Росії, це не захоплення Криму, а це начебто добровільне приєднання Криму до Росії".

Ще золота пора для пропагандистів – це відзначення 9 травня з військовими парадами, салютами та концертами. Звичайно, під час цих днів події Другої світової висвітлюються з російського, чи скоріше, радянського ракурсу. Скрипник згадувала фото дітей в піонерських краватках та з радянською символікою, які в такому вигляді крокували вулицями Криму. За її словами, це апогей того, як у дітей намагаються формувати радянські цінності.

Навіть спортивні змагання носять мілітаристський характер і часто бувають пов'язані з іменами російських військових. Там їм розповідають, наскільки сильна та могутня Росія. У школи також інтегровані різного роду парамілітарні організації. Це Кримпатріотцентр, Юнармія, яка готує дітей до військової служби, ДОСААФ, що розшифровується як "Добровольное общество содействия армии, авиации и флоту". Усі вони мають можливість впливати на навчальний процес. І не тільки на свята, а й протягом всього року.

"Ми інколи фіксували факти, пов'язані з дітьми українців, – зазначила Скрипник. – Особливо часто це траплялося в 2014-2015 роках. Якщо діти, наприклад, розмовляли українською мовою, то вони могли зазнавати булінгу. Зараз мої колеги говорять про те, що там є проблема через розпалювання мови ворожнечі проти мусульман. І часто проти кримськотатарських мусульман. Можна зустріти випадки булінгу в школах. Це стосується і дітей політв’язнів".

Однак у Криму ще залишилися вчителя з проукраїнською позицією. Вони, наприклад, готують дітей до здачі Зовнішнього незалежного оцінювання вже в Україні, проводячи з ними уроки з історії, української мови та літератури. Звичайно, у вигляді домашній завдань, оскільки таке навчання не є формальним та публічним. Хоча чимало таких освітян були змушені покинути Крим.

"Я сама – колишня викладачка, – зазначила Скрипник. – Була старшим викладачем кафедри історії права в Кримському гуманітарному університеті. То була кафедра, яка викладала історію України, де дуже часто можна було почути саме українську мову. І протягом першого року окупації  майже половина нашої кафедри залишила Крим і здебільш переїхала до Києва. Те ж саме трапилося з кафедрою української філології. Більшість із них залишили Крим, хоча жили там постійно. Чимало вчителів, які не сприйняли окупацію та мали можливість хоча б кудись переїхати та знайти роботу – вони також намагалися виїхати".

За словами Скрипник, на сьогоднішній день Україні просто необхідно подбати про таких дітей. Вона переконана, що мають бути створені всі умови, щоб українські громадяни незалежно від етнічного походження могли покинути півострів і отримувати освіту вже тут, в Україні.

"Самі діти не можуть протидіяти цій системі, – розповіла Скрипник. – Вони вже стали її жертвами. Ми говоримо про те, що щонайменше всі діти шкільного віку вже постраждали від цієї мілітаризації. Також ми піднімали питання про те, щоб цих дітей визнавали постраждалими від збройного конфлікту. Це питання не про те, щоб отримати якісь додаткові виплати. Це питання про те, щоб ми врахували цю проблему. Що є діти, які постраждали від мілітаризації Криму. І мова йде про тисячі і тисячі дітей. Тому я би сказала, що за шість років ця мілітаризація зайшла дуже далеко. Це вбудовано в систему, спрямовану на те, щоб в 18 років забирати дітей до російської армії. І на те, щоб діти втрачали зв'язок з Україною та українською культурою".

Мілітаризація Криму – це не тільки поодинокі уроки в школах та святкові заходи на 9 травня. За даними Кримської правозахисної групи, вся система побудована так, щоб вплив на дітей був постійним. На сьогоднішній день Росія досягла таких можливостей, що через декілька поколінь зможе знищити українську ідентичність серед молоді.