Тортури, переслідування та арешти: Бранці Кремля розповіли про свої поневіряння

Після того, як Росія анексувала Крим, на півострові почалися масові репресії, арешти, затримання, стали порушуватися численні кримінальні та адміністративні справи, а облави та обшуки взагалі стали явищем буденним

Юлія Гуш
Журналіст регіональної редакції Depo.Харків
Тортури, переслідування та арешти: Бранц…

Про це розповідають як представники правозахисних організацій, так і колишні політв'язні, яким вдалося вирватися з кремлівських тюрем. На сьогоднішній день відомо про приблизно 120 бранців Кремля.

Люди, які виступали проти анексії Криму, піддаються переслідуванням. Особливо в скрутному становищі опинилися кримські татари, які категорично не бажали визнавати нову російську владу. Колишній політв’язень та заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров розповідав, що в 2016 році його засудили до двох років у колонії-поселенні. Він був один із небагатьох районних голів Криму, які не визнали анексію півострова та виступили проти російської окупації. Свою позицію він висловив в ефірі кримськотатарського каналу, чого російська влада йому не пробачила.

Згодом Умеров був звільнений в результаті обміну, якому посприяв президент Туреччини Реджеп Ердоган. Умерова та ще одного кримського татарина – Ахтема Чийгоза – обміняли на двох росіян, які відбували покарання в турецькій в'язниці. Цим фактом Умеров не був задоволений: ситуація, коли невинних людей міняють на злочинців, не здається йому раціональною та справедливою.

На фото: Ільмі Умеров (qha.com.ua)

"Якби нам сказали, що йдеться про обмін, то, скоріш за все, ми відмовилися би, – підкреслив він. – Тому що обмін, як виявилося, відбувся так: два заступники Меджлісу, дві, з нашої точки зору, зовсім невинні людини були обміняні на двох кілерів, двох вбивць".

Для самого Умерова подібна ситуація не є чимось новим. Свій шлях політичного дисидента він почав всього в 16 років, коли в Узбекистані розповсюджував листівки проти депортації кримських татар. Після чого мав неприємності з боку тодішньої влади, не міг знайти роботу за фахом. Після проголошення української незалежності займався політичною діяльністю та обіймав посади в Меджлісі.

"120 політичних в’язнів – це ті, що відомі, які перебувають в тюрмах чи слідчих ізоляторах Криму та Російської Федерації, – розповів Умеров. – У доказ того, що розповідають і журналісти, і політики, і політологи, і добровільні та вимушені учасники тих всіх подій. Це правда. Тут присутній ваш харків’янин Олександр Стешенко, якого нещодавно звільнили. Він належить до тієї категорії ув’язнених, які потрапили буквально ні за що. По зовсім випадковому принципу, який неможливо пояснити. Ми не знаємо, чому на нього впав вибір. Та він і сам не знає. Так вийшло, що він потрапив в лабета ФСБ. І шляхом катувань із нього були взяти показання".

За словами самого Стешенка, на сьогоднішній день в Криму відбуваються дуже страшні речі. І одна з них, а жаль, трапилася з ним самим. 11 квітня 2018 року він, як багато разів до цього, перетинав адміністративний кордон із Кримом. Як зазвичай, віддав паспорт на перевірку. Після цього прикордонники попросили поставити свій підпис під розпискою про те, що в нього немає жодних претензій щодо обшуків. Оглянули його самого, речі та авто. Далі події розвивалися швидко: в приміщення увірвалися люди в балаклавах, побили та відвезли харків'янина в невідомому напрямку.

"Почали бити ногами, скакати на мені, – згадує Стешенко. – Почали задавати питання, чи співпрацю я чи то з СБУ, чи то з Головним управлінням розвідки, які мені були поставлені задачі. Я починаю йому пояснювати, що жодних задач ніхто ніколи мені не ставив і ніколи я ні з ким не співпрацював. І мене чекає людина на базарі в Сімферополі. Вона підтвердить, куди я їхав і навіщо. Але мені ніхто не повірив і мене посадили знову в машину. Я так розумію, повезли до себе десь в управління. Привезли в управляння – знову почалися побиття. Знову мене били. Електрошокером мене били. Знову задавали питання про те, з ким я співпрацюю".

На фото: Олександр Стешенко (Укрінформ)

Проти харків'янина була сфабрикована справа, що начебто він курив на вокзалі та відмовився надати документи співробітнику поліції. Це буцімто стало причиною адміністративного арешту на 12 діб. Згодом співробітники ФСБ вдягли Стешенку на голову мішок та привезли в своє управлення. Там, в підвальному приміщенні, шляхом катувань, принижень та погроз змусили обмовити не тільки себе, а ще й сторонніх осіб. Суд дав два роки ув'язнення. І тільки цього місяця харків'янин зміг повернутися додому.

Кримчанин Ігор Мовенко постраждав за свою громадянську позицію. Його поневіряння почалися з того, що колишньому бійцю "Беркуту" ну дуже не сподобалася синьо-жовта стрічка на велосипеді.

"Із 2014 року я зайняв активну проукраїнську позицію, – згадує він. – Я цього, звичайно, не приховував. Ходив з українською символікою. І в 2016 році на мене був здійснений напад з боку колишнього беркутівця через символіку на моєму велосипеді. Він мене побив. Це сталося без діалогу. Він просто підійшов до мене на вулиці і просто наніс мені декілька ударів. В результаті лікарі діагностували потрійний перелом обличчя. І проти мене була порушена адміністративна справа за начебто нацистську символіку на велосипеді, я заплатив штраф. І в подальшому ми намагалися покарати цю особу, я подав заяву".

Проте не так все сталося, як гадалося. Правоохоронці Мовенку прямо заявили, що вважають того беркутівця героєм. І згодом справа була порушена проти самого чоловіка, причому на основі його коментаря річної давності. У 2018 році суд дав йому два роки загального режиму та на півроку заборонив користуватися інтернетом. Проте згодом рішенням адміністративного суду Мовенку дали умовний термін. Після його закінчення чоловік разом із родиною був змушений покинути Севастополь.

Під загрозою опиняються не тільки громадські активісти, а й військові. Володимир Дудка, колишній військовослужбовець, після анексії півострова був змушений залишитися в Криму. Ним, на жаль, зацікавилися представники ФСБ. Вони провели обшук житла, де знайшли карту Криму з відмітками – Дудка любив відмічати свої подорожі Кримом. Ця карта згодом була використана в якості "доказу" планування терористично-диверсійних актів. Так Дудка став учасником сфабрикованої Росією справи про українських диверсантів. Нещодавно його засудили до 14 років позбавлення волі в колонії. Своєї провини чоловік не визнавав. Зараз він знаходиться в СІЗО, чекає апеляційного суду.

На фото: Ігор Мовенко (radiosvoboda.org)

"Можу сказати, що стан здоров'я мого брата залишає бажати кращого, – розповів Петро Дудка. – Там є цілий букет хвороб. Медичної допомоги з боку адміністрації СІЗО він практично не отримує. Медикаменти у нього тільки ті, які йому привозить син. Хоча було проведене обстеження в лікарні імені Семашка. Результати дослідження дізналися тільки нещодавно. І по цим результатам обстеження жодних медичних обмежень у нього немає".

Він переконаний, що Росії просто були потрібні колишні українські військові. Для того, щоб можна було сфабрикувати кримінальну справу проти держави України.

"Близько сотні українських громадян, в тому числі кримських татар, пройшли через російські в'язниці – розповіла дослідниця Кримської правозахисної групи Олена Лисенко. – Було порушено 12 кримінальних і адміністративних справ за участь в мирних зборах. Більше 30 справ мають стосунок до члениста громадян України в заборонених в Росії організаціях. І більше 70 порушено в межах так званого антиекстремістського законодавства. Усі ці справи – вони сфабриковані. І ми зі свого боку боремося за звільнення цих людей. Бо ми вважаємо їх політв’язнями".

На фото: харківська акція "Бранці Кремля"

Як зазначають правозахисники, точна статистика політв’язнів, які на сьогоднішній день перебувають в підвалах та тюрмах Росії, поки що відсутня. А про долі тих, хто потрапив за ґрати в окупованому Донбасі, взагалі мало що відомо. При чому, в зоні ризику знаходяться не тільки політичні активісти, медійні особи, військові, на яких так зручно буде повісити всіх собак. Це можуть бути цілком пересічні громадяни, які живуть звичайним життя та в жодну "політику" не лізуть. Російська Федерація може забрати людей, які просто будуть знаходитись в потрібний час та в потрібному їй місці.

Всі новини Харкова сьогодні читайте на Depo.Харків

 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme