Темна сторона мережі: Як невинні розваги можуть зіпсувати школярам життя

Наслідком втечі у віртуальний світ може стати так звана "емоційна глухота", коли дитина не здатна проявляти співчуття та емпатію. Проте надмірне захоплення інтернетом небезпечне і для дорослих

Юлія Гуш
Журналіст регіональної редакції Depo.Харків
Темна сторона мережі: Як невинні розваги…

Життя сучасного підлітка важко уявити без різного роду ґаджетів. Це не дивно, адже Інтернет та соціальні мережі дають їм чимало можливостей, починаючи з невибагливих розваг та закінчуючи доступом до останніх наукових розробок. Але разом з тим мережа може нести для дітей серйозні загрози.

"Ризики Інтернету охоплюють всі вікові групи, – пояснює кандидатка психологічних наук, доцент кафедри психології та соціології ХНУВС Лариса Шевченко. – Також мене непокоять психологічні наслідки для людей, які входять в це павутиння. Людина тікає в ілюзорний, ірраціональний світ. Світ, в якому все можна змінити. Світ, якому не властиві всі характеристики реалу. Але з точки зору соціалізації підлітків – це катастрофа. В підлітковому віці дитина має отримувати багато інформації про оточуючий світ, і найголовніше – навчитися спілкуватися. Навчитися це робити заочно, прочитавши купу книг, абсолютно неможливо".

За її словами, наслідком втечі у віртуальний світ може стати так звана "емоційна глухота", коли дитина не здатна проявляти співчуття та емпатію. Також тяжким наслідком є агресія, яку дитина може направляти як на оточуючих, так і на саму себе.

Втеча у віртуальний світ небезпечна і для дорослих людей, чия особистість, здавалось би, вже давно сформувалася. Адже замість того, щоб спілкуватися з друзями, розвивати себе, навчатися чомусь новому, вони проводять багато годин у віртуальному світі.

Однак куди страшнішою стороною мережі є наявність каналів, які розповсюджують наркотики. Мало хто з харків'ян не натикався на адреси, що пропонують всім охочим купити "солі", "спайси" чи "закладки". Декан факультету кіберполіції ХНУВС, старший науковий співробітник підполковник поліції В'ячеслав Марков розповів, що з таким явищем боротися дуже складно. Завдяки анонімайзерам (програмам, що приховують справжню ІР-адресу комп'ютера) зловмисники можуть приховати свої дані від правоохоронців, що унеможливлює їхній розшук. Також дуже проблемо визначити місце, звідки відбувається розповсюдження наркотиків. Комп'ютерні програми можуть просто виставити кілька адрес – у різних країнах, на різних материках. Тому неможливо точно сказати – збувають наркотики десь за стінкою чи геть з-за океану.

Ще однією проблемою інтернет-мережі стає старий злий булінг. Так, діти і підлітки цькували своїх однокласників ще задовго до винайдення комп'ютера. Однак можливість заявити про свої "подвиги" на весь світ стала чудовою нагодою говорити про дитячу жорстокість. По мережі вже давно гуляє чимала кількість різного роду роликів, в яких школярі знущаються над однокласниками. Шевченко згадує випадок, коли група учнів раз за разом знімала реакцію своєї однокласниці на те, як хтось плює на її парту. Ці відео потім з'являлися в мережі, де інші діти залишали коментарі в дусі "Так їй і треба!".

Булери можуть і не контактувати зі своїми жертвами, а шляхом до самоствердження стають погрози, образи, поширення особистих фото та створення образливих мемів. За словами Маркова, завдяки Інтернету цькування стає куди більш простим та безпечним.

"По-перше, агресор уникає прямого контакту з жертвою, – каже Марков. – Ніхто не знає, якою буде її реакція – все залежить від психологічних особливостей. Хтось може впасти в депресію, а хтось може дати якусь відповідь. Також це хороша можливість залишатися анонімним – зараз є чимало відповідних сервісів. Третє, він може стати "фейком" і писати, що завгодно кому завгодно. Скажу більше: якщо ви не вчините дії, які межують зі тяжким злочином, то вас не знайдуть. Бо не будуть шукати".

Першим кроком боротьби з цим згубним явищем, як зазначив Марков, стало прийняття Закону про протидію булінгу. Документ передбачає покарання як гривнею, так і працею у вигляді громадських робіт. Причому відповідальність за цькування покладається не тільки на самих агресорів та їхніх батьків, а й на педагогів, які чомусь вирішили не зважати на цю проблему. Та й ті огидні ролики, що школярі зливають у мережу, з часом не тільки стають приводом говорити про цю болючу проблему, а й дають шанс покарати винних.

Всі новини Харкова сьогодні читайте на Depo.Харків

 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme