Місто для людей: Як у Європі дбають про безпеку дорожнього руху (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Поки в Україні тільки намагаються запроваджувати європейські стандарти безпеки дорожнього руху, зокрема, в галузі містобудування, у багатьох країнах Євросоюзу ці стандарти вже давно працюють і дають цілком відчутні результати

Місто для людей: Як у Європі дбають про…

Про це свідчить статистика офіційних та неофіційних органів Євросоюзу, що опікуються проблемами безпеки дорожнього руху. Так, за даними Європейської ради з транспортної безпеки (ETSC), за останні сім років рівень смертності на дорогах ЄС знизився на 20%, що в умовах невпинного збільшення кількості автомобілів та зростання рівня автомобілізації у країнах співдружності є колосальним досягненням. Іншими словами, за сім років спільники зусиллями чиновників Євросоюзу, урядів країн-членів ЄС та муніципалітетів вдалося зберегти щонайменше 6200 людських життів, що дорівнює кількості жителів невеликого містечка.

Навіть попри те, що цей показник відстає від запланованої цілі, яка передбачає зниження смертності на дорогах ЄС на 50% до 2020 року порівняно з 2010-м, загальний прогрес в цьому напрямку є очевидним. Наприклад, у 2017 році на дорогах ЄС загинуло 25 250 людей, що на 2% нижче показника 2016 року. А це ще 500 збережених людських життів і десятки мільйонів зекономлених коштів, незалежно від того, в яких грошових одиницях і за якою методикою вимірюється вартість цих життів.

Однак ситуація з безпекою дорожнього руху в різних країнах Європи різниться, іноді дуже суттєво. Приміром, у 2017 році найкращі результати щодо зменшення кількості смертельних ДТП були зафіксовані в Естонії (-32%), в Люксембурзі (-22%), в Норвегії (-21%) і в Словенії (-20%). У той же час, смертність на дорогах зросла у восьми країнах, а у Словаччині та Литві ці показники залишилися незмінним.

Динаміка зниження кількості смертельних випадків на дорогах ЕС

Зважаючи на такі тенденції, 17 травня 2018 року Європейська Комісія оприлюднила Стратегічний план дій з безпеки дорожнього руху на період до 2030 року (так званий "Третій пакет мобільності") й заявила про нову довготермінову ціль щодо скорочення вдвічі смертності на дорогах ЄС, а також пропорційне скорочення серйозних травм. І більшість країн Євросоюзу вже активно включилися в цю роботу, що передбачає реалізацію цілого комплексу заходів, спрямованих на підвищення безпеки дорожнього руху та розвиток сталої мобільності.

Немає необхідності перераховувати всі ці заходи, оскільки їх легко можна знайти у відкритих джерелах, приміром, на сайті Департаменту мобільності і транспорту Єврокомісії. Наголосимо лише на тому, що невід'ємною частиною цих заходів є покращення транспортної та дорожньої інфраструктури і розвиток сталої мобільності в містах, де проживає більшість населення.

Насамперед йдеться про обмеження швидкості руху транспорту в житлових зонах до 30 км/год й заборона в'їзду великовагового транспорту, розвиток мережі громадського транспорту, передусім електричного, створення умов для розвитку пішохідного і велосипедного руху тощо. Про якість самих доріг і придорожньої інфраструктури навіть не говоримо, оскільки такі питання тут вирішуються автоматично, без жодних директив чи рекомендацій. Але якість доріг у Європі вимірюється не тільки відсутністю ям та якістю дорожнього полотна, а насамперед рівнем їхньої безпечності для учасників дорожнього руху. І філософія такої політики дуже проста: на дорозі кожен може помилитися, але ніхто не повинен загинути. Ніхто! Європа орієнтується на концепцію "нульової смертності" (vision zero). І ось тут треба бачити. Треба бачити, як продумана і якісна дорожня інфраструктура працює на збереження життя та здоров'я людей, навіть якщо вони пересуваються пішки чи на велосипедах.

Бельгія та Нідерланди vs. Україна

Можливо, не у всіх країнах Європи такі підходи працюють на 100%, але в Бельгії і в Нідерландах вони точно працюють, причому давно. І досвід цих країн був би дуже корисним для України. Візьмемо хоча б Бельгію.

Одразу зазначимо, що за основними показниками безпеки дорожнього руху Бельгія не є лідером серед інших країн ЄС. Хоча саме тут розташована столиця Європейського Союзу, і саме в Брюсселі формується загальна політика ЄС, зокрема, щодо розвитку транспорту та мобільності. Попри це, за даними ETSC, рівень смертельних ДТП в Бельгії складає 5,5 осіб на 100 тис. населення, що трохи вище середньостатистичного показника по ЄС (5,0 загиблих на 100 тис. у 2017 р.)

Для порівняння, в Україні цей показник складає 13,7 людини на 100 тис. населення (за даними ВООЗ 2016 року), хоча, зважаючи на різний рівень доходів населення України і Бельгії та різний рівень автомобілізації в цих країнах, таке порівняння буде не зовсім коректним. Тому краще порівнювати Бельгію із сусідніми Нідерландами, де рівень смертельних випадків на дорогах складає 3,6 людини на 100 тис., або із Францією (5,3 на 100 тис.).

По Харківській області, за даними Патрульної поліції України, за 9 місяців 2018 року сталося 1063 ДТП з потерпілими (-11,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року), у яких 92 особи загинули (+3,4%) і 1253 були травмовані (-20,3%). По Україні за 9 місяців сталося 17319 ДТП з постраждалими, у яких 2266 осіб загинули (-2,2%) і 22394 отримали різноманітні травми (-10,7%).

Структура і динаміка смертельних випадків на дорогах Бельгії

Цій статистиці можна довіряти, адже вона базується не тільки на даних поліції, а й на даних закладів охорони здоров'я та інших незалежних інституцій, зокрема міжнародних, які на професійному рівні опікуються проблемами безпеки дорожнього руху. Приміром, у Бельгії вже багато років ситуацію на дорогах моніторить Інститут безпеки дорожнього руху (VIAS), який щоквартально оприлюднює ґрунтовний звіт про ситуацію з БДР і по країні, і по кожному адміністративному регіону. Завдяки цьому "барометру" безпеки дорожнього руху, можна бачити, що за 9 місяців 2018 року загальна кількість дорожніх аварій з потерпілими в Бельгії (порівнянні з відповідним періодом минулого року) зросла на 0,6% (+168 випадків). Але при цьому на 4,6% зменшилася кількість смертельних випадків на місці ДТП (16 осіб) і на 0,3% зменшилась кількість травмованих (93 особи). На рахунку – кожне людське життя.

Загалом за 9 місяців 2018 року на дорогах Бельгії загинуло 333 людини, серед яких найбільше водіїв легкового та вантажного автотранспорту. При цьому статистика зафіксувала, що за цей період зросла кількість аварій, пов'язаних з фургонами (+ 0,8%), мопедами (+ 3,2%) та велосипедистами (+ 6,9%). Останній показник є дуже тривожним, хоча й має своє пояснення: за останній час кількість велосипедистів на дорогах міст зросла майже удвічі, й на сьогодні вони складають понад 10% міського трафіка. Тому бельгійські фахівці постійно б'ються над тим, щоб домогтися зменшення кількості ДТП і людських втрат, викликаних дорожніми аваріями.

Порівняльна статистика смертельних випадків на дорогах Бельгії за 9 місяців 2017 і 9 місяців 2018 року. Джерело: VIAS

Однак усе це – суха статистика, яка відображає лише загальну ситуацію і тенденції з безпекою дорожнього руху. А для того, щоб оцінити рівень цієї безпеки на власному досвіді, треба виходити або виїздити на вулицю того чи іншого міста і спостерігати, що там відбувається. Саме для цим автор займався впродовж кількох днів на вулицях Антверпена, який є другим за величиною і значенням містом Бельгії, що нараховує близько 500 тис. жителів. З цією метою також довелося побувати в місті Гент та Брюгге.

Типовий пішохідний перехід на вулиці Антверпена. Викладений різнокольоровою бруківкою й припіднятий над проїзною частиною дороги, що змушує водіїв пригальмовувати перед ним і пропускати пішоходів. Крім того, в центральній частині міста запроваджено обмеження швидкості руху для авто, мототранспорту – не більше 30 км/год.

Не типовий регульований пішохідний перехід, позначений різнобарвною зеброю, що підвищує його видимість і для водіїв, і для пішоходів. Виглядає дуже незвично.

Група дітей у супроводі дорослих прямує вулицею Антверпена. Усі діти у спеціальних жилетах із світловопертальними смугами. Це обов'язкова вимога.

У центральній частині Антверпена більшість вулиць перетворені на пішохідні й вело-пішохідні зони, де автомобілям, м'яко кажучи, не дуже раді. В'їзд вантажних автомобілів та іншого великогабаритного транспорту сюди взагалі заборонений.

Кількість велосипедів і велосипедистів на вулицях міста просто вражає. Здається, вони тут скрізь. Навіть у грудні (хоча зими тут відносно теплі) для багатьох антверпенців велосипед залишається основним видом транспорту. Тому багато велосипедів обладнані спеціальними багажниками та багажними відділеннями.

Якщо немає вільного місця на велопарковці, то можна припаркувати свій ровер біля найближчої стійки.

Ще одна типова вулична велопарковка на вулиці Антверпена. Хоча тут існують і підземні велопаркінги.

Той, хто не має власного велосипеда, може взяти його напрокат. У Антверпені розвинена система велопрокату. Скористатися цим сервісом можна через спеціальний мобільний додаток. Ось на стовпі біля прокатного пункту розміщений планшет із доступом до Інтернету й термінал, через який можна розрахуватися за прокат велосипеда. Для тих, хто постійно користується велопрокатом, існують суттєві знижки.

Останнім часом у Антверпені активно розвивають систему прокату електросамокатів, простих, надійних і доступних. Це для тих, хто не хоче крутити педалі. Перевага електосамокатів у тому, що вони навіть не потребують спеціальних парковок і займають на вулицях зовсім не багато місця.

Велопарковка перед музеєм сучасного мистецтва. Зручно і надійно.

Там, де раніше були автомобільні парковки, зараз велопарковки. Мабуть, так і має виглядати місто для людей.

В Антверпені існує розгалужена система громадського транспорту, включаючи метрополітен, який охоплює 11 маршрутів і має 22 станції. Гідну конкуренцію метро складає міський трамвай, який з 1902 року працює на електротязі.

Ось так виглядає сучасний пятисекційний трамвай на вулиці Антверпена. Хоча є і семисекційні.

Дорога і типовий пішохідний перехід із трьома автомобільними світлофорами. Не помітити такий перехід водію просто неможливо.

А це вже заміська автомагістраль, що з'єднує Антверпен з іншими містами Північної Бельгії. І вздовж неї жодних бігбордів. Тільки дорожні знаки та вказівники для водіїв.

На в'їзді до міста Гент влаштовано круговий рух, що змушує водіїв знижувати швидкість руху й безпечно проїжджати складну ділянку дороги.

В'їзд на платну автомагістраль. Вартість проїзду для пасажирського автобуса складає 17,5 євро.

А це вже типова картинка з Нідерландів. На в'їзді до села Осендрехт у провінції Північний Брабант. Оскільки автомобільна дорога перетинається з велосипедною доріжкою, то для водіїв встановлені знаки про обмеження швидкості і штучне підвищення, яке змушує знижувати швидкість.

Звичайна сільська дорога. Нічого особливого.

Всі новини Харкова сьогодні читайте на Depo.Харків

 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme