"Стовп ганьби" та апартаменти для імператора: Чим відомий "харківський Поділ" (ФОТО)

Харківський Поділ обмежений річками Харків і Лопань, а також Вірменським провулком і Павлівським майданом. Цей район виник у ХVII столітті поруч із Харківською фортецею. Жили тут в основному торговці та ремісники. Навіть більшість вулиць називали іменами власників торгових будинків, які на них зводилися. Частина споруд збереглася до наших часів. Має харківський Поділ і свої легенди та перекази.

Чому торгова вуличка носила ім'я радянського ката

Вулиця Кооперативна – одна з основних вулиць Подолу. Вона почала забудовуватися на початку виникнення цього району. Північна частина Кооперативної розташовувалася на місці колишньої укріплювальної стіни Харківської фортеці. Наприкінці XVII століття під стінами додаткового острогу розгорнулася торгівля сіном, тож вулиця отримала відповідну назву – Сінна. Поруч із ятками з сіном були кузні. Таке сусідство призвело до пожежі, після чого кузні вирішили терміново перенести ближче до річки. Їх перемістили, і там, відповідно, з'явилася Ковальська вулиця. У 1830-х роках тут відкрилися ряди рибних крамниць, тож Сінна вулиця отримала нову назву - Рибна.

Десять років по тому на Рибній вулиці почали зводити кам'яні будинки. А вже на початку ХХ століття тут звели Волзько-Камський банк та Товариство взаємного кредиту дрібних промисловців. Після Жовтневого перевороту радянські чиновники перейменували вулицю на Кооперативну. Але за часів Сталіна вулиця знову змінює назву - цього разу їй присвоюють ім'я Лаврентія Берії. Назву Кооперативна вулиці повернули в 1953 році, після розстрілу того самого Берії.

Де у Харкові зупинявся імператор

На Павлівській площі, на місці нинішнього будинку під номером 10, зупинявся російський імператор Олександр I. Тоді тут стояв маєток купця Ломакіна, який вважався одним із найрозкішніших у Харкові. Імператор тут гостював двічі, дорогою до своєї резиденції в Чугуєві.

Наприкінці ХІХ століття в маєтку з'явилася громадська бібліотека. Та на початку ХХ століття цей дім визнали аварійним і знесли, а замість нього звели шестиповерховий будинок. На першому поверсі новобудови був Міський купецький банк, а на верхніх – готель "Асторія". Нині це офісна будівля.

Як більшовики зробили пекарню із церкви

Поруч із вулицею Кооперативною розташований Троїцький провулок. Таку назву він отримав через Троїцьку церкву. Її вважали однією з найкрасивіших у місті. До жовтневого перевороту під час свят прихожан тут пригощали вином та пивом. Але в 1930-х роках за наказом радянських чиновників церкву майже знищили. Дзвіницю підірвали, а в приміщенні самої церкви обладнали пекарню. Тутешня випічка славилася на все місто, тож біля церкви-пекарні нерідко збиралися великі черги. Після здобуття Україною незалежності в приміщенні знову обладнали храм та з часом відновили дзвіницю.

Де у Харкові шукати "стовп ганьби"

Павлівіська площа вважається однією з найстаріших у місті. Вона виникла на місці базарного ярмарку. Саме тут був головний торговий майданчик міста, який пізніше перемістили на територію сучасного Центрального ринку. На цій площі проводилися щорічні Покровський та Успенський ярмарки. Наприкінці 1830-х років купець Савелій Павлов, який започаткував цукерково-пряникове виробництво в Харкові, побудував на площі кам'яний магазин. У цей час майдан стали називати Павлівським. Павлов започаткував і встановлення фіксованих цін у місті. Справа в тому, що на базарах тоді не було цін на товари, і щоразу доводилося торгуватися. Павлов заявив, що торги дуже втомлюють та встановив у власній крамниці фіксовані ціни. Місцеві торговці до такої новації поставилися скептично, але чоловік швидко розбагатів, тож його ідею підтримали. А сам купець невдовзі викупив ціле поле на іншому краю міста. Цю територію й нині називають Павловим Полем.

На Павлівській площі розташовувався верстовий стовп. В народі його називали "ганебним": саме поруч із ним сікли злодюжок та невірних дружин. Пізніше стовп довелося прибрати, адже із розбудовою міста він почав заважати руху.

За радянських часів майдан перейменували на площу Рози Люксембург. Повернули історичну назву площі вже за часів незалежної України.