Стабфонд Шмигаля або культура: Чи зможе COVID-19 заморозити український кіноринок

Наприкінці березня було оголошено, що Міністерство фінансів планує урізати фінансування всіх напрямків діяльності Міністерства культури, молоді та спорту. Ця новина особливо обурила культурних діячів, які переконані, що на цій сфері так жорстко економити неможна.

Стабфонд Шмигаля або культура: Чи зможе…

Про підтримку української культури та необхідність захисту вітчизняного контенту розповіла виконавча директорка Української Кіноакадемії Анна Мачух.

Розкажіть, будь ласка, до чого може призвести урізання бюджету? Які наслідки це матиме для української культури?

– Уже з'явилася оновлена інформація про те, що було подано бюджет, в якому урізано фінансування. Але не "під нуль", як планували на початку, це Верховна Рада наразі не прийняла. Відповідно до пропозицій Міністерства фінансів та Кабміну, має залишитися 450 мільйонів для Держкіно. Цієї суми мало, але її більш-менш достатньо. Проте є проблеми з іншими напрямками. Такими, наприклад, як Український культурний фонд. Тому що той план передбачає суму, якої вистачить лишень на існування самого фонду без конкурсів та проектів. Тобто тільки для оплати офісів, на такі базові заходи. Така ж проблема і з Центром Довженка, і з Суспільним телебаченням. До чого це може призвести? А до того, що ті інституції перестануть існувати самі по собі. Для них не буде коштів, відповідно, безліч культурних проектів так і не будуть реалізовані.

Якщо говорити про Центр Довженка, то він скільки років був практично недіючою будівлею. І те, що відбулося за останні роки під керівництвом Івана Козленка, це величезний прорив в культурі. Тому важливо, щоб ця інституція збереглася. Так само і багато інших. Той попередній план, який пропонувався Міністерством фінансів, він передбачав повне обрізання бюджету на всю культуру. Тобто до нуля. Мали залишитися кошти хіба що на існування офісів, на зарплатню співробітникам. Виникало питання: чим же ті співробітники будуть займатися? Ця історія з обрізанням бюджету під нуль страшна для нашої країни тим, що це відкине весь розвиток культурного сектору, як мінімум, на три-чотири роки. А то й на всі десять. Як ми знаємо, культура є основною частиною розвитку держави, розвитку нації. І без українського контенту на телебаченні, в кінотеатрах, на онлайн-платформах ми втратимо те, що було зроблено за останні роки.

На фото: Анна Мачух

Як ви думаєте, чим мотивоване рішення урізати кошти на фінансування культури?

– Чесно кажучи, я думаю, що вже колишній міністр фінансів не зовсім розумів, що він робить. Тому що культура завжди підтримується. І під час війн на культуру виділялися кошти. А його рішення полягало в тому, щоб повністю обрізати культурний сектор, а гроші переправити на Стабілізаційний фонд. Гірше за все, що там не було якогось логічного плану. Було просто завдання знайти гроші на Стабілізаційний фонд.

А раніше були проблеми з фінансуванням?

– Так, це не перша ситуація. Ми також пам'ятаємо, як в 2014 році на культурний сектор виділялося зовсім мало. Практично нічого. До чого це призвело? Знову ж таки, до того, що ми мали станом на 2012 рік, коли в кіно вже почали з'являтися українські фільми. Що стосується кіно, то деякий час, до 2016 року, ситуація виглядала досить таки плачевною. І ось останні чотири роки ми бачимо і якісні стрічки в кінотеатрах, і інтерес українського глядача до таких фільмів. Ми бачимо безліч стрічок, які український глядач прийняв набагато краще, ніж голлівудський контент. Це така якісна заміна російському контенту, який був на наших екранах досить-таки багато років.

Що ви можете назвати якісним українським контентом?

– Якщо ми говоримо про останній рік, то у нас є кілька фільмів, які змінили навіть підхід до прокату. По-перше, це стрічка "Додому", яка отримала і багато схвальних відгуків на міжнародному ринку, і призів, і номінацій. Наприклад, він став номінантом в Каннах. Це і "Мої думки тихі" Антоніо Лукича. Це досить таки артхаусне кіно. У нього був доволі обмежений прокат на початку – стрічку показали лишень на 83 екранах з 600. Кінотеатри просили повторно показати фільм в себе. Глядачі також просили. І його прокат було продовжено більш ніж вдвічі. Я думаю, якби не карантин, то ми би і досі мали можливість подивитися його на екранах.

Якщо говорити про документальне кіно, то воно дуже рідко виходить в кінотеатрах. Хоча на прохання глядачів був продовжений показ фільму "Співає Івано-Франківськ–Теплокомуненерго". Із попередніх років ми також пам'ятаємо про "Вулкан" і "Кіборгів". Досить важко перераховувати, бо за останні роки якісних фільмів було багато. Якщо говорити не про фестивальне кіно, а про більш глядацьке, то ми бачимо приклади "Скаженого весілля", яке збирало бокс-офіси на рівні голівудських блокбастерів, і "Я, ти, він, вона", і "DZIDZIO Контрабас". Досить така велика кількість глядацьких фільмів, які глядачі просили і хотіли бачити на екранах.

На фото: зйомки фільму "DZIDZIO Контрабас"

Нещодавно в мережі "Фейсбук" пройшла акція "Ні – знищенню культури!". Хто підтримав цю ініціативу?

– Акцію ініціювала Українська кіноакадемія. Ми ухвалили рішення про необхідність такого заходу буквально за 20 годин до його проведення. Ми побачили, що акцію підтримали понад 10 тисяч людей із усієї України. У чаті писали навіть мешканці маленьких містечок. Писали українці з-за кордону. І це не тільки про кіно. Незважаючи на те, що організатором є Українська кіноакадемія, ми говорили про культуру взагалі. Про всі культурні сектори, які можуть постраждати від таких дій Кабміну. І ми побачили величезну підтримку з боку людей, які самі працюють в культурному секторі. І просто небайдужих, які хочуть читати українські книги, ходити до українських театрів і дивитися, знову ж таки, українське кіно. На жаль, під час мітингу в zoom'і ми чисто технічно могли приймати не більше однієї тисячі осіб одночасно. Але весь час оновлювались люди, які приходили на мітинг, висловлювали свою підтримку.

Які ваші подальші плани на ниві збереження та порятунку української культури? Враховуючи умови карантину.

– Ми якраз обговорюємо свої подальші дії на випадок урізання бюджету. Ми дуже сподіваємося, що карантин, все ж таки, закінчиться наприкінці квітня, й індустрія кіно повернеться до звичної діяльності. А що стосується наших проектів, то кінопремію "Золота Дзиґа" ми вручаємо онлайн. Церемонія запланована на 28 квітня. Готуємо шоу, щоб цього року всі наші кінодіячі були відзначені за свої досягнення. Також ми продумаємо плани щодо інших онлайн-активностях на випадок продовження карантину. Зокрема ми консультуємося з нашими колегами з-за кордону, питаємо про їх плани на випадок продовження карантину чи заборони масових заходів. Щоб можна було зрозуміти, як нам всім разом жити найближчий рік, берегти наші культурні надбання, яких ми досягали так довго.

На фото: премія "Золота Дзиґа"

Ми живимо в доволі непростий час. На вашу думку, чому саме зараз дуже важливо підтримати культуру?

– Ви знаєте, культуру завжди важливо підтримувати. Тут не може бути кращих чи гірших часів, адже культура – це невід'ємна частина існування держави, існування нації. Якщо ми не будемо підтримувати культуру, якщо ми не будемо давати нашим українським громадянам свої культурні продукти, то їх дасть хтось інший. І хотілося, щоб українці все-таки дивилися українське, читали та слухали українське, а не зверталися, можна так сказити, до колег зі Сходу.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Харків

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"