ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Що потрібно зробити, аби українські танки ефективніше били бойовиків

На Харківському бронетанковому заводі активно відновлюють бойові машини Т-80. Перша партія відремонтованих танків буде на фронті вже скоро. Це неабияка допомога українській армії, однак що саме потрібно вітчизняним танкобудівникам, аби відновити втрачений престиж, з′ясовував кореспондент Харків.depo.ua
Depo.
1 липня 2015 12:00
ФОТО: depo.ua
Що потрібно зробити, аби українські танки ефективніше били бойовиків
ru.tsn.ua

На фронті виживають підготовлені

Виживання на фронті на 100% залежить від рівня підготовки бійця та наявності всіх спеціалістів, упевнений 45-річний танкіст Нацгвардії Юрій Криворучко.

- Нам пощастило, що всі члени екіпажу були вже досвідченими. Воювали на модернізованих Т-64, які є експортним варіантом. Якість зборки непогана, але в системі озброєння все одно траплялися відмови. Ми були на заводі, де відновлюють бойові машини: танки не проходять капітальний ремонт, - обурюється танкіст.

А ще на фронті вкрай потрібен не лише зампотех, а й "технічка" - машина, де є запчастини. І спеціальній тягач, який вивезе підбитий танк, щоб не спалювати чи залишати його ворогам.

ru.tsn.ua - фото 1

На фото: Юрій Криворучко

Танкісти мріють про сучасні рації, прилади нічного бачення й тепловізори

Одне з вразливих місць старих машин - відсутність сучасного прибору нічного бачення. У Т-64 він застарілий - підсвічується фарою, яка відразу робить танк помітним у темряві.

- У "Булата" нічники вже пасивні - сучасні, яких здалеку не помітить ворог. Чого не вистачає - це тепловізора, - зазначив заступник командира танкової роти 93-ї бригади Іван Начовний, який майже рік боронив від терористів Донецький аеропорт і селище Піски під Донецьком.

Але справжня Ахіллесова п′ята усіх старих машин - це зв′язок. Між собою танкісти ще можуть спілкуватися, проте з іншими підрозділами - уже мовою жестів.

- Якщо замінити радіозв′язок на сучасний, не потрібно буде вилазити з танка, щоб роздивитись, що відбувається навкруги, та на пальцях домовлятись із підрозділом піхоти, - каже заступник командира.

ru.tsn.ua - фото 2

На фото: Іван Начовний

За словами Начовного, зараз Міністерство оборони закупає сучасні рації. - Але для чого вони це роблять: щоб надати армії чи просто придбати? - розмірковує Іван.

Старі танки слід замінити "Оплотами"

Щоб модернізувати танки Т-64, волонтери "Армія SOS" розробили спеціальну програму для артилерійського планшета.

- Саме для машини Т-64, враховуючи той тип снаряда, які ми застосовуємо. Корегувальник визначає цілі, і ми завдяки програмі можемо влучити із закритих позицій у будь-який час, вдень чи вночі. Це чудова програма, установлюється на будь-який планшет, - розповів танкіст Криворучко.

- Декілька днів назад ми жартували: якщо зробити модернізацію Т-64 - встановити тепловізор та нову радіостанцію, то ми отримуємо "Булат", а в перспективі - "Оплот" з усією потрібною електронікою, - з посмішкою пригадує заступник командира Іван Начовний.

Однак ідеальний варіант, на його погляд, - узагалі прибрати "Булати" та пересісти на нові машини.

Офіцер дивиться на проблему масштабно: щоб бронетанкові війська України повернули собі колишній рейтинг, треба докорінно змінювати стратегію, бачення.

- Сьогодні на фронті використовують Т-64 - танки третього покоління. І якщо розглядати їх з точки зору військової конкурентоздатності, то стару техніку треба все-таки виводити зі штату. Тому що 10 моделей прогресивного п′ятого покоління набагато краще, ніж сотня третього. За усіма характеристиками "Оплот" - один із найсильніших танків у світі. Його експортна ціна $5 млн., однак він до останнього гвинтика з українських деталей. Хотілося б обкатати танки в сучасних умовах війни. До армії передали два "Оплоти", але вони десь на виставках, - зазначив Начовний.

ru.tsn.ua - фото 3

На фото: танки "Оплот", які Україна виробляє для Таїланду (джерело - tsn.ua)

У танків Т-64 є одна спільна біда - їх зняли з виробництва, тому під час ремонту будь-яка потрібна деталь - це запчастина з іншої машини. Кінець-кінцем, їх кількість обмежена, пояснив заступник командира.

Відправлення на фронт відновлених Т-80 офіцер називає нераціональним використанням коштів.

- Наприклад, нашій десантурі хочуть надати 160 одиниць Т-80. Відремонтувавши половину бойових машин, інші 80 йдуть на комплекти запчастини. Бо ця модель також вже знята з виробництва. До того ж танки Т-80, у яких газотурбінні двигуни, страшенно вередливі в обслуговуванні. Щоб керувати ними, треба мати високий рівень підготовки. А враховуючи, кого набирають до лав водіїв у бронетанкові війська, я боюсь, що половина цих машин "помре" під час першого ж запуску. І це буде втрата, яку не відновити.

"Наших танкістів сепари називають "бронесмерть"

Ще 10 років назад Харків можна було не вагаючись назвати танковою "столицею" країни. Тут є бронетанкові підприємства: завод ім. Малишева та ХКБМ ім. Морозова - головний генератор ідей, тут "народився" Т-34, який став легендою Другої світової війни.

До того ж у Харкові діяв фаховий інститут, який готував офіцерів-танкістів із 1944 року. З його лав вийшло близько 200 генералів, в тому числі і міністр оборони Олександр Кузьмук. 2007 року вуз скоротили до факультету воєнної підготовки при Національному політехнічному університеті. Але перший рік АТО показав, що без танкістів неможливо перемогти.

Зараз факультет - це три кафедри, де навчається близько 150-200 курсантів, зазначає речник сектора "М" штабу АТО Дмитро Горбунов.

- Зараз бронемашини знаходяться на лінії фронту - із них заборонено відповідати вогнем. Однак присутність техніки заспокоює наших бійців і стримує піхоту терористів від наступу. Сепари побоюються наших танкістів та називають їх "бронесмерті", - жартує Горбунов. - Звичайно, все можна знищити - та ж сама протитанкова ракета, якщо її випустити збоку чи з тилу, підіб′є техніку. Проте танк - це досить потужна зброя, тому США та Англія не відмовляється від неї.

Зараз у Харкові готують інженерів-танкістів, які ремонтують техніку, та військових хіміків. Раніше ще навчали командирів взводів, але тепер таку спеціальність отримують у Львові. Також фахівці факультету проводять перепідготовку мобілізованих, за останній рік - більше 1000 осіб. Хтось отримує знання з нуля, хтось відновлює забуте, зазначив Горбунов.

28 лютого був достроковий випуск на факультеті - 40 курсантів отримали диплом. Але з цього року набір збільшений вдвічі, розказав заступник начальника факультету з виховної роботи Олександр Синько.

- Випуск кількістю 400-500 осіб, як було за радянських часів, - це занадто багато для української армії. Але наша мрія - повернути статус Інституту танкових військ, як це було відносно недавно. І, звичайно, готувати як можна більше спеціалістів у цій галузі, бо їх потребує українська армія, особливо у зоні АТО.

"У нас багато молоді, що хоче розвивати танкобудівництво"

Ірина Морозова, онука відомого конструктора, який розробив легендарні радянські танки Т-34 та Т-64, не перший рік працює військовим представником Харківського конструкторського бюро з машинобудування (ХКБМ), яке носить ім′я її діда. Жінка дуже скептично дивиться на розвиток українського танкобудівництва. І на запитання, чи зацікавлена влада країни в тому, щоб ця галузь розвивалась, лаконічно каже:

- Я вважаю, що ні. Це моя думка. Тут велика кількість причин. По-перше, обстановка в країні, брак фінансування. По-друге, повинно бути бажання працювати для держави - це стало б великим поштовхом. А зараз ремонтують Т-64, які повернулись із зони АТО. Відновлюють - і відправляють назад.

ru.tsn.ua - фото 4

На фото: Ірина Морозова, дід якої, Олександр Морозов, керував проектуванням Т-34 і Т-64

Щоб досягти успіху, слід розвивати власні винаходи, які, на думку Ірини Морозової, є досить вдалими.

- Хоча Т-64 на озброєнні вже 50 років і дещо застарів, це хороша машина. У 60-х вона випереджала час - і зараз, маючи такий поважний вік, ця модель вдало конкурує з сучасними танками. Має багато цікавих, навіть революційних рішень, які треба вдосконалювати. Треба працювати, підніматись на нові рівні. У Росії цього досягли, бо там є бажання розвивати цю галузь. Хоча в нас багато зацікавленої молоді, яка хоче відроджувати українське танкобудування. Молоді інженери-конструктори пропонують дуже багато цікавих пропозицій, проектів. Із ними треба розмовляти, підказувати. Але немає якоїсь сили, яка б підтримала, об′єднала б, зрушила з місця.

Більше новин про життя Харкова читайте на kh.depo.ua