Ртутна лампа чи літієва батарейка: Чому ніде утилізувати небезпечні відходи в Харкові (ФОТО)

У розвинених країнах роздільний збір сміття вже давно став звичною практикою для пересічних громадян. Органіка, макулатура, скло, метал – для кожного з таких видів відходів є свій сміттєвий бак. Це не тільки зменшує негативний вплив людської діяльності на оточуюче середовище, а й дає відходам "друге життя" завдяки їх вторинному використанню та переробці. В Україні ця практика, щоправда, на рівні пересічного громадянина ще не прижилася. Тому пропагувати її взялася найбільш свідома частина населення – активісти та волонтери.

Наприклад, члени громадської організації EcoLanding занепокоїлись проблемою утилізації таких небезпечних відходів, як ртутні термометри та люмінесцентні лампи. Це не дивно, адже ртуть, потрапивши до ґрунту та води, завдає значної шкоди оточуючому середовищу. Тому волонтери організували акції "Нам не до лампочки!", в рамках яких населення може здати шкідливе сміття на утилізацію.

Як розповіла активістка EcoLanding Ксенія Тумановська, на сьогодні організації, які опікуються утилізацією таких відходів, працюють тільки з юридичними особами. Хоча, згідно чинного законодавства, у населення має бути можливість утилізувати такі небезпечні відходи, як ртутні термометри, люмінесцентні лампочки, батарейки чи відпрацьована електронна техніка.

"Наша акція з кожним разом збирає все більше та більше прихильників, - розповіла активістка, - розуміння у людей є. Вони знають, що не можна викидати такі відходи до загального кошика. Єдиний момент, який стоїть на заваді, це те, що такі відходи просто нікуди нести. У нас в місті немає баків для збору небезпечних відходів. Наприклад, ДСНС може реагувати на ситуації, які тягнуть з собою небезпеку забруднення середовища. Як, наприклад, розбитий термометр. Тоді ДСНСники мають приїхати на місце та обробити територію. Але туди не можна просто так прийти та віддати зламаний термометр".

Тумановська розповіла, що, крім належних умов для збору небезпечних відходів, Харківщина ще потребує просвітницької роботи серед населення. Про це свідчить робота EcoLanding по сортуванню сміття. Свого часу в деяких населених пунктах області були встановлені контейнери для різного виду відходів. Крім того, активісти проводили просвітницькі лекції серед населення, що також дало свої результати. Активістка розповіла, що коли на місці одні люди починають сортувати сміття, до них рано чи пізно приєднуються однодумці. І так поступово населення звикає до подібної практики.

Про те, що пластиковий пакет – ворог навколишнього середовища, відомо багатьом. Вони дуже довго залишаються в навколишньому середовищі, забруднюючи його. Проте мало хто знає, що можна зробити з таким видом відходів. І тут на допомогу знов прийшли активісти та волонтери, які започаткували збір пластикових пакетів. "Прихисти пакет" – це перший в Харкові мобільний пункт, який приймає саме такий вид відходів. Ідея його створення виникла відносно недавно – тільки в квітні поточного року. За словами ініціаторки Анни Прокаєвої, схожа ініціатива вже була реалізована в Києві.

"І одразу був успіх, - розповіла Прокаєва. - Ми анонсували подію, як я пам'ятаю, на тиждень раніше. Люди приносили великі рюкзаки з пакетами. Було видно, що вони їх збирали протягом кількох місяців. Ми просто першими запропонували рішення. Але, власне, влада мала б це зробити. Я пам'ятаю сюжет, коли кореспонденти брали коментарі в представників влади. Вони відповіли, що громада не готова. Адже 10 років тому започатковувався відповідний проект. Але за ці 10 років вже багато води пішло. Який шалений зараз волонтерський рух! На сьогодні ми відрізняємось від того, що було за часів першого Майдану".

За словами волонтерки, основна ідея даної ініціативи полягає в тому, щоб відходи йшли на переробку, а не залягали десь на сусідньому звалищі. При цьому приймаються не тільки пластикові пакети. Усього нараховується 11 видів відходів, які приймають активісти "Прихисти пакет".

"Ми сьогодні робимо акцент на тому, щоб зробити все можливе для того, щоб не було відходів, - розповіла Прокаєва. - Незалежно від того, переробляються вони чи ні. Бо вони виготовляться з якогось ресурсу. Наприклад, якщо це пакет - то це нафта, яка вичерпується. Будь-який пластик може перероблятися до 10 разів. Тому ми говоримо про те, щоб люди відмовлялися від пакетів".

Зокрема, в деяких країнах борються з засиллям пластикових пакетів на державному рівні. У хід ідуть обмеження щодо їх застосування, пошук більш екологічних альтернатив та вторинна переробка. Десь проблема вирішується куди більш кардинально. Наприклад, в таких країнах, як Сінгапур, Бангладеш і Тайвань використання пластикових пакетів взагалі заборонене чинним законодавством.

"Ми у квітні провели суботник, - згадувала Прокаєва, - і побачили, що пакети були всюди. Вони огидні, ніхто їх не збирає. Вони розкидані на деревах, на полях. Пам'ятаю, одна активістка викладала відео, на якому поле було вкрите чимось схожим на сніг. Але це все були пакети. Бо поруч було несанкціоноване звалище. Тому єдине, що ми можемо - це для спочатку відмовитися від пакету в супермаркеті".

На сьогоднішній день українцям ще далеко, наприклад, до мешканців скандинавських країн, для яких сортування сміття та свідоме поводження з відходами вже стало звичним явищем. Але, як свідчить практика ековолонтерів, вони все ж таки здатні змінювати свої звички та переймати прогресивні практики. А часом люди до всього звикають, у тому числі й хорошого та корисного.