ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Між минулим та сьогоденням: Як українці святкували Різдво за "совітів" та без них

7 січня православні українці відзначають Різдво – одне з найважливіших свят для християнського світу, із яким пов'язана низка традицій, звичаїв та обрядів

Depo.
6 січня 2019 10:00
ФОТО: depo.ua

Однією з найяскравіших українських різдвяних традицій є колядування, до якого можуть долучитися як діти, так і дорослі. Колядники вітають господарів будинку зі святом, бажають їм здоров'я, достатку та благополуччя.

Колядки та щедрівки, які дійшли до нашого часу, мають не тільки християнське, а й язичницьке коріння. До такої думки дійшли більшість етнографів ще в ХІХ-ХХ столітті. За їхніми словами, християнське величання Ісуса Христа свого часу наклалося на давнє язичницьке славлення Сонця, свято Коляди або Коротуна. Також деяким українським колядкам притаманний оригінальний мотив створення світу птахами-деміургами. Наприклад, в колядці "Ой, як то ще було із нащада світа" синії птахи спускаються на дно моря за піском, з якого згодом постане земля.

Ой, як ще не було ні Землі, ні Неба

А що тільки було та Синєє Море

А посеред Моря Зелений Явір

На Явороньку три Синії Птахи

Три Синії Птахи та Радоньку радять

Та Радоньку радять, як Світ засновати

Та й пірнули Птахи в Світові Глибини

Разом із тим, різдвяні звичаї та обряди не залишалися незмінними і часом залежали від суспільних зрушень. Найяскравішим таким прикладом стало встановлення комуністичного режиму, чиї керманичі палко бажали перекроїти життя мільйонів людей на свій лад. Тому не дивно, що Різдво, як і Новий рік, попали в немилість тодішнього режиму. Мовляв, не гоже правильному та ідеологічно послідовному пролетарію відзначати ворожі буржуазні свята.

У середині 1930-х років влада таки вирішила змінити курс щодо відзначення зимових свят, адже стало зрозуміло, що вони можуть непогано послужити державній пропаганді. Для цього почали знову відзначати Новий рік. Бо під час урочистих заходів, серед святково вбраних людей так зручно згадати добрим словом і тодішніх вождів, і тодішню владу.

Були часи, коли навіть до колядок вирішили звернутися - щоправда, до спотворених та політизованих. У них тоді потрібно було славити вождя, комуністичний режим та щасливих людей. Окрім нового ідеологічного підґрунтя, згодом почали з'явитися й інші атрибути свята, які зуміли навіть пережити радянський режим - Дід Мороз, Снігуронька, "блакитний вогник", обов'язкова присутність на столах салату "олів'є" та "Совєтського шампанського". Але з послабленням державного тиску різдвяні звичаї та традиції почали потроху відроджуватися - кількох десятків років виявилось недостатньо для того, щоб змусити людей забути про свята, які відзначались століттями.

"Святкування Різдва Христового є однією з найулюбленіших традицій українців незалежно від того, де вони живуть - у місті чи в селі, - розповіла екскурсовод організації "Мандруймо Україною" Вікторія Склярова. - Свято повертає людей в атмосферу дитинства, подарунків, світлих побажань. Різдво - то час родинної вечері, затишного спілкування різних поколінь, можливість відчути свою співпричетність до власного роду. Для популяризації свята серед тих містян, які через події 30-х років - голод, репресії, війни - втратили ланочки родового ланцюжка, молодь влаштовує різноманітні фольклорні фестивалі, майстер-класи".

Одним із таких майстер-класів є плетіння традиційного солом'яного павука і виготовлення Дідуха - головного атрибута Різдва. Його виготовляють зі злакових видів культур, таких як жито, пшениця, овес, а також різного роду духмяних трав. Дідух символізує урожай, добробут, багатство. Свого часу він уособлював духовне життя українців та був оберегом роду, а традиція плетіння дідуха ще сягає дохристиянських часів.

Українці - як діти, так і дорослі - починають вивчати колядки до свят та збираються у вертепні гурти. Причому деякі з них готуються особливо ретельно. Адже не всім достатньо вивчити колядки та подбати про свій зовнішній вигляд - потрібно ще вразити присутніх акторськими талантами. Тому не дивно, що все більшої популярності набувають живі вертепи, які не так давно були збережені та розповсюджені переважно на Західній Україні. Традиційно кожне таке дійство ділиться на релігійну та світську частини. У межах релігійної тематики актори-аматори розігрують біблійні сюжети, дійовими особами яких є такі постаті, як Янгол, Пастушки, Три Царі, Смерть. Світська ж частина - чи комічна, чи трагічна - більш вільна за своєю формою та змістом. Її сценки можуть відсилати до нинішніх подій та стосуватися якихось актуальних проблем сьогодення. Наприклад, в останні роки під час вертепних дійств говорили про війну та піднімали тему миру.

"Що дають сучасній людині такі традиції, як виконання колядок, щедрівок, вертепи тощо? Спів колядок та щедрування - то єдина жива неперервна традиція, яка існувала всупереч усіляких заборон комуністичного режиму", - пояснила Склярова. І додала, що тиха радість дарується кожному, хто долучається до виконання старовинних сакральних співанок.

Більше новин Харкова читайте на Depo.Харків

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook