Рецепти з фронту: Як ветерани АТО підкорюють Харків смачними "кулями" та "гранатами"

Стримана чорно-біла вивіска поруч зі строкатими банерами на вході, чорно-білі стаканчики та великий напис "Куля" – перше, на що звертаєш увагу, потрапляючи до кав'ярні. У меню, окрім традиційних лате, капучіно та еспрессо, можна побачити назви "Куля 5.45", "Куля 7.62", "Кава "Граната" або "Малиновий вибух".

Рецепти цих напоїв з'явилися майже на фронті, адже кав'ярню відкрили троє бійців полку "Азов". Сьогодні вони – усміхнені чоловіки, які з порогу пропонують ароматний напій та підказують, що краще пити зранку, а що після обіду. Але ще вчора ці хлопці захищали країну на передовій.

Рецепт реабілітації в мирному житті

25-річний Владислав Книгін – один із співзасновників кав'ярні. На передову хлопець потрапив у 2014 році, одразу після університету. Психолог за освітою пішов до "Азова" добровольцем і вже влітку 2014-го опинився на Донбасі, на околицях Маріуполя. "Я завжди знав, що так потрібно. Це моя країна. Я знав, що треба", - пояснює Владислав.

На фронті він пробув майже три роки. Починав із піхоти, а пізніше став командиром взводу. У липні 2016 року боєць отримав серйозне поранення, але після довгої реабілітації повернувся на службу. "Звичайний був виїзд, на одну добу, ми проводили розвідку безпілотним апаратом, і прилетіла міна. Лише одна була міна й влучила. Мене спочатку вертольотом доставили до Мечникова, потім – Харків, потім – реабілітація в Запоріжжі. Вчився заново ходити: у мене поранення було в праву ногу та обличчя, з обличчя уламки й зараз не витягнули, але вони мені не заважають. А ось з ногою близько трьох місяців я майже не ходив", – зізнається чоловік.

Саме на фронті Владислав познайомився із своїми майбутніми бізнес-партнерами. Ідея мати власну кав'ярню з'явилася там же, на передовій. "Це було 10 березня 2015 року. У Данила був день народження, його послали до мене на допомогу, я тоді був командиром на позиції. А з Романом, який перейшов до нас пізніше, вони були знайомі давно: Данило й Роман родом з Луганська, вони були знайомі", - усміхається Владислав.

На фронті хочеться справжньої кави

22-річний Данило Акуленко, ще один співзасновник кав'ярні, на фронт потрапив у 19 років. Хлопець вчився на ветеринара, але бойові дії на Донбасі змінили його плани. Війну на власні очі він побачив ще у Луганську, Данило, який протягом Революції Гідності підтримував проукраїнські мітинги в рідному місті, влітку 2014-го виїхав до Харкова, а вже звідти – на передову. Мотивація у юнака була дуже проста: чоловік має йти й захищати свою землю. Тоді у "Азові" вже служили друзі, тож Данило подався до них.

Тоді ж під Маріуполем захисники й почали задумуватися про спільний бізнес. "Коли уся кава, яку ти можеш випити, це якась "3 в 1" у стіках, завжди десь на позиції п'єш таку каву і думаєш, що ось на ротацію приїдеш і підеш випити якісної кави. Коли звільнився, то подумав, що треба зробити таке місце, де хлопці, з такими ж думками, могли б випити кави. І щоб вони приходили до мене", - пояснює Данило.

За втілення ідеї взялися цього літа: написали бізнес-план, почали шукати гроші, приміщення та обладнання. Допомогли рідні, друзі та бойові побратими. Навіть за консультацією зверталися до однополчан, які вже відкрили кафе у Львові. Гроші також довелося збирати всім світом, але ризик виявився виправданим, і кав'ярню, все ж, відкрили.

Першими відвідувачами стали знайомі та бойові товариші, а звістка про смачний бізнес ветеранів АТО швидко розлетілася соціальними мережами, тож менш ніж за місяць роботи заклад вже мав постійних клієнтів. Потроху збільшився й асортимент напоїв.

"Приходили до нас клієнти, вони багато чого спробували, й одна жінка сказала, що, на жаль, в нас немає обліпихового чаю. Я їй пообіцяв, що ми обов'язково його зробимо, і тепер ми робимо натуральний обліпиховий чай. Людям подобається", - розповідає Владислав.

А от на питання щодо назви самої кав'ярні та фірмових напоїв пояснюють – таким чином хочуть нагадати мешканцям мирного Харкова, що зовсім поруч усе ще триває війна і, не дивлячись на загальну втому, забувати про неї не варто. "Що може бути в голові у хлопців, які повернулися з війни? "Куля 7.62" – ця кава м'якша, ніж "5.45". Там сироп, халва. "Граната" – це кава з молоком, гранатовий сироп та вершки, вона з кислинкою", - зазначає Данило.

Свій бізнес хлопці будують, не забуваючи й про соціальну складову. Ветеранам АТО діє постійна знижка – 30%. А нещодавно до пільгової категорії додали рятувальників, волонтерів, медиків та студентів профільних вишів. Хлопці пояснюють, що такою акцією хочуть підтримати тих, хто щодня рятує та оберігає життя людей. Хоча у деяких відвідувачів таке новаторство викликає здивування.

"Бувають люди, які заходять та кажуть: а зробіть мені каву УБД. Тут у вас УБД 30% написано. А що то за напій УБД? Доводиться пояснювати, що УБД – це не напій й краще його не куштувати, особливо дівчатам", - посміхається Данило.

Кавовий бізнес став для кожного з них не лише перспективною справою, але й порятунком від посттравматичних стресових розладів, які нерідко зустрічаються у бійців. "Будь-яка справа буде рятувати вас від думок про фронт. Головне - чимось займатися. Це буде кава, це буде спорт або малювання – неважливо", - розповідає Данило.

В майбутньому підприємці планують розширювати бізнес. Вони хочуть знайти велике приміщення, в якому зможуть збиратися військові для спілкування за філіжанкою кави, а частину зароблених грошей перераховувати на потреби військових на передовій та сім'ям загиблих воїнів.