Рабовласництво на Харківщині: Чому стають жертвою торгівлі людьми

Стати жертвою торгівлі людьми може кожен незалежно від віку, статі, рівня освіти чи місця проживання

Юлія Гуш
Журналіст регіональної редакції Depo.Харків
Рабовласництво на Харківщині: Чому стают…

Depo.Харків, спробував розібратися, як уберегти себе і близьких від таких проблем.

Сумна статистика

За даними Міжнародної організації з міграції, з 43 харків'ян, котрі минулого року потрапили в рабство, 30 осіб – це чоловіки, 12 – жінки, також від торгівлі людьми постраждала одна дитина. Більшість з них, а це 40 людей, є жертвами трудової експлуатації. В інших випадках мала місце сексуальна експлуатація, продаж дитини та втягнення у збройний конфлікт. Але заразом ці цифри – тільки верхівка айсберга, адже вони стосуються осіб, котрі отримали статус жертв торгівлі людьми.

Проблема в тому, що подібні злочини важко довести до суду. За словами директора Департаменту соціального захисту населення Харківської ОДА Юрія Шпараги, в поточному році вже налічується 22 людини, які стали жертвами сучасного рабства. Проте 17 постраждалих взагалі відмовилися давати про себе які-небудь дані та доводити справу до суду.

Утім, незважаючи на гостроту проблеми, навколо торгівлі людьми склалося чимало стереотипів. Люди, які бажають виїхати працювати за кордон, впевнені, що рабство - це біда, що може статися з ким завгодно, тільки не з ними. Але правда така, що жертвами торгівлі людьми стають незалежно від віку, статі, рівня освіти та місця проживання. Неправильно також асоціювати її виключно з сексуально експлуатацією жінок. Адже на сьогоднішній день більш поширеним є саме трудове рабство, в яке потрапляють як жінки, так і чоловіки. Про що, власне, і свідчить статистика.

Голова Центру правових та політичних досліджень "ДУМА", правозахисник Юрій Чумак наголосив, що держава нині робить недостатньо для протидії торгівлі людьми. За його словами, безробіття, низькі зарплати та кризи змушують українців шукати "кращої долі" за кордоном. Однак разом із перспективами знайти більш оплачувану роботу вони всерйоз ризикують потрапити в рабство. "Правоохоронні органи більш-менш навчилися розкривати злочини, пов'язані з сексуальною експлуатацією, – зазначив Чумак, – але на сьогоднішній день переважючим видом торгівлі людьми, в яку потрапляють вітчизняні раби, є трудова експлуатація. І в цій царині правоохоронці майже не мають здобутків. Довести такі злочини ваажко, і поліція не дуже й обізнана в тому, як з цією проблематикою працювати".

За словами правозахисника, у Києві та обласних центрах можна знайти достатньо інформації щодо запобігання торгівлі людьми. Проте в районах і містечках її явно замало. І органи влади, місцевого самоврядування, освітянські та медичні заклади приділяють недостатньо уваги цій проблемі.

Як не стати рабом

Біди можна уникнути, якщо знати прості правила безпеки. І тут у експертів є певні поради. Наприклад, Шпарага розповів, що українці вже на самому початку починають наражати себе на небезпеку, коли влаштовуються працювати за кордон неофіційно, адже такі стосунки з роботодавцем можуть вилитися в потрапляння в рабство. Типова історія: людину продали, паспорт забрали, і формально тепер у неї немає жодних прав.

Саме тому всі стосунки з роботодавцем потрібно узгоджувати на законних підставах, особливо якщо він не є резидентом України. Тим більше, що українці нині популярні за кордоном. Шпарага каже, що навіть випускників українських вишів запрошують працювати до інших країнах. Такі пропозиції можуть бути заманливими, але необхідно подбати про офіційне оформлення стосунків.

Друге: перед працевлаштуванням також слід перевірити фірму-посередника, яка опікується працевлаштуванням за кордоном. За словами заступника начальника Головного управління держпраці в Харківській області Олени Петренко, для цього потрібно просто звернутися до Центру зайнятості. Співробітники таких фірм щороку мають подавати звіти про працевлаштування громадян, а також мати при собі ліцензію від Міністерства соціальної політики. І якщо такої звітності немає – то це вже привід замислитися про те, що тут щось нечисто.

За словами Чумака, перед поїздкою за кордон слід знайти потенційно потрібні контакти: посольства України, організацій, що надають допомогу мігрантам, поліції тощо. Варто неодмінно мати при собі копії всіх важливих документів (у першу чергу, державного та закордонного паспортів), причому як паперові, так і електронні, адже сучасні работорговці воліють відбирати паспорти в своїх жертв, щоб позбавити їх можливості пересування та перетину кордону. Також потрібно розповісти про свої плани рідним та близьким: вони мають знати, куди їхній друг чи родич їде та на кого буде працювати.

Треба домовитися заздалегідь про можливі форми повідомлення про потрапляння у небезпеку. "Оскільки работорговці можуть змушувати своїх жертв говорити по телефону близьким "все гаразд". Слід придумати якусь кодову фразу (на кшталт "як здоров'я в дяді Васі?"). Щоб рідні здогадалися про те, що потрібно терміново бити на сполох," - радить Чумак.

Також дуже доречним буде вивчити хоча б базові фрази мовою тої країни, в якій людина планує працювати. Це полегшить не тільки процес роботи, але й сприятиме комунікації у випадку небезпеки. Загалом у цій ситуації вираз "знання - це сила" буде вкрай доречним. Експерти сходяться на тому, що саме інформація може стати тією "зброєю", яка допоможе людини не потрапити в сучасне рабство.

Всі новини Харкова сьогодні читайте на Depo.Харків

 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme