Прорив до тіла: Навіщо охорона Зеленського грає у велику політику у Харкові

Харківська нарада з питань припинення незаконної рубки лісів, яку провів Зеленський, мабуть, була однією із найменш феєричних. Не було ні "я зараз Баканову подзвоню щодо цього чорта", ні рекомендацій звільнитися, ні навіть банального хамства. Потішив медіа-спільноту гарант тільки тим, що просто під час засідання викликав "на килим" голову державного "Гутянського лісгоспу" Віктора Сису, якого обвинуватили у "чорному лісорубстві" та який начебто екстрено відбув у відрядження до Києва. Перед цим, щоправда, заступник Сиси намагався недолуго "відмазати" шефа, сказавши, що той не відповідає на дзвінки. Президент на місці при всіх взяв телефон Сиси – і виявилося, що той відповідає на телефон.

Одразу кинулася в око кардинально інша метода Зеленського вести сумні та невеселі "сижі". Він ніколи не дослуховує сухих статистичних доповідей, а одразу перебиває й намагається випитати людською, а не канцелярською мовою, що насправді відбувається. Часто записує інформацію, прізвища, телефони, пропозиції. І одразу намагається це перевірити (той же виклик у прямому ефірі голову лісгоспу "на килим"). Мабуть, це те, що найбільше відрізняє наради Зеленського від нарад попередників. Тож готували 20-хвилинні доповіді із відсотками, кубометрами, чоботами квадратно-гнізовим відтепер не потрібно.

Утім, не все так райдужно, як би хотілося. Якщо Петру Порошенку дорікали, мовляв, "долюбилися до мишей", не рівень президента відкривати відремонтований міст або нову школу, то зараз Зеленський береться до ручного управління не менш дрібних питань: ганяє лісників в окремих лісництвах Харківщини замість того, щоб ставити завдання і жорстко контролювати їхнє виконання на рівні голови Держлісагентства.

Таку ж технологію "дрібного менеджменту", наприклад, використовує в Харкові мер Геннадій Кернес. Набагато простіше "електорату" доводити свою ефективність, поставивши біля під'їзду легендарну лавочку (з 7-разовою переплатою!), ніж оптимізувати систему управління комунальним господарством міста/держави. Бо якщо останню налагодити, то й лавочки з помпою відкривати відпаде необхідність. Звідки ж тоді "електорат" знатиме, хто благочинець! Тому, видається, шлях, обраний Зеленським не веде на даному етапі до системних змін держуправління.

Потішило те, що гарант не став на граблі Януковича – Порошенка і проігнорував зустріч із Кернесом, який для такої нагоди відкрив частину Саду Шевченка, на який пішло більше міських грошей, ніж на освіту, медицину, соціальне забезпечення Харкова, взяті вкупі. Очільник міста сумно покатався біля пам’ятника Тарасу Шевченку на вулиці Сумській, де чекали на Зеленського, та поїхав геть, коли дізнався, що той одразу після лісників поїхав в аеропорт.

Після наради Зеленський намагався покинути будівлю й швидко поїхати без брифінгу. Однак на самому виході (державна охорона президента, вочевидь, вирішила зіграти у велику політику) якимсь надзвичайним чином біля гаранта безперешкодно опинилася жінка. Вона під кінець благополучного для голови Харківської ОДА Юлії Світличної візиту вивалила на керівницю ОДА цебер критики. Робила це емоційно (а на це часто реагує Зеленський), напористо й безперешкодно, у той час, коли жодну іншу людину до гаранта не допускали. Мало віриться в те, що державна охорона затримати три десятки журналістів і сотню бажаючих зробити селфі змогла, а одну активістку – ні.

Тим не менш, поява цього непередбачуваного персонажу дозволила ще з трійкою журналістів випросити брифінг Зеленського. Там він заспокоїв Світличну, спростував вкиди, що наступним головою Харківської ОДА буде колишній керівник Східного регіонального управління ДПСУ Вадим Слюсарев. "Я не розглядаю (Слюсарева, – Ред.). Ми шукаємо в кожній області адекватних менеджерів. Я знаю, що піднімалося питання пана Слюсарева, але це хтось запускав, я не знаю, може, з локального штабу запускав цю інформацію. Я не розглядав цю людину на цю посаду", – підкреслив Зеленський.

Крім того, він прокоментував скандальну ситуацію з подвійним громадянством кандидата від "Слуги народу" Олександра Куницького, який, будучи ізраїльтянином, продовжує претендувати на обрання нардепом. Тут Зеленський допустив потенційно дуже небезпечний крок. Глава держави сказав, що Куницький із громадянством Ізраїлю не може бути народним депутатом України. Однак одразу ж зробив ремарку: "Але ж ви розумієте, проти кого він? Хочете замість цієї людини Грановського?".

Як це варто розуміти? Так, команда "Слуги народу" порушує Закон України, але робить це чесно і відкрито, тому можна? Виникає одразу ж питання: якщо за кандидатом Олександром Грановським є злочини, то чому немає кримінального провадження й він не сидить за ґратами?

Граблі вибіркового застосування закону і лояльності до правопорушень своїх однопартійців оминути Зеленський не зумів.

Насамкінець глава держави залишив надію політтехнологам на хороші заробітки ще й восени. Зеленський сказав, що питання проведення дострокових виборів до органів місцевого самоврядування залишається відкритим. "Не знаю поки. Я думаю. Я думаю, що, дійсно, зараз може бути в такий термін забагато виборів. Мені так здається поки що. Але побачимо, як будуть працювати всі місцеві люди, – сказав Зеленський. – Я проїхав кілька областей, бачу, що з ними дуже складна ситуація, у мене дуже складний діалог, тому може і вирішимо (проводити вибори, – Ред.)".

За воротами обласної управи лісового господарства кортеж Зеленського був зупинений натовпом спраглих. І слуга народу взявся до ще дрібнішого менеджменту. За підсумками візиту склалося враження, що візит готувався сумбурно, ніяких готових пропозицій чи рішень не прозвучало. Схоже на те, що гаранту, розігруючи карту масштабних вирубок, намагалися щось "впихнути". Оприявнюються також шляхи, якими на президента намагаються впливати, і особи, котрі це організовують.