Про статус знають тільки 40% інфікованих: Чому варто перестати хвилюватися через тести на ВІЛ

Фахівці кажуть, що тести на ВІЛ треба проходити всім і регулярно, бажано – кожні півроку. Натомість пересічні українці заспокоюють себе, що їх це не стосується, і з ними такого "не може трапитись"

Юлія Гуш
Журналіст регіональної редакції Depo.Харків
Про статус знають тільки 40% інфікованих…

ВІЛ-інфекція несе загрозу усім верствам населення. І для цього не обов'язково входити в так звані "групи ризику" – наприклад, приймати ін'єкційні наркотики чи займатися проституцією. Але українці не поспішають проходити тести на наявність ВІЛ. Цьому заважають як страхи, так і власні упередження та стереотипи.

"Я за те, щоб люди проходили тестування, – говорить представниця БО "Мережа 100 відсотків життя" Наталія Коляда. – У нас в Україні тести безкоштовні. На жаль, про свій ВІЛ-статус знає тільки 40% населення України. Справа в тому, що сам вірус при потраплянні до організму може себе до 10 років ніяк не проявляти. А проявити себе вже тоді, коли імунна система ослаблена до такого степеня, що будь-яке захворювання може бути летальним. І при ослабленому організмі часто бувають онкологічні захворювання, гепатити, туберкульоз, менінгококові інфекції, енцефалопатії та пневномія, яка дуже важко лікується. Тому дуже важливо – для себе та свого партнера – знати про свій статус".

Часом незнання може мати жахливі наслідки. ВІЛ-інфікована людина, навіть сама того не відаючи, може заразити свого сексуального партнера. Але на сьогоднішній день склалася така тенденція, що такі тести на регулярній основі проходять або вагітні жінки, або люди, яких це зобов'язує робити професія. Наприклад, лікарі.

"Навіть одноразовий сексуальний контакт не гарантує того, що він не був з ВІЛ-інфікованою людиною, – розповіла виконавчий директор БО "Благодійний фонд "Парус" Олена Овчиннікова. – Це (перевірку, – ред.) потрібно робити для того, щоб знати свій статус, щоб вчасно почати лікування. З ВІЛ-інфекцією люди живуть, якщо її лікувати. Люди здають тести про всяк випадок, щоб знати, що вони негативні. Ми працюємо з підлітками і мотивуємо їх здавати тести. Навіть якщо був тільки один сексуальний контакт. Привчаємо їх слідкувати за своїм здоров'ям".

Навіть за негативного результату тесту експерти рекомендують перевірити себе повторно. Справа в тому, що за наявності ВІЛ-інфекції в організмі починають вироблятися антитіла. Саме їх наявність робить тест позитивним. Проте якщо інфікування відбулося нещодавно, наприклад, тиждень тому, то організм ще не встигає виробити антитіл. Тому аналіз може показати негативний результат, який і введе людину в оману.

За словами Овчиннікової, зараз людям важливо роз'яснювати, що зазвичай ВІЛ-інфекція передається статевим шляхом. Якщо були контакти без презерватива, то це вже є вагомою підставою здати аналіз. Звичайно, деякі люди можуть заперечити та сказати, що живуть подружнім життям та ніколи не зраджують. Але навряд вони можуть бути наскільки впевненими стосовно партнера – людина довгий час може просто не знати, що інфікована.

"А для профілактики кращого метода, ніж використання презервативу, ще не придумали, – зазначила Овчиннікова. – Причому за різних статевих контактів. Все просто. Який є ще метод? Коли ВІЛ-інфікована людина проходить антиретровірусне лікування. Це одночасно є профілактикою інфікування інших людей".

Разом з тим, люди більшою мірою бояться почути цей діагноз, дізнатися, що вони є ВІЛ-позитивними. Причому йдеться не тільки про потенційні проблеми зі здоров'ям – страшно також зіштовхнутися з дискримінацією з боку свого оточення.

"Люди думають "мене це не стосується", – зауважує Коляда. – Також до ціжї хвороби було негативне ставлення: люди бояться, що оточуючі дізнаються про їхнє захворювання, що їх виженуть з роботи, що від них відмовляться родичі. Буває, що людина, вперше потрапивши до нас, запитує – "а скільки мені залишилось жити?". Навколо цього захворювання настільки багато страху, що люди бояться просто дізнаватися про це".

Також підгодовує страх дискримінація, стигматизація та самостигматизація людей, що живуть із ВІЛ. Адже для частини соціуму самого статусу достатньо, щоб повістити на людину ярлик небезпечного маргінала, від якого варто триматися якнайдалі. Але, як зазначила Коляда, на сьогоднішній день стигматизація ВІЛ-інфікованих не така гостра, як це було раніше. Та й лікарі перестають боятися надавати допомогу таким пацієнтам. Усі страхи через незнання, переконана експертка.

За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, на 2018 рік в країні було зафіксоване зниження темпів поширення ВІЛ-інфекції. Тоді було зареєстровано на 0,52% менше нових випадків ВІЛ, ніж у попередньому році. За словами експертів, тут не останню роль зіграли різного роду профілактичні заходи. А поки від цього захворювання ще не винайшли щеплення, то українцям вато було б перестати хвилюватися та почати здавати тест на ВІЛ.

Всі новини Харкова сьогодні читайте на Depo.Харків

 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme