"Покоління 2014-го": У Харкові показали обличчя дітей, народжених під час війни на Донбасі

У Харкові на виставці представлені фотографії дітей, які народилися в 2014-2015 роках. Саме на їхньому прикладі автори хочуть показати, наскільки довго триває війна на Донбасі

"Покоління 2014-го": У Харкові показали…

Минулого тижня у виставковому центрі "Бузок" у Харкові відбулося відкриття фотовиставки "Покоління 2014-го". Вона присвячена дітям, які народилися у вкрай складні для країни часи: щойно Росія анексувала Крим, розпочалася гібридна війна на Сході України, тисячі людей були змушені назавжди покинути свої домівки.

Як розповіла координаторка проектів Благодійного фонду "Карітас Харків" Марина Краснова, ідея цієї виставки народилася рік тому. Реалізація проекту була запланована на весну поточного року, проте карантин вніс свої корективи. "Виставка триватиме тиждень. Тут представлено сімнадцять історій, сімнадцять сімей, які брали участь у проекті, – розповіла Краснова. – Це діти-переселенці, діти місцевих мешканців і діти учасників АТО. Робили все за дуже мінімальні терміни, бо переживали, що нас знову закриють. Ми хотіли показати суспільству, як довго триває війна. І зрозуміли, що діти, які народилися у 2014 році, вже скоро підуть до школи. Ми набирали учасників через групи у "Фейсбуці", через якісь особисті знайомства, через людей, які ходять до нас у "Карітас". Проте, скажу одразу, це було не дуже легко. Не всі готові були представити свої історії через певні безпекові ризики, через те, що когось, можливо, не приймуть потім. Тому скажу, що історій менше, ніж хотілося би. Проте є що почитати та що показати".

За словами організаторів, кожна фотографія виставки – це унікальна історія цілої родини. Бо кожна з них супроводжується спогадами про втрату домівки через бойові дії, життя на окупованих територіях, переїзд та адаптацію до нового місця, про сум за старим домом. Звісно, в цих історіях приділена увага і самим дітям: їх батьки згадували, як вони звикали до нового місця, як на них вплинула війна, чим вони зараз захоплюються тощо.

Краснова розповіла, що світлини були зроблені комерційним фотографом, який зміг за дуже короткий термін наповнити цю виставку. У своїх фото він насамперед хотів показати, що в цих дітей, незважаючи на часом похмурий і трагічний бекграунд, є дитинство. Навіть на промо-ролику виставки майже всі діти говорили про свої мрії, про те, чого саме вони бажають у даний момент.

Олена Розказова розповіла, що її донька Саша після перетину блок-постів стала лякатися гучних звуків та людей в уніформі. Це при тому, що коли дівчинка покидала Луганськ, їй було лише два роки.

"Зараз трохи менше. До цього вона просто тікала, коли бачила військових або міліціянтів, – розповіла Розказова. – І тому про це дуже важливо говорити. І не забувати… Ця неоголошена гібридна війна – це трагедія, яка ще довго матиме наслідки для України. І не зрозуміло, як воно відобразиться на дітях. Бо те, що ми бачимо зараз, мені здається, це ще дрібниці. І як воно відобразиться на подальшій поведінці дітей, які пережили війну… Нам ще пощастило. Саші тоді було два рочки, вона мало що пам’ятає. Але є діти, які ховалися в підвалах. На будь-якій війни перш за все страждають діти. Дорослі можуть впоратися з емоціями. Дітьми важко це переживається, це все відкладається на їхній півсвідомості. Мені здається, що ми не одне десятиліття будемо це розгрібати. Бо незрозуміло, коли ця війна закінчиться. Спочатку думали, що це будуть два місяці. Зараз ми бачимо, що все дуже затягнулося. І все важче і важче розмовляти з людьми тієї території. І у нас вже інші цінності. І у дітей також".

Жінка розповіла, що її родина вже адаптувалася до життя в Харкові. Проте їй, як переселенці, все ще доводиться стикатися з різного роду стереотипами та упередженнями – і в Центрах соціального захисту, і на паспортному столі, і в соціальних мережах. Як зазначила Розказова, у суспільстві ще продовжує побутувати така думка, буцімто всі переселенці є великими шанувальниками Росії. Або, як ще кажуть, "ватою". Хоча сама жінка зазначає, що серед таких переселенців вона бачила більше патріотів, ніж серед місцевих. Що стосується адаптації дітей, то їм у цьому можуть допомогти школи. Важливо, щоб самі педагоги показали, що діти-переселенці нічим не відрізняються від інших.

За словами Розказової, такі виставки можуть зламати стереотипи про переселенців. Вона переконана, що експозицію "Покоління 2014-го" варто показати не тільки в Харкові – вона має завітати і до інших міст України. Жінка розповіла, що свого часу брала участь в організації схожої експозиції у Львові. І вона викликала щирий інтерес в місцевої аудиторії.

"І там люди взагалі казали, що для них це було відкриттям, – розповіла Розказова. – Бо вони не думали, що війна може бути так близько. І що це щось нове для них. У Харкові можна показувати її у школах, освітніх закладах. Тому що дуже важливо розповідати про свідків. Це реальні діти, реальні люди, які пережили трагедію. І це дуже важливо, щоб війна була не десь далеко. Це те, що нас оточує кожного дня".

Як зазначають організатори, на сьогоднішній день для багатьох українців війна стала буденністю, про яку ті щодня чують з телевізора або дізнаються зі стрічки новин. Вони навели невтішну статистику: з початком бойових дій на Донбасі загинули більше 240 дітей, ще 56 пропали безвісти. За даними різних джерел, від 167 до понад 500 дітей отримали травми.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Харків

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"