Округ №168: Кого Кернес відправить в Раду від Харкова

Харківська область є однією з найбільших в Україні і за кількістю виборців і за кількістю виборчих дільниць. Традиційно область розподілена на 14 округів (№№ 168 – 181) і приблизно 1700 дільниць. Найбільшим є виборчий округ №168

Олександр Вовк

Центр – місто Харків, Шевченківський (колишній Дзержинський) район

Опис меж – більша частина Шевченківського району Харкова, за винятком невеликої частини району, що входить до виборчого округу №169.

Місцезнаходження ОВК - приміщення Адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради (61200, м. Харків, просп. Науки, 17-а).

Орієнтовна кількість виборців – близько 161 тисячі

Кількість виборчих дільниць – 88

Шевченківський район Харкова включає в себе центральну частину міста, а також Павлове Поле, Олексіївку та елітні поселення Лісопарку. У цій частині міста розташована більша частина вищих навчальних закладів обласного центру, студентські гуртожитки, квартири університетської професури, інженерської еліти Харкова.

Саме тому цей виборчий округ є одним із найбільших кількісно і одночасно одним із найменш передбачуваних. По-перше, діючі працівники вишів і студенти є дуже вразливими з точки зору застосування адміністративного ресурсу, однак одночасно вони ж є основною складовою протестного електорату під час будь-якої виборчої кампанії.

По-друге, колишні працівники закладів освіти, "виховані" ще за радянських часів, є найбільш дисциплінованим електоратом партій лівого спрямування – комуністів і різнорідних соціалістів. Однак на окрузі їхній вплив врівноважується більш-менш прогресивними мешканцями студентських гуртожитків. Перевага одних поглядів над іншими може бути зумовлена явкою чи використанням адмінресурсу.

По-третє, у цій частині міста в основному розташований бізнес і помешкання харківського "середнього класу", який традиційно відзначається певною мірою свободолюбства та інтелекту. Однак при цьому цей середній клас в умовах української корумпованої державної машини є ангажованим та усіляко, аби захистити свій бізнес, намагається злитися з місцевими політичними елітами, що зумовлює валентність цієї групи населення (найчастіше голосують за представників чинної влади, від якої узалежнені).

Варто також відзначити величезний вплив, особливо останні роки, на формування політичних переваг містян медіа-ресурсу мера Харкова Геннадія Кернеса (зокрема "7 канал", сайтів групи "Дозор", а також комунального ЗМІ "Харьковские известия", яке Кернес використовує як власний). За допомогою цих майданчиків чиновник просуває вигідних собі кандидатів із кампанії в кампанію. Тут варто згадати екс-регіонала Валерія Писаренка, котрого під час виборчої кампанії в тому числі за харківські бюджетні кошти транслюють усі перелічені ЗМІ, формуючи образ мецената, "відкривача" різного роду спортивних майданчиків і лавочок.

Незважаючи на наявність великої частини освіченого електорату на окрузі медіа-ресурс екс-регіоналів не відзначається оригінальністю підходів і бере виборця насамперед масовістю політичної реклами.

Довідка: На президентських виборах територіально Україна поділена на 225 округів, кількість яких у регіонах є практично сталою. На парламентських виборах кількість і межі округів постійно зазнавали змін залежно від прийнятої системи виборів та політичної кон'юнктури.

Вибори 1994 року відбувалися за мажоритарною системою у два тури. Внаслідок недосконалості закону окремі округи так і не отримали своїх представників у парламенті протягом усієї його каденції. Законодавчу колізію депутати виправили, увівши для виборів 1998 року змішану систему і прибравши сумнівні норми для мажоритарників. На виборах 2002 року, які так само відбувалися за змішаною системою, обриси мажоритарних округів набули вигляду більш менш відповідного до реального територіального поділу. Вибори 2006-го і дочасні 2007-го пройшли за пропорційною системою, виборчих округів в регіонах стало менше. Повернення до змішаної виборчої системи відбулося після чергової зміни законодавства у 2012 році.

Згідно довідки ЦВК, в межі 168-го округу під час парламентської кампанії 2014 року входив Шевченківський район міста Харкова. В той же час, під час парламентських виборів 2002 Шевченківський район Харкова входив в межі 169-го округу, 2006 та 2007 років – в межі 173-го.

Чергові вибори 1998 року. Далекого 1998 року ОВК №168 очолював Феді Лученко, його заступником був Олександр Щербаков, секретарем - Ніна Свід. Усі вони були рекомендовані Центральною виборчою комісією.

У одномандатному виборчому окрузі висувалися 32 кандидати – як само висуванці, так і представники екзотичних і забутих нині партій: "Прогресивно-соціалістична партія України", "Партія захисників Вітчизни", "Громада", "Республіканська християнська партія" "Союз" тощо.

Серед одномандатників, котрі й досі залишилися "на плаву", можна назвати лише двох: колишній завідувач кафедри зарубіжної літератури та класичної філології ХНУ ім. Каразіна, професор, депутат Харківської облради кількох скликань Олександр Міхільов, який з початком "русской вєсни" заявив, що в університеті притіняють російськомовних і виїхав на Росію (щоправда звідти його виперли, обіцяної роботи в московських вишах не дали), та депутат Верховної Ради України п'яти скликань, академік, екс-міністр, кількаразовий віце-прем'єр-міністр України Володимир Семиноженко.

У 1998 році партійні списку були закритими. На окрузі №168 подолали чотиривідсотковий бар'єр Комуністична партія України (22,76%), Прогресивна соціалістична партія України (17,97%), Партія зелених України (6,64%), Народно-демократична партія (6,34%), Соціал-демократична партія України (об'єднана) (5,19%), Народний Рух України (4,55%). При цьому на окрузі проголосували тільки 61,8% (106,7 тисяч осіб) від загальної кількості виборців.

У одномандатному виборчому окрузі №168 депутатом став тодішній міністр України у справах науки і технологій, народний депутат, безпартійний самовисуванець Володимир Семиноженко (набрав 24,04% або 25,6 тисяч голосів). Щоправда Семиноженко склав депутатські повноваження начебто за власним бажанням 20 грудня 2001 року. Явка на виборах склала 59,23%.

Переможці у багатомандатному виборчому окрузі
1998 рік

Комуністична партія України - 22,76%

Прогресивна соціалістична партія України - 17,97%

Партія зелених України - 6,64%

Народно-демократична партія - 6,34%

Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 5,19%

Народний Рух України - 4,55%

2002 рік

Комуністична партія – 22,17%

Соціал-демократична партія України (об'єднана) – 11,55%

виборчий блок "За єдину Україну!" - 11,55%

виборчий блок "Команда озимого покоління" - 9,84%

виборчий блок "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 8,9%

виборчий блок "Блок Наталії Вітренко" - 6,09%

2006 рік

Партія регіонів – 45,85%

Блок Юлії Тимошенко - 15,35%

блок "Наша Україна" - 8,41%

2007 рік

Партія Регіонів – 43,02%

Блок Юлії Тимошенко – 20,07%

блок "Наша Україна – Народна самооборона" - 9,11%

Комуністична партія України – 8,8%

Блок Литвина - 4,59%

2012 рік

Партія регіонів - 34,19%

ВО "Батьківщина" - 18,62%

Комуністична партія України - 17,12%

партія "УДАР" - 16,87%

ВО "Свобода" - 5,97%

2014 рік

Опозиційний блок – 29,54%

Блок Петра Порошенка "Солідарність" – 16,49%

Партія "Самопоміч" - 12,64%

партія "Народний фронт" - 9,18%

Комуністична партія України – 7,61%

партія "Сильна Україна" - 4,39%

Чергові вибори 2002 року. Виборчий округ у Шевченківському (тоді – Дзержинському) районі Харкова змінив номер на ОВК №169. Головою ОВК був призначений представник партії "Наша Україна" Ігор Каневський, його заступником – представник "Партії зелених України" Ігор Орловський, секретарем – представник "Народно-демократичної партії" Ірина Виноградова.

Висувався 31 мажоритарник. Перемогу отримав член Партії регіонів, якого висунув виборчий блок "За єдину Україну!", начальник ДП "Харківський метрополітен" Ігор Ісаєв. За нього проголосували 23,43% (24,5 тисяч) виборців, котрі отримали бюлетені.

Партії, що подолали прохідний бар'єр: Комуністична партія – 22,17%, Соціал-демократична партія України (об'єднана) – 11,55%, виборчий блок "За єдину Україну!" - 11,55%, виборчий блок "Команда озимого покоління" - 9,84%, виборчий блок "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 8,9%, виборчий блок "Блок Наталії Вітренко" - 6,09%. Явка на виборах в цілому по округу склала 61,6%.

У 2006 році під час чергових виборів до парламенту кількість виборчих округів у Харківській області була скорочена до 11, водночас зросла кількість виборчих дільниць в кожному окрузі. Орієнтовно тодішній Дзержинський район Харкова можна співвіднести з ОВК №173.

Головою ОВК №173 була призначена представник СДПУ (о) Лариса Ричкова, заступником – представник партії "Віче" Олександр Касьянов, секретарем – представник партії "Реформи і Порядок" Ніна Бєжина.

Ці вибори відбулися повністю за пропорційною системою. Від мажоритарки спробували відмовитися. Беззастережну перемогу з великим відривом отримала Партія регіонів – 45,85% (93,7 тисяч виборців). Друге місце посіла партія "Блок Юлії Тимошенко" - 15,35% (31,4 тисячі), третє – блок "Наша Україна" - 8,41% (17,2 тисячі).

Від Харкова тоді обралися комуністка Алла Александровська, соціаліст Анатолій Бугаєць, регіонали Сергій Гусаров, Дмитро Шенцев, Дмитро Святаш, Юлія Ковальова, Валерій Петросов, члени БЮТ Валерій Камчатний, Олександр Фельдман, Олексій Логвиненко, Сергій Потімков, члени "Нашої України" Віктор Лещенко. Явка склала 50,45%.

Позачергові вибори 2007 року також відбулися за пропорційною системою. ОВК №173 очолила представник Партії регіонів Світлана Майстренко, заступником голови призначили представника СПУ Валентину Глущенко, секретарем – представника БЮТ Валерію Копоруліну.

За партійними списками перемогу отримала Партія Регіонів – 43,02% (79,8 тисяч голосів). Друге місце посів БЮТ – 20,07% (37,2 тисячі), третє – блок "Наша Україна – Народна самооборона" - 9,11% (16,9 тисяч), четверте – КПУ – 8,8% (16,3 тисячі), п'яте – "Блок Литвина" - 4,59% (8,5 тисяч).

Від Харкова тоді обралися комуністка Алла Александровська, регіонали – Інна Богословська, Юлія Ковальова, Дмитро Святаш, Сергій Гусаров, представники БЮТ – Олег Гейман, Віталій Данілов, Валерій Камчатний, Олексій Логвиненко, Олександр Фельдман. Явка склала 51,24%.

Очолила комісію представник Партії регіонів Олена Чумаченко, її заступником призначили представника партії "Братство" Олександра Оглобліна, секретарем комісії стала представник партії "Союз анархістів України" Наталя Терновська.

Переможці в одномандатному виборчому окрузі
1998 рік Володимир Семиноженко - 24,04% (25,6 тисяч голосів)
2002 рік Ігор Ісаєв - 23,43% (24,5 тисяч голосів)
2012 рік Валерій Писаренко - 43,44% (37,4 тисячі голосів)
2014 рік Валерій Писаренко - 30,98% (23,3 тисячі голосів)

Чергові парламентські вибори 2012 року. Під час цих виборів вирішили повернутися до традиційного розподілу Харківської області на 14 виборчих округів 1691 виборчу дільницю. Таким чином Дзержинський район Харкова знову почав відповідати ОВК №168.

У виборах на окрузі взяли участь 10 мажоритарників. Серед відомих - тільки двоє: представник БЮТ, у майбутньому голова Харківської ОДА Ігор Балута і ставленик мера Геннадія Кернеса, регіонал Валерій Писаренко. Цікаво, що під час виборів добровільно на користь іншого демократичного кандидата зняв свою кандидатуру представник партії "УДАР" Сергій Гарбузов.

За масової підтримки Кернеса вибори в одномандатному виборчому окрузі отримав регіонал Валерій Писаренко (43,44%, 37,4 тисяч голосів). Саме з цього часу розпочала інформаційна монополія міської влади на окрузі.

У багатомандатному окрузі подолали бар'єр 5 партій: Партія регіонів (34,19%, 30,8 тисяч голосів), ВО "Батьківщина" (18,62%, 16,8 тисяч), КПУ (17,12%, 15,4 тисяч), "УДАР" (16,87%, 15,2 тисяч), ВО "Свобода" (5,97%, 5,4 тисячі). Від Харкова тоді обралися регіонали Інна Богословська і Василь Поляков, від БЮТ – Віталій Данілов і Віталій Немилостівий, від КПУ – Олег Буховець. Явка склала 55,41%.

Позачергові вибори 2014 року. ОВК №168 поділена на 88 виборчих дільниць, кількість виборців – 161 085. Очолила ОВК представниця СПУ Людмила Мосежна, заступником голови призначена представниця партії "УДАР" Ірина Кравчина, секретар – представниця ВО "Свобода" Валентина Сологуб.

По одномандатному виборчому округу зареєструвалися 21 кандидат у депутати. Серед відомих: радник голови МВС Іван Варченко, депутат Харківської міськради Дмитро Маринін, ставленик Кернеса, уже екс-регіонал Валерій Писаренко, академік Володимир Семиноженко, координатор харківського Євромайдану Володимир Чистилін. Перемогу отримав Писаренко, за якого проголосували 23,2 тисячі виборів (30,98% від загальної кількості тих, котрі на окрузі отримали бюлетень).

У багатомандатному виборчому окрузі перемогу отримали наступні партії: Опозиційний блок – 29,54% (23,2 тисячі голосів), БПП – 16,49% (12,9 тисяч), "Самопоміч" - 12,64% (9,9 тисяч), "Народний фронт" - 9,18% (7,2 тисячі), КПУ – 7,61% (5,9 тисяч), "Сильна Україна" - 4,39% (3,5 тисяч). Явка становила 49,26%.

У 2010 на президентських виборах на окрузі переміг Віктор Янукович (39,97% від кількості осіб, які отримали виборчі бюлетені, 45,4 тисячі голосів). Друге місце виборов Сергій Тігіпко (26,43%, 30 тисяч), третє - Юлія Тимошенко (13,27, 15,1 тисячі голосів). Не підтримали жодного кандидата 5,12% від загальної кількості виборців на окрузі (77,3 тисячі). Тобто можна сказати, що нікого не підтримали більше, ніж кількість виборців, що проголосували за переможця. Явка по округу склала 66,8%.

На позачергових виборах президента у 2014 році на ОВК №170, що відповідає Шевченківському (Дзержинському) району Харкова, переміг Петро Порошенко – 40,47% (34,2 тисяч голосів). Михайло Добкін набрав 21,85% (18,5 тисяч), Сергій Тігіпко – 8,96% (7,6 тисяч), Юлія Тимошенко – 7,31% (6,2 тисячі), Анатолій Гриценко – 4,67% (майже 4 тисячі голосів). Явка склала 51,82%.

Президентські вибори
2010 рік Віктор Янукович - 39,95% Сергій Тігіпко - 26,43%
2014 рік Петро Порошенко - 40,47% Михайло Добкін - 21,85%

Отже, як показує досвід попередніх восьми виборчих президентських і парламентських кампаній, щоб перемогти на окрузі №168 у Харкові достатньо небагато – набрати в одномандатному окрузі близько 25 тисяч голосів, що за наявності близько 161 тисячі виборів і широкої методології впливу на волевиявлення не видається аж надто складною задачею. Наприклад, Писаренку у 2014 році вистачило для перемоги взагалі 23,2 тисячі голосів виборців. З огляду на показники явки, що постійно знижується, то потрібна для потрапляння в раду кількість голосів виборців буде ще менша. Відтак, можна припустити, що, якщо кандидати не будуть працювати над мобілізацією електорату, то умовна вартість депутатського мажоритарного мандату почне знижуватися.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Харків