Нуль сміття, максимум свідомості: Як варто дбати про навколишнє середовище в Харкові

Концепція "життя без сміття" набуває дедалі більшої популярності в розвинених країнах, де вже давно збагнули – з засиллям відходів треба щось робити. На сьогоднішній день прогресивні ідеї Zero waste в Україні і, зокрема, в Харкові ще не набули популярності. Адже активісти поки ще б'ються над тим, як привчити народ сортувати сміття та здавати небезпечні відходи на переробку. А Zero waste, тобто "нуль відходів" – це рівень для більш "просунутих".

Якщо коротко, то ця філософія спрямована на зміну способу життя людей та заохочення їх до створення стійких природних циклів, де всі надлишкові матеріали стають новими ресурсами. Її прихильники не просто стараються мінімізувати відходи – вони хочуть, щоб сміття після них взагалі не залишалося. Наприклад, такі люди приходять до супермаркетів з власними торбинками, беруть "каву з собою" у власних горнятках, відмовляються від товарів, які залишать по собі багато сміття.

Такі ідеї нерідко популяризуються на платформі TEDх. Там прихильники життя без відходів не тільки агітують відмовитися від зайвих відходів, а й діляться досвідом власного екологічного буття. Наприклад, американка Беа Джонсон, одна з найвідоміших популяризаторів ідеї, розповіла, як її родина з 2008 року намагається жити без зайвого сміття. За словами жінки, з того часу було зроблено чимало спроб та помилок, але вона змогла виділити для себе декілька базових принципів Zero waste.

По-перше, прихильники такого способу життя відмовляються від всього зайвого, що залишає по собі сміття. Чи то пластикові обгортки та пакети, надлишок одягу, рекламна продукція чи зайва побутова хімія, яку можна просто замінити содою та милом. По-друге, вони зменшують кількість відходів там, де відмова не завжди можлива. Родина також підтримує принцип повторного використання – охоче користується багаторазовою тарою та надає перевагу речам, що вже були у вжитку. Це можна сказати і про переробку та виготовлення компосту. За словами Джонсон, такий спосіб життя не тільки економить сімейний бюджет, а ще добре відображається на здоров'ї родини.

Як розповіла голова харківського осередку руху "Kharkiv Zero Waste" Анна Прокаєва, принципи Zero waste в Україні поки що не набули популярності. За її словами, Харківська область зараз далека від простого сортування сміття, а ідея "нуль відходів" взагалі здається чимось далеким. Хоча подекуди робляться перші кроки: наприклад, селяни охоче збирають органічні відходи та готують з них компост. Як зазначила Прокаєва, до принципів "нуль відходів" людина може прийти поступово – спочатку спробувавши їх просто мінімізувати.

"Є екоторбинки. Я слідкую, що купляю: звертаю увагу на те, яка упаковка та чи взагалі присутня вона. Думаю, що потім з нею буде. Не купую одяг на раз. Останні вісім місяців я взагалі нічого з одягу не купила. Бо я зрозуміла, що придбаного вбрання мені вистачить на декілька років. У мене є прояви шопоголізму, я люблю новий стильний одяг. Коли були знижки, я могла навіть купувати речі більшого чи меншого розміру. А тепер я переосмислюю сенс таких речей у своєму житті. Завдяки принципу "нуль відходів" змінюються пріоритети", – розповіла Прокаєва.

Зокрема, про зменшення рівня споживання та відсутність зайвих відходів говорять шанувальники секонд-хендів. Адже надання переваги такому одягу не тільки заощаджує власні кошти, а й допомагає економити природні ресурси, які використовуються на всіх етапах створення нового вбрання. Наприклад, щоб отримати 1 кг бавовни, слід витратити десь 10 000 літрів води. Крім того, для вирощування цієї культури використовують 24% зі всього числа всіх пестицидів та добрив, які забруднюють воду та ґрунт.

Зі шкідливими відходами намагаються боротися на різних рівнях. Наприклад, ті ж сумнозвісні пластикові пакети, які так довго розкладаються, в деяких країнах взагалі заборонені законодавством. До таких відноситься Сінгапур, Бангладеш і Тайвань. А цього року Єврокомісією була схвалена заборона на одноразову пластикову продукцію – посуд чи ватні палички. Відтепер виробники будуть змушені використовувати альтернативні матеріали.

Тому і не дивно, що час від часу з'являються екологічні варіанти звичних нам упаковок. Наприкінці минулого місяця українці здобули приз на конкурсі стартапів University Startup World Cup, який проходив в данському місті Копенгаген. Науковці Сумського національного аграрного університету створити біопакети, які точно не нашкодять оточуючому середовищу. В природі вони будуть розладитися всього протягом місяця та перетворюватимуться на органічне добриво. Також за бажання цей винахід можна порізати, розчинити у воді або навіть заварити в якості локшини. Вже під час конкурсу стартап зацікавив інвесторів з Португалії, Єгипту і Данії.

Взагалі на сьогоднішні день для звичайного українського обивателя життя в стилі Zero Waste є чимось новим та незрозумілим. Часом продавці в магазинах щиро дивуються відмові покупця взяти пакетик (він же безкоштовний!) та проханню використати його власну тару. Але з часом подив може змінитися на розуміння – головне, щоб кількість таких людей тільки збільшувалася.