"Не можна лікувати гангрену пігулками": Герой України Жемчугов розповів, як перемогти Росію

Герой України, учасник українсько-російської війни Володимир Жемчугов в межах освітнього проекту "Бранці Кремля" проводить в українських вишах лекції, на яких розповідає про життя на Донбасі, війну з Росією та життя на окупованих територіях. Жемчугов народився та довгий час прожив на Луганщині, тому добре знає ситуацію зсередини. І коли почалася війна на Донбасі, він, будучи етнічним росіянином, взяв до рук зброю та почав боротися на боці України.

Жемчугов переконаний, що амбітні плани Кремля із захоплення України почали реалізовуватися ще задовго до перших пострілів. "Я пам'ятаю ситуацію після Помаранчевої революції в Луганську, – згадував він. – Тоді був Сєвєродонецький з'їзд, тоді вперше підняли питання про відділення Донбасу. Але все заспокоїлося. В Луганську, я пам'ятаю, почалися наїзди цих козачих хорів, козачих пісень, проводилися конкурси та змагання між Ростовською та Луганською областю. Пожежних, прикордонників, адміністрацій. Більшу частину всіх цих заходів сплачувала Росія. Ми думали – напевне, Росія хоче з нами помиритися, дружити".

За словами Жемчугова, він тоді працював керівником в одній з комерційних структур. І в 2009 році мав цікаву розмову з одним з місцевих правоохоронців. Чоловік розповів, що йому довелося побувати в Ростові в межах проведення конкурсу між адміністраціями цих областей. Ввечері в ресторані до нього почали підходити особи в цивільному. Вони запрошували перебратися в Ростов, обіцяли заплатити гроші і пропонували "дружбу". 

"Він каже: "Я розумію, хто це. Це співробітники ФСБ. І мене явно вербують. І ми не розуміємо, куди дивиться СБУ", – згадував Жемчугов. – Ви знаєте, що зараз директор так званої ЛНР – це генерал луганської СБУ. Так, ми всі пам'ятаємо ситуацію 2010 року, коли він ще був співробітником СБУ в Краснодоні. Він брав на митниці участь в арешті машини, де був виявлений 1,2 млн доларів. І прикордонники, і митники тоді погодилися взяти хабар. Всі погодились. А Пасічник, СБУшнк, відмовився. За це його призначили генералом луганської СБУ. За це він став генералом. А в 2014 році він здав усю луганську СБУ. І ми зрозуміли, що це була спецоперація. Російська ФСБ пожертвувала 1,2 млн доларів, щоб поставити на чолі СБУ свою людину".

Кремль сподівався не тільки на власні служби, а й на лояльність місцевого населення. Людей годували солодкими обіцянками про те, що в Росії в них буде краще життя, що зарплати та пенсії будуть вищими, ніж в Україні. "Я знаю, що населення Донбасу не жило гірше, ніж населення Ростовської та Волгоградської області, – розповіла координаторка проекту "Бранці Кремля" Олена Жемчугова. – Ми жили краще на Донбасі. Але факт: матеріальне перевищило інші цінності. Ми хочемо такі ж пенсії, ми хочемо ті ж самі зарплати, як у Росії. Не замислюючись про ціни на продукти, комунальні послуги. От це для населення зіграло велику роль. Російська пропаганда, Росія запустила туди (на Донбас, – ред.) свої методи ще дуже давно. Близько з 1998-2000 року".

Подібні маніпуляції російська сторона проводила неодноразово. Однак найбільш активна фаза почалася після Помаранчевої революції. А коли агресивна політика Кремля стала, як ніколи очевидною – бо що може бути красномовнішім за військові дії – тоді мало хто був готовий до такого сценарію. Бо люди все ще тішили себе думками про "братній" народ та не були готові до захисту своїх територій.

"Більшість не могла повірити, що в Росії такі підлі плани щодо окупації України, – пояснює Жемчугов. – Ми думали, що це братній народ. Але виявилося, що це все слова. Як після 1991-го року, так і зараз. А свої жадібні, амбіційні, окупаційні плани Росія має, якою б вона не була – царська, комуністична, федеративна. Все одне й те саме у них залишилося – окупація, окупація, окупація. Самі вони нічого не можуть зробити. Тільки за рахунок окупації та крадіжки ресурсів сусідніх країна. Це їхня стратегія".

Жемчугов наголосив, що під час свого спілкування зі студентами він старається розвінчувати різного роду міфи про Донбас. У тому числі й улюблений кремлівський міф про бідного росіянина, якого страшно та брутально пригноблюють в Україні. "Я – росіянин, родився та виріс в Луганській області, – пояснює він. – Так, я вчив в школі українську мову, але вже була м'яка русифікація. В містах, коли ти розмовляв українською, в 1970-х роках тобі казали, що ти людина несвідома, недосвідчена та відстала. Лох, як каже молодь. Ми виховувалися так. Це була м'яка русифікація. І нас, росіян, ніхто та ніколи не принижував. От я, росіянин – мене ніхто не принижував в Красному Лучі, Луганську. А от з українців, які розмовляли українською мовою, насміхалися".

За словами Жемчугова, на сьогоднішній день в тюрмах так званих "ДНР" та "ЛНР" перебуває чимало громадян, які потрапили туди через свої проукраїнські переконання. Причому їм закидають зраду батьківщині та співпрацю з іноземними спецслужбами. "За моїми даними, на березень 2018 року в луганський в'язниці ("посадочних місць" там 2 тисячі) було до 900 чоловік, – розповів він, – саме тих, кого заарештували просто на вулиці. Хто в чергах висловлювався проти Росії, хто виступав в адміністраціях, хто підтримував Україну. Таких людей поки Україна не може перерахувати".

Як, у свою чергу, зазначила Олена Жемчугова, "та сторона" не горить бажанням підтвердити особи українських бранців. У камери до них не пускають навіть представників міжнародних організацій, таких як Червоний хрест, ООН та ОБСЄ. У цей час заручники потерпають від жорстоких допитів, побоїв, катувань. В основному це цивільні люди, місцеві мешканці. Інколи українські бранці потрапляють на відео, але їх змушують говорити тільки те, що вигідно Кремлю. Причому стає видно, що вони потерпають від жорстокого ставлення, в деяких із них вибиті зуби. "І коли вийде Російська федерація з мого рідного Донбасу, виведе свої війська, тільки тоді ми зможемо казати, хто знайдений", – підкреслила Олена.

За словами Жемчугова, українських бранців часто звинувачують в терористичній діяльності. Такі гучні звинувачення закидають як тим, хто взяв до руки зброю, так і тим, хто просто виступив з мирними протестами. А от на своїх громадян, таких, як Козіцин, Гіркін, Стрєлков, Росія подібні ярлики не клеїть. "Вони розуміють, що це картинка для Європи, – зазначив Жемчугов, – Європа дуже боїться слово "тероризм". Тому як ще на неї вплинути? Треба людину в чомусь звинуватити. Не має значення, що до тебе прийшли терористи, що у тебе відняли дім, що у тебе ліквідували владу фізичним шляхом – про це ніхто не говорить".

За його словами, в цій ситуації будь-які поступки Кремлю виявляться марними. Путін показав, що якщо Україна визволить частину своїх заручників, він завжди може набрати нових. Для цього в його розпорядженні і анексований Крим, і окупована частина Донбасу, і тисячі українців, які їздять до Росії на заробітки. "Не можна лікувати гангрену пігулками, – переконаний Жемчугов, – потрібно робити ампутацію. Так от і з Росією". І поки в Росії продовжує існувати КДБшний, путінський режим – цей процес не можна буде завершити просто так.