Навчання пропагандистів та будинок банкірів: Чим відома "вулиця меценатів" у Харкові (ФОТО)

Вулиця Алчевських розташована в самому центрі Харкова – між Чернишевською та Пушкінською. Ця тиха вулочка зберігає історії студентів, фінансистів, учених та пропагандистів.

Від Кладовищенської до Алчевських

Ця вулиця виникла в середині ХІХ століття. Спочатку її називали Старокладовищенською, пізніше – просто Кладовищенською. Поруч знаходилося міський цвинтар (сучасна територія Молодіжного парку – ред). Після того, як на території поруч із погостом відкрили жіноче єпархіальне училище (сучасна територія студмістечка "Гігант" – ред), вулицю перейменували на Єпархіальну.

За часів радянської влади вулиці присвоїли ім'я більшовика Федора Сергєєва, більш відомого як "товариш Артем". Така назва зберігалася аж до 2015 року. Тоді під час декомунізації вулиця отримала ім'я родини меценатів Алчевських.

Де у Харкові більшовики вчили пропагандистів

На початку минулого століття на розі Єпархіальної і Басейної (нині вул Ярослава Мудрого – ред.) звели будинок Комерційного інституту. Його проектував відомий архітектор Олексій Бекетов. Після більшовицького перевороту в 1921 році для підготовки кадрів партійних і радянських працівників, пропагандистів і викладачів тут відкрили Центральну партійну школу, перейменовану в 1923 році в Комуністичний університет імені Артема. Нині це будівля Сільськогосподарського університету.

Будинок для банкірів

Чи не найкрасивішим вважають будинок №6 по вулиці Алчевських - "Червоний банківець". Його звели 1928 року для співробітників Держбанку. Саме тут мешкав учений і засновник Фізико-технічного інституту низьких температур Борис Веркін. Зараз про відомого мешканця будинку нагадує меморіальна дошка. А сам інститут функціонує й досі.

Як у Харкові створювали стероїди

Ще одна відома будівля по вулиці Алчевських - Інститут проблем ендокринної патології імені Данилевського. Він розташований в будинку під номером 10. Його зводили спеціально для потреб інституту в 1932 році. Інститут Василь Данилевський заснував трохи раніше - 1919 року. Тут виробляли дієтичні і гормональні препарати, серед яких – адреналін. Також на базі інституту створювали стероїди. Сьогодні установа поєднує науково-дослідну базу и клінічні підрозділі - це поліклініка и стаціонар на 140 ліжок.

Унікальне книжкове сховище

А от невелика будівля під номером 31 сьогодні нічим не відрізняється від сусідніх. Тут розміщуються офіси. Та насправді цій чоториповерхівці вже більше 100 років. Це була приватна садиба фінансиста Коренєва. У 1912 році її реконструювали. За часів радянської влади садибу фінансиста віддали державі. Тут організували Книжкову палату УРСР - науковий центр державної бібліографії, статистики друку і книгознавства.

Саме в цій будівля зберігали все, що було надруковано за роки Радянської України. Тільки в 1990 році палату перевезли до Києва.