Наслідки колоніального минулого: Чому харків’яни готові захищати мовний закон

Поки проросійські сили продовжують "качати" мовну тему, чимало жителів українського Харкова скаржаться, що їм не вистачає живого україномовного середовища

Наслідки колоніального минулого: Чому ха…

У червні минулого року 51 народний депутат звернувся до Конституційного суду України з проханням перевірити Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Серед незадоволених, зокрема, були такі проросійські політики, як Вадим Новинський, Сергій Ківалов, Нестор Шуфрич, Євген Мураєв та Наталя Королевська. Вони заявили, що Закон не відповідає Конституції та порушує права окремих громадян.

Із тих пір відбулося вже не одне засідання, проте рішення щодо цього закону не ухвалене і по сьогоднішній день. Останнє засідання КСУ відбулося 3 листопада. Того ж дня у Харкові пройшла акція на захист мовного закону. Співорганізатор заходу та заступник голови ГО "Спілка ветеранів АТО" Харківської області Анатолій Козловський переконаний, що скасування мовного закону може потягти за собою вкрай негативні наслідки.

"По-перше, цей закон вже діє, – розповів він. – І за два роки нічиї права він не порушив. А його скасування, на мій погляд, може бути першим кроком для проросійського реваншу. Бо у нас немає ідентичності. Нас 70 років заганяли. Ми учили російську мову, ми не вивчали свою рідну. Тому нам потрібно отримати самоідентифікацію саме через мову. Але це питання не кількох років, а цілих десятиліть. Потрохи люди будуть переходити на українську мову. І таким чином ми позбудемося цього, скажімо так, проросійського іга. Я вважаю, що закон нічиї права не може порушувати. Бо якщо ти бажаєш стати чиновником, то повинен мати і певні обмеження. А звичайних людей цей закон ніяк не обмежує".

Харківський мовний клуб проводить засідання щотижня

Закон про мову був ухвалений 25 квітня 2019 року. Він визначає доволі широкий перелік осіб, котрі просто зобов’язані володіти українською та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. Йдеться про найвище керівництво держави, держслужбовців, голів місцевих державних адміністрацій, суддів, поліцейських, педагогів, працівників медичних закладів тощо.

"Я вважаю, що у суду вистачить і компетенції, і розуму, щоб цього не робити, – наголосив Козловський. – Бо це призведе до політичної кризи. Ми зараз бачимо, що Конституційний суд фактично взяв на себе повноваження з керівництва державою. Він скасовує постанови, він скасовує закони. Таким чином судді вирішують, що нам робити, а що – ні. Я вважаю, що народ просто не витримає і буде Майдан. Але він буде націлений проти Конституційного суду. Це фактично узурпація влади. Усі гілки влади мають бути відокремленими одна від одної. Але ми бачимо, що будь-яке рішення, будь-який закон суд може скасувати. І таким чином ми не зможемо розвиватися. А це загрожує скасуванням безвізу і не тільки".

"Українська мова – це державна мова, яка потребує підтримки в Україні, – розповів завідувач кафедри української літератури та журналістики імені професора Ушкалова Харківського національного педагогічного університету імені Сковороди Ростислав Мельників. – Це зрозумілий факт. Я не думаю, що такі питання можуть бути порушені у Франції щодо французької мови. Чи в Польщі щодо функціонування польської. А у нас ця ситуація накладається на постколоніальний синдром. Ми і досі не можемо позбутися зазіхань метрополії. У нас триває російсько-українська війна. Росіяни ніяк не заспокояться через те, що Україна – незалежна держава. І будь-які ініціювання перегляду Закону є відкатом  у протистоянні України та Росії. І ми знаємо, що в 2019 році реваншисти взяли владу. І зараз вони намагаються максимально повернути ситуацію до 2013 року з певною залежністю України від Росії".

Мельників переконаний, що суд знецінює і здобутки Революції Гідності, і сам факт протистояння російській військовій агресії, яка триває вже шість років поспіль. За його словами, актуалізація питань щодо Закону про мову є проявом капітуляції з боку чинної влади та гри на боці країни-агресора. Мельників не виключає, що його в подальшому можуть скасувати.

У Харкові проходить протест проти скасування мовного закону

"У нашій країні можливо все, – зазначив Мельників. – І Зеленський та його команда абсолютно ні на що не зважають. Бо скільки було порушень Конституції, скільки було порушень українського законодавства... Вони абсолютно чужі люди. Вони не дотримуються законів. Допоки вони при владі, може бути, що завгодно. Тобто і скасування закону, і введення російської мови як другої державної. Чим це може обернутися – я не знаю. Я не політолог і не беруся прогнозувати. Але це прикро. Що скільки було зроблено, але все це перекреслюється за півтора роки. За цим справді  дуже прикро спостерігати".

Разом із тим, частина харків’ян зауважує, що їм не вистачає живого україномовного середовища. Кураторка українського мовного клубу Вікторія Склярова розповіла, що сьогодні мовними курсами цікавляться люди різного віку та роду діяльності. Єдине, що зазвичай їх об’єднує – це нестача україномовного середовища.

"На жаль, як відзначають люди, вони відчувають брак україномовного середовища, – розповіла Склярова. – І тому намагаються брати участь у різноманітних україномовних івентах. Існує проблема з україномовними дитячими садочками. І навіть якщо україномовна родина віддає дитину до дитсадку, який має бути українським, то дуже велика вірогідність, що вона потім вийде на 90% російськомовною. Тому люди шукають такі україномовні осередки. Ці курси відвідує дуже багато людей. Хтось це робить задля роботи, а хтось після подій Євромайдану вирішив перейти на українську мову, щоб таким чином підтримати свою країну. А один із наших молодих учасників сказав, щоб з ним розмовляли українською. Він підкреслив, що буде відвідувати курси "щоб нас не прийшли звільняти". Наскільки я пам’ятаю, він родом із Донецька. Отже, люди відчувають брак спілкування. Мовне середовище, яке знищувалося багато років поспіль, його дуже важко та складно відроджувати".

Україномовне середовище Харкова нерідко підтримується різного роду громадськими ініціативами, які ініціюють мешканці міста. Наприклад, задля підтримки закладів з українською мовою обслуговування був створений проект "Українською в Харкові. Мапа". Його автор Олесь Штефчук розповів, що на мапі відмічаються різні заклади, де можна отримати послуги українською мовою.

Харківці виступають за українську мову в сфері обслуговування

"Це була давня ідея – унаочнити стан щодо обслуговування українською, – розповів він. – Побачив, власне, як це відбувається, скільки у нас кафе, ресторанів, театрів та чого завгодно, де вміють обслуговувати українською. Була мета зібрати статистику і таким чином мотивувати ці заклади потрапляти на цю мапу. Щоб україномовні могли бачити, де є дружні до них заклади, і могли таким чином обирати. Це також є своєрідною подякою тим закладам, які вже зробили якісь кроки нам назустріч. Це такий знак, що ми побачили їх зусилля та оцінили".

За його словами, інформацію про нові заклади надсилають самі харків’яни. Звісно, що ці дані проходять перевірку. Адже перехід на українську може бути поступкою одній конкретній людині і не відображати позицію самого кафе чи кав’ярні. На сьогоднішній день у межах проекту зібрано більше ста закладів. Це ТРЦ, ресторани, кафе, культурні та освітні заклади, релігійні організації, храми тощо.

"Як людина, яка перейшла на українську чотири роки тому, я відчуваю, що є дискомфорт з тим, що тобі постійно доводиться перекладати, – розповів Штефчук. – І є відчуття вторинності. Класичний випадок, коли обслуговують перед тобою іноземця. З ним переходять на англійську, а коли починають розмовляти з тобою, то чомусь використовують російську. Це відчуття дискримінації. Тому ми не хотіли відчувати себе дискримінованими. Ми хотіли нормалізувати стан, коли українською в Харкові говорити комфортно. І так само отримувати послуги. Назустріч нам йде мовний закон. І теоретично вже з січня всі мають обслуговувати українською за замовчуванням. І це, можна сказати, певна допомога".

Штефчук переконаний, що мовний закон потрібен, адже за нами немає нічого, щоб українців захищало у поточний момент.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Харків

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"