UK
Для цього матеріалу переклад іншими мовами відсутній, спробуйте перевірити пізніше

"Можемо повторити": Чому Росія переписує історію Другої світової війни

9 травня на російський лад – це не просто вшанування пам'яті про Другу світову війну. Це ще активне брязкання зброєю та плекання власних імперських амбіцій

"Можемо повторити": Чому Росія переписує…

Такий День перемоги активно відзначається не тільки на теренах Росії, а й на тимчасово окупованих територіях. Наприклад, в анексованому Криму вже не один рік проводяться пишні паради, де можна побачити військову форму тих часів, портрети комуністичних вождів та радянську символіку. А ще – російські прапори, російську зброю та військову техніку. За словами старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України Яни Примаченко, на сьогоднішній день Росія активно експлуатує тему перемоги в Другій світовій задля вирішення внутрішніх проблем. Наразі це основна історична подія, покладена в основу нової російської ідентичності. Служить вона і для просування інформаційної та гуманітарної політики держави поза її межами. Причому сфера інтересу не обмежується тільки пострадянським простором, вона охоплює ще низку західних країн.

"А щодо зовнішньої політики, то це символічне поле, за допомогою якого Росія намагається втримати колишні країни пострадянського простору в орбіті свого впливу, – розповіла Примаченко. – Вона зайняла таку, я би сказала, охоронну позицію. Що там, як вони вважають, абсолютно проти перегляду старої концепції Другої світової війни. Звісно, що для країн Центральної та Східної Європи цей досвід не був таким однозначним, як, скажімо, для Росії. Визвольний похід Червоної армії для них обернувся другою окупацією. І те, що піднялися такі дискусії в країнах Балтії, в Польщі, Росія сприймає дуже негативно. Вони хочуть залишити в старому радянському ключі як воїни-визволителі".

Сьогодні Росія видає доволі різкі реакції, якщо події Другої світової десь трактуються не з російського ракурсу. З боку Кремля вже неодноразово лунали звинувачення в так званому "переписуванні історії" та "цинічному обіленні військових злочинців і їх пособників" в сторону України, країн ЄС, США та Канади. Більше того, в самій Росії пропонують на конституційному рівні закріпити єдине "правильне" бачення Другої світової війни нібито задля запобігання "фальсифікації історії".

Одним із символів 9 травня для Росії стала георгіївська стрічка. Її активно використовують під час проведення різноманітних урочистостей, для вираження власної позиції чи навіть в суто комерційних цілях. Цікаво те, що в 2005 році, за задумом організаторів однойменної акції, вона називалася гвардійською та символізувала "гордість за перемогу Росії у Другій світовій війні". Однак з легкої руки російських ЗМІ стрічка отримала вже звичну для всіх назву. Акція стала фінансуватися з російського бюджету і свого часу поширилася на країни пострадянського простору. Причому в Україні георгіївські стрічки поширювали саме проросійські організації. Але з часом ця чорно-помаранчева символіка почала використовуватися не тільки під час урочистостей до 9 травня. У 2013 році її можна було побачити на шанувальниках Антимайдану, а вже потім – на учасниках та прибічниках так званої Російської весни. Так, з часом георгіївська стрічка стала символом російської експансії та невтамованих імперських амбіцій.

"Ми бачимо, що з 2005 року відбулася трансформація традиційної символіки гвардійської стрічки, яка була символом перемоги, – зазначила Примаченко. – І яку перетворюють на георгіївську стрічку, такий собі універсальний символ російської звитяги і слави. І цей символ фактично є певним маркером російської експансії. Це ми спостерігали на Донбасі в 2014 році. Там якраз наявність георгіївських стрічок була маркером представників "російського світу".

Нові сенси георгіївської стрічки не залишили байдужими навіть ті країни, які в плані зовнішньої політики були доволі лояльними до Російської Федерації. Наприклад, у Казахстані та Білорусі в 2014 році почали використовувати символіку, виконану у власних національних кольорах. А в 2015 році їх досвід перейняв ще й Киргизстан. В Україні ж георгіївська стрічка була заборонена як атрибут російської імперської пропаганди.

Мотив одноосібної перемоги в Другій світовій активно використовується Росією задля покращення власного іміджу – як внутрішнього, так і зовнішнього. Щоправда, далеко не всі її аспекти цікаві пропагандистам. За словами Примаченко, коли Росія говорить про Другу світову, вона, як правило, говорить про військовий аспект. Наприклад, про бої, розклади сил, перемоги. Причому абсолютно ігноруючи її антропологічний вимір і не згадуючи, що війна – це ще голод, розруха, інвалідність та смерть під завалами. Звідси і агресивне брязкання зброєю та військові паради. Звідси це гасло "можемо повторити". Що просто немислиме для людини, яка дійсно пройшла через пекло Другої світової війни.

"Ми бачимо, як старий радянський ритуал зараз перетворюється на просування імперської величі, – розповіла Примаченко. – Знову таки, військові паради наголошують на величі російської зброї, на російській силі. Створюється такий мілітаристський образ. І в цьому сенсі Друга світова війна створює дуже комфортне поле для Росії, для її просування себе в позитивному ключі на Заході. Ми знаємо, що з 2005 року не тільки в Росії та пострадянському просторі, а й в низці західних країн відбувалася акція, присвячена георгіївській стрічці. Також ми знаємо про таку акцію, як "Безсмертний полк". Як низова ініціатива, вона виникла в Росії в 2012 році. Але 2015-му Росія її фактично одержавила".

Як правило, ініційовані Росію акції пам'яті апелюють до радянського минулого, вони сповнені ностальгією за тими часами, коли СРСР ще був єдиною державою. Разом із тим Росія просуває ідею власною монополії на перемогу в Другій світовій. Вона не тільки знецінює вклад держав-союзників, а й колишніх республік. Чого варта заява Путіна про те, що Росія би виграла Другу світову без України. Активно просувається образ росіян як народу-переможця, який врятував світ від нацистського зла. Саме тому всі нації світу мають бути безмежно їм вдячні.

"Друга світова війна стала найбільш кровопролитним конфліктом в історії людства, – розповіла керівниця Північно-Східного відділу Українського інституту національної Марія Тахтаулова. – 53 країни світу зійшлися у двобої. На превеликий жаль, українські землі стали театром бойових дій. Фронт кілька разів пройшов нашою землею. Важко, мабуть, знайти родину в Україні, яка б не мала своєї родинної історії про ту війну. Українці добре знають ціну миру. Понад 8 мільйонів загинуло на фронтах Другої світової. Сьогодні українці знову змушені захищати мир. Хто б міг подумати, що зараз у ХХІ столітті, у центра Європи знову точиться війна. Українці сьогодні дають гідну відсіч російським агресорам".

На її переконання, пам'ять про Другу світову слід проносити саме через загальнолюдські цінності. Потрібно розповідати історії про вояків і медичних сестер, про остарбайтерів та в’язнів концтаборів, про дітей війни та і просто усіх, хто пережив окупацію.

"Саме тому Український інститут національної пам’яті пропонує охочим долучитися до акції "Родинні історії війни", – розповіла Тахтаулова –  Опублікуйте у соцмережах історії про своїх близьких з відповідним хештегом #РодинніІсторіїВійни. Так ми зберігаємо пам'ять. Ще одним виміром пам’яті, як на мене, є примирення. В українців різний досвід війни, але, поза сумнівом, є те, що нас об’єднує – це долі пересічних людей. Тільки так, через вимір загальнолюдських цінностей, через примирення, ми – сучасні українці – маємо пам’ятати Другу світову. І з повагою та вдячністю дивитися в очі ветеранам тієї та цієї війни".

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Харків

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"