Мавпи, привид та ліфтери: Чим відомий перший радянський хмарочос у Харкові

Будівля Держпрому у Харкові – одна з найвідоміших візитівок міста. Унікальний пам'ятних конструктивізму є головною домінантою площі Свободи, яку вважають однією з найбільших в світі. Будівля має 13 поверхів. Її висота сягає 63 м, а разом з першою телевежею, встановленою на даху будівлі, - 108 м. Минулого року Держпром увійшов до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зараз це велика офісна споруда в центрі міста, з приватними, державними та міськими службами, але стіни першого радянського хмарочосу зберігають чимало вражаючих історій.

Як "маленька армія" ломами та лопатами збудувала унікальну пам'ятку архітектури

Будівлю Держпрому почали зводити 1925 року, а вже за три роки, в 1928-му, споруду здали в експлуатацію. Для його зведення відвели три суміжні квартали. Це поклало початок формуванню нового району з площею в центрі, яка обмежилася Держпромом. Інший край площі обмежувався вулицею Сумською. Тоді в СРСР лише починала зароджуватися ідея "наздогнати і перегнати капіталістичний Захід", тож зведення тринадцятиповерхової будівлі тривало рекордно короткий час. Майбутній Будинок державної промисловості мав стати символом перемоги соціалізму над капіталізмом. На будівельному майданчику працювала невелика армія – більше 5 тисяч будівельників. Як не дивно, але більшість робіт виконувалися вручну – лопатами, молотками та кирками. Навіть котлован для найбільшої будівлі вирили вручну, а землю вивозили на конях.

Дугоподібна споруда Держпрому складається з трьох роз'єднаних радіальними проїздами різновисоких секторальних блоків. Їх з'єднують на різних рівнях криті перехідні галереї мостового типу. Кожен з цих блоків включає по декілька скомпонованих корпусів.

Справжньою цікавинкою Держпрому є ліфти: 7 з 12 підйомників Будинку промисловості працюють вже більше 80 років, ними з 1928 року до цього часу керують ліфтери. Останні, до речі, можуть виступати ще й в якості гідів, адже знають усі байки та плітки будівлі. В підйомниках можна побачити звичайні стаціонарні телефони, які потрібні для зв'язку з ремонтниками в разі поломки ліфту.

Ще однією особливістю Держпрому були дверні ручки. Перші ручки виготовляли з мідного сплаву, який, на думку медиків, вбивав мікробів.

Чому будівництво хмарочоса перейменувало головну площу міста

У радянські часи через зведення Будинку промисловості перейменували й прилеглу до нього площу. Справа в тому, що організатор "червоного терору" Фелікс Дзержинський посприяв прийняттю рішення про додаткове фінансування проекту, адже тих грошей, які трести виділили на будівництво початково, не вистачило.

Після смерті радянського діяча, 20 липня 1926 року, колектив будівельників и технічного персоналу Держпрому влаштував мітинг, вимагаючи присвоїти споруді ім'я Дзержинського. 21 листопада 1926 року хмарочос було офіційно названо "Дзержинський", але через те, що аналогічну назву вже присвоїли площі, було вирішено залишити назву Держпром.

Як харківські мавпи ховалися в Держпромі від війни

У роки Другої світової війни німецькі окупанти влаштували на першому поверсі будівлі стайню. На інших же поверхах на початку окупації жили мавпи, які втекли з розташованого поруч з будівлею Зоопарку. До 23 серпня 1943 року в Держпромі дожили три макаки-резус. На 65 річницю визволення міста, в серпні 2008, тваринам відкрили пам'ятник на території зоопарку.

Під час відступу німецькі війська намагалися підірвати споруду. Будівлю, як і багато інших споруд Харкова, замінували, але вибуху запобіг невідомий патріот, який сам при цьому загинув. Тоді будівлю підпалили, але залізобетонному Держпрому це не завдало значної шкоди. Та все ж через низку підривних робіт і підпалів споруда була частково пошкоджена: згоріли двері, паркетні підлоги і віконні рами. Відновили її вже після війни.

Де шукати привид чорного чиновника

Будівля Держпрому окутана чималою кількістю легенд. Серед них і байка про привид чорного чиновника, який вештається коридорами будівлі у пошуках їдальні. І хоча походження байки достеменно невідомо, історики зазначають, що в радянські роки в кабінетах Держпрому було скоєно кілька самогубств серед посадовців, однак їхні прізвища не розголошували. Та й перших керівників будівництва в 1930-х роках розстріляли як ворогів народу.

Ще однією легендою будівлі є її дах. Місцеві мешканці стверджували, що вежі тут різної висоти, тому що відповідають нотам перших тактів Інтернаціоналу, однак історичного підґрунтя це твердження не має. Не оминули байки й підвали Держпрому, подейкують, що тут є таємні підземні переходи, щоправда, куди саме вони ведуть – невідомо.

Марки, жетони та монета

Перший радянський хмарочос у Харкові увічнений не лише на сувенірних магнітах. Споруда була зображена на жетонах метрополітену, а в 2004 році НБУ випустив ювілейну монету вартістю в 5 гривень на честь 350-річчя Харкова, на зворотному боці якої викарбовано вид на Держпром зверху з боку Харківського медичного університету. Того ж року Укрпошта випустила поштову марку "350 років Харкову", у центрі якої зображений вид на Держпром з боку площі Свободи. Крім того, про пам'ятник архітектури в 2005 році навіть документальний фільм зняли, який так і назвали – Держпром.