Магічна сила куркуми та панацея від коронавірусу: Чому люди ведуться на медичні фейки

Схуднути на 20 кілограм за допомогою народного метода. Очистити організм за допомогою медової водички. Купити ліки від коронавірусу. Мережею шириться чимало фейків, які мають стосунок вже не до політики, а до здоров'я та медицини.

Як розповіла редакторка інформаційної кампанії "По той бік новин" Альона Романюк, медичний тип фейків є одним із найбільш розповсюджених. Вона зазначила, що експерти її компанії регулярно перевіряють інформацію в інтернет-мережі, спростовують фейки та знайомлять аудиторію з різними прикладами маніпуляцій. Тому їм регулярно доводиться мати справу з різними "панацеями" та "чудодійними препаратами".

Магічна пігулка від COVID-19

"З початком епідемії коронавірусу їх стало дуже багато, – пояснює Романюк. – Вони поширюються, тому що люди завжди шукають легких шляхів. А здоров'я – це одна з базових речей, які турбують кожного. Люди не завжди звертаються до лікарів. Але є питання, на які потрібно знайти відповіді. Тому вони користуються всілякими народними та екстрасенсорними методами. Люди хочуть легких та швидких рішень. Інша справа полягає у тому, що коли почався коронавірус, інформації було обмаль, досліджень було обмаль. Протоколів лікування не було. І відповідно почали з’являтися такі псевдоексперти, фейкові блогери, які вкидали інформацію про народні методи лікування. На фоні цього всього з’явилися не дуже порядні фармацевтичні компанії, які почали просувати свої препарати як панацею, ліки чи профілактику проти коронавірусу. Тобто "лікує всі можливі віруси, включаючи коронавірус".

За словами експертки, це все – відверті маніпуляції. Адже ліків від COVID-19 наразі не існує. Це офіційна позиція Всесвітньої організації охорони здоров'я. Усі наявні медикаменти можуть забезпечити хіба що симптоматичне лікування. І не більше.

Як розповів заступник начальника відділу медичної статистики та аналітики Київського міського центру громадського здоров'я, кандидат медичних наук Отто Стойка, тут ще криється певна інформаційна пастка. Коли фахівці починають обговорювати певний препарат або його клінічні випробування, мова може йти про пацієнтів із тяжкими наслідками захворювання. Як це, наприклад, було з одним препаратом, який виявився ефективним при тяжкому перебігу COVID-19. А люди цей ланцюжок втрачають та починають думати, що цей препарат лікує коронавірус. І не тільки його купують, а ще й починають вживати при найменших проявах застуди. Люди просто не фільтрують інформацію. Вони можуть прочитати про сенсаційні дослідження, але не взяти до уваги те, що в них мова йшла про тяжких пацієнтів.

"А сказати, що немає препарату – це навіть для лікаря буває психологічно важко, – пояснив Стойка. – І для людей буває важко самим це приймати. Я пам’ятаю, як моїй знайомій, у якої була термінальна стадія раку кишківника, онколог рекомендував якийсь препарат для коней. Можливо, людина свідомо розуміла, що це не допоможе. Або у щось вірила... Але людина фактично була при смерті. Це психологія лікаря у тому числі. Лікарі хочуть щось призначати. Дати якусь надію. І це підґрунтя для цієї інформації та фейків у тому числі. Або батьки хочуть мати ліки для спасіння своєї дитини. Це зрозуміло. Тому кажуть, що "поки там ваша наука щось доведе, нам той лікар сказав". Або "ці знайомі приймали і вилікувались". Але приймали та вилікувались – це не підходить для доказової медицини".

За словами експерта, людина може захворіти на COVID-19 та самовилікуватись. Причому вона може приймати певні препарати, а може і не приймати. Але деякі люди цього не розуміють. Вони не зможуть зробити вірний висновок стосовно такого одужання. Для цього існують клінічні дослідження, які виключають подібні збіги. Саме так може бути доведена неефективність препарату, адже що з ним, що без нього пацієнти одужують однаково. Але налякані люди хочуть знати чудодійну пігулку.

Дослідження не на користь антивакцинаторів

Чимало фейків продукують так звані антивакцинатори. Романюк згадувала фейкові світлини "жертв вакцинації". На них діти, які пережили поліомієліт, позиціонувалися як жертви щеплень. Фотографії були справжніми, проте контекст повністю змінили. Інколи серед цих фейків є місце відвертій конспірології. Мовляв, Білл Гейтс через вакцини хоче прочіпувати все населення. Як зазначив Стойка, в мережі є цілі спільноти людей, які активно виступають проти будь-яких вакцинацій. Вони не тільки пропагують відмову від щеплень, а відверто залякують свою аудиторію.

"Це, безумовно, впливає на людей, – розповів Стойка. – Особливо на тих, хто вагається. Або як нещодавно був пост Уляни Супрун: проводили фізіологічні дослідження і виявили, що на прийняття рішень щодо вакцинації дітей часто впливають бабусі та дідусі, а не батьки. Люди старшого віку більш емоційні, вони більше звикли до старих уявлень. До того ж, вони не так критично сприймають сучасні наукові надбання, докази. Вони більше піддатливі на ці страшилки та фейки. І це дійсно проблема. Такі фейки дуже впливають на людей малообізнаних, які мають низький рівень критичного мислення".

Наслідки відмов від планових вакцинацій простежуються навіть у розвинених країнах. Наприклад, Стойка наводить епідемію кору, яка прокотилася Європою кілька років тому. З цього приводу було проведене дослідження – і воно свідчить не на користь антивакцинаторів.

"Навіть у такій заможній та високосоціальній країні, як Нідерланди, були визначені локації з дітьми, які захворіли на кір, – розповів Стойка. – Там проживають протестантські фундаменталісти. Тобто сектанти. У них релігійні уподобання, які заперечують вакцинацію. Тому тут можна говорити про такі сектантські підходи, які впливають на суттєве зниження рівня вакцинації. Причому трапляються такі люди і серед лікарів. Що дуже небезпечно. І мало того, серед них є люди високого соціального статусу, які мають рівень професорів чи навіть завкафедр. І вони несуть ці фейки просто в студентське середовище, молодим лікарям. Зараз цього все менше. Власне кажучи, зараз молоді вчені та лікарі взяли таку серйозну наукову планку. Уже багато лікарів не ведеться на таке. Але звичайні люди можуть бути незахищені перед такими "авторитетами".

Навіть найкорисніша спеція не замінить медикаменти

Ще один тип фейку крутиться навколо "чудодійної" сили харчових продуктів, які можуть лікувати грип, діабет, варикоз та допомогти схуднути. Зазвичай, такі "ліки" можна придбати в найближчому супермаркеті: чи то куркума, мед, імбир, чи щось інше. Головне, що ці прості народні методи позиціонуються як не менш ефективні за всяку "хімію". Але тут люди знов гублять логічний ланцюжок. Як приклад Стойка наводить куркуму, яка має доведені оздоровчі властивості. Але люди забувають, що навіть найкорисніша спеція не може замінити медичні препарати. Саме вони лікують хворобу. А такі корисні продукти хіба що створюють сприятливі умови для лікування.

"Коли людина в комплексі оздоровлюється, здорово харчується, то в довгостроковій перспективі вона покращує стан, – зазначив Стойка. – Але це все залежить від того, до якого стану людина дійшла. Можу навести приклад із рівнем холестерину. Цей показник дуже залежить від харчування. Якщо людина має підвищений рівень холестерину, але в неї немає проявів якихось хвороб, це можна корегувати дієтою та руховою активністю. Але стани після інфарктів та інсультів, коли є високий рівень холестерину, їх скоріш будуть корегуватися препаратами, які його знижують. Немає часу налагоджувати дієту. Вона вже не встигне вплинути".

За словами експерта, треба відрізняти лікування захворювання від загального оздоровлення. Бо часом люди задля профілактики грипу вживають продукти, які буцімто заміняють антибіотики. Але на сьогоднішній день єдиним методом запобігти грипу є щеплення. Якщо штами грипу співпадають з вакциною, звісно. Але люди в це часом не вникають та піддаються рекламі харчових домішок.

"Ці фейки, мабуть, з’явилися тоді, коли з’явилися ці хвороби, – розповіла Романюк. – Тому що не у всіх була можливість лікуватися. Люди зверталися до знахарів, до знахарок. Тому виникає віра в народні методи, які можуть допомогти навіть краще, ніж лікарі. Тому люди і самі практикують ці, так звані, способи лікування та поширюють інформацію серед свої знайомих та друзів. "Ой, ти чув, що цей рецепт допомагає схуднути? Або "Пий такий-то чай". Знову ж таки, є компанії, які продають якійсь чаї для схуднення і так далі. Чи допомагають вони – це питання. Але те, як позиціонують себе такі кампанії, тут знову можна говорити про подання маніпулятивної інформації".

Тоді чому розповсюджуються ці фейки? За словами Романюк, тут кожний випадок треба розглядати окремо. Деякі люди поширюють фейки тому, що вірять у здатність недоведених методів комусь допомогти. Щоб інші знали, що треба купити мед, імбир чи куркуму. Є ще не добросовісні фармацевтичні компанії, які просувають свої товари. Усе залежить від того, хто продукує той самий фейк. Треба завжди шукати того, кому це вигідно, і поміркувати, яка його мета.