Кордон із Росією "всипаний" приватними земельними ділянками, - генерал-майор Бідило (ФОТО)
На сході України для повного повернення контролю над прикордонною землею потрібні десятки мільйонів гривень
Генерал-майор Сергій Бідило від жовтня 2015 року обіймає посаду начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Донецька, Луганська, Харківська та Сумська області). На самому початку російської агресії під його керівництвом взято під контроль ділянку Херсонської області, яка була тимчасово окупована військами РФ. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
На цей час Бідило керує підрозділами ДПСУ на без перебільшення найнебезпечній ділянці державної межі. Саме на кордоні з країною-агресором концентрується і військова, і контрабандна, і емігрантська напруга. Однак чи не найбільшою проблемою залишається те, що 50-метрова зона вздовж межі – майже вся у приватних руках. Які обсяги "приватного кордону" на сході та як вирішується ситуація з поверненням колись безрозсудно розданих земель, керівник Східного управління розповів в інтерв'ю Depo.Харків.
Сергію Вікторовичу, відомо, що остаточно облаштувати кордон заважає те, що землі на держмежі роздані, в тому числі, у приватні руки. Великого розголосу дістала, зокрема, історія в Закарпатті. Чи є такі ж проблеми на ділянці Східного регіонального управління?
– Загальна кількість земельних ділянок, розташованих в 50-метровій смузі вздовж лінії державного корону, складає понад 3,8 тисяч одиниць. Площа - майже 5,4 тис. га. Вся вона перебуває у приватній або іншій формі власності.
По Луганській області це понад 1550 ділянок загальною площею близько 2000 га; по Харківській - понад 1000 ділянок, площею близько 1255 га; Сумська область – близько 1280 ділянок загальною площею майже 2140 га.
Чи є можливість повернути цю землю якомога швидше?
– Основна проблема, що виникає під час виконання інженерного облаштування державного кордону, - це передача приватних земель у власність Держприкордонслужби України. Для переоформлення необхідно виділення коштів, адже, за інформацією Держгеокадастру та Дерземкадастру, оформлення двох комплектів документів для громадян в Харківський області в середньому коштує до 7 тис. грн (для земель, на які оформлені сертифікати власності, – до 9 тис. грн), для Сумської області – до 8,5 тис. грн. Загалом для відшкодування коштів власникам на переоформлення земель приватної власності потрібно 26,18 млн грн.
За попередніми підрахунками, загальна сума для переоформлення землі (приватних ділянок та тих, на які оформлені сертифікати) може скласти – до 3,5 - 4 млн грн для кожного прикордонного загону.
Як відбувається процес переведення землі у власність Держприкордонслужби?
– Не до кінця врегульовано механізм переведення земель з приватної у власність ДПСУ. Для оформлення однієї приватної ділянки необхідно направити листи на адресу керівників райдержадміністрацій, сільських рад щодо прискорення визначених заходів та документального оформлення згоди громадян щодо добровільної передачі земельних ділянок у постійне користування ДПСУ; отримати нотаріально завірену згоду від власника землі про добровільний поділ ділянки.
Далі необхідно провести поділ приватної ділянки на дві та оформити один комплект документів для власника ділянки, другу частину ділянки оформити як державну; визначити ділянку з Державного запасу замість вилученої та отримати згоду власника на її отримання – на даний момент такі ділянки визначені; оформити один комплект документів для власника вилученої ділянки. Це потребує витрати коштів, але механізм компенсації не врегульовано. Далі необхідно передати від Держгеокадастру до Держприкордонслужби визначену ділянку з оформленням пакету документів за рахунок бюджету ДПСУ.
У межах Харківської області за підсумками проведеної роботи громадяни-власники приватних земель згодні добровільно передати земельні ділянки Держприкордонслужбі, але за умови, що громадянам буде виділена інша рівноцінна ділянка та вони не будуть сплачувати за переоформлення документів на землю. Але на даний час законодавчо не визначено механізм виділення державних коштів із бюджетів на переоформлення приватних земельних ділянок громадянами.
Крім того, необхідно внести зміни до законодавства України, а саме, до Земельного кодексу України та інших підзаконних актів щодо звільнення Державної прикордонної служби від відшкодування втрат.
Скільки грошей потрібно для купівлі всіх земель на кордоні в межах Харківської області?
– Наприклад, нами було проведено розрахунки: відшкодування за 1 гектар сільгоспугідь по території Харківської області становлять від 10 тис. грн до 120 тис. грн. Виходячи з кількості земель, які знаходяться в 50-метровій смузі вздовж лінії кордону, Держприкордонслужба вимушена буде відшкодувати за 820 га приблизно 80 млн грн.
Відшкодування за 1 гектар лісогосподарського фонду на території Харківської області становлять 92 тис. грн. До 50-метрової смуги під інженерно-технічне облаштування кордону попадає 81 га - Держприкордонслужба вимушена буде відшкодувати приблизно 6,6 млн грн або передбачити бюджетом кошти на визначені витрати.
Чи є проблеми з демаркацією та делімітацією україно-російського кордону в межах Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України? Раніше була інформація про те, що росіяни висловлювали претензії до наших прикордонних знаків.
– Кордон між Україною та Росією на ділянці відповідальності Східного регіонального управління - майже дві тисячі кілометрів. Більша його частина не демаркована. Тобто кордон чітко не позначений на місцевості. Перемовини щодо демаркації кордону між Україною та Росією тривали більше двадцяти років.
У 2003 році між країнами було підписано Договір про українсько-російський кордон, відповідно до якого під терміном "українсько-російський державний кордон" розуміється лінія та вертикальна поверхня, яка проходить по цій лінії, що розділяють державні території (сушу, води, надра і повітряний простір) від точки стику державних кордонів України, Російської Федерації та Республіки Білорусь до точки, розташованої на березі Таганрозької затоки.
В 2010 році держави нарешті розпочали процес демаркації лінії спільного кордону. 17 травня 2010 року у Києві підписано міжурядову Угоду про демаркацію кордону між Росією та Україною. Цією Угодою сторони домовилися, що проведуть демаркацію українсько-російського державного кордону, встановленого вищевказаним Договором.
Для демаркації було створено спільну українсько-російську комісію, яка до 2014 року погодила план демаркації на ділянці кордону у Сумській та Чернігівській областях. Процес демаркації розпочався 7 листопада 2012 року відкриттям першого прикордонного знаку в районі стику кордону України, Росії та Білорусі. З того часу протягом 2012 – 2013 років в межах Сумської області на майже 149 км кордону було виставлено 504 відмітки для встановлення прикордонних знаків.
На сьогоднішній день договірно-правове оформлення державного кордону не завершене, останній раз заходи проводились у 2013 році.
Вплинули військові дії на Донбасі?
– В умовах ведення військових дій на сході нашої держави російська сторона фактично відмовляється від подальшої демаркації кордону, в зв'язку із чим у 2014 році Верховна Рада ухвалила постанову, якою зобов'язала Кабмін в односторонньому порядку провести демаркацію кордону з Росією та обладнати цю ділянку за прикладом зовнішніх кордонів ЄС. На цей час такі роботи поки що не проводяться.
Яка обстановка на східному кордоні України зараз? Як забезпечуєте безпеку працівників ДПСУ?
– Протягом минулого 2017 року відмічається посилення охорони кордону з боку ПС ФСБ Росії. Усе частіше росіяни охороняють кордон збільшеними прикордонними нарядами на бронетехніці. Такі випадки ми фіксували по всій ділянці відповідальності Східного регіонального управління ДПСУ в межах Луганської, Сумської та Харківської областей. Звісно, це становить небезпеку для українських прикордонників, адже спрогнозувати дії суміжної сторони в умовах сьогодення вкрай важко.
Поряд із посиленням охорони кордону російська сторона протягом минулого року активно займалася його інженерним облаштуванням. Практично кожного дня наші наряди помічали проведення таких робіт по суміжній стороні. В основному це було облаштування загороджень на деяких напрямках, прокладка доріг вздовж кордону та облаштування місць несення служби прикордонниками. Звісно, ми все це бачимо та робимо висновки.
Завдяки проекту інженерного облаштування державного кордону, в суспільстві вона більш відома як проект "Стіна" протягом 2014 – 2017 років нам суттєво вдалося покращити стан облаштування кордону в межах Харківської області та розпочати роботи в межах Луганської області. Звісно, проведення даних заходів не забезпечить зупинку повномасштабного збройного вторгнення, але допоможе його вчасно виявити та виграти дорогоцінний у таких випадках час. Крім того, інтегрована система охорони кордону в деякій мірі забезпечить безпеку прикордонних нарядів від провокативних дій з боку РФ.
Із моменту Революції Гідності російські ЗМІ розпочати активну провокативну компанію на правоохоронні органи України. Держприкордонслужба не залишилася осторонь. Увага російської преси прикована до будь-яких реформ та подій, що проводяться у відомстві, й резонансних затримань. Введення безвізу з країнами Євросоюзу, біометричний контроль для громадян РФ - цю інформацію активно висвітлюють з посиланням на відомчий сайт ДПСУ такі російські інтернет-видання як Лєнта.ру, ТАСС, РІА-Новини.
Але поряд з тим, через спецслужби РФ активно подається інформація, яка дискредитує прикордонне відомство України. Так, на початку жовтня російські засоби масової інформації активно висвітлювали факт стрілянини на російсько-українському кордоні поблизу Курська, під час якої загинув російський прикордонник. Інформація позиціонувалась так, що нібито бойовики, які відкрили стрілянину по російським правоохоронцям, проникли на територію РФ з боку України. А до цього вони воювали на Донбасі. У той же час, до нас інформація про порушення кордону не надходила, під час моніторингу будь-яких ознак правопорушення виявлено не було. І тільки наступного дня прес-служба прикордонного відомства РФ спростувала інформацію, що бойовики рухалися з України та затвердила версію про те, що бойовики намагалися потрапити в Україну.
Крім того, російські спецслужби через засоби масової інформації постійно надають інформацію про факти алкоголізму, дідівщини та дезертирства в ДПСУ. Така ж кампанія проводиться в засобах масової інформації на території, яка не контролюється українською владою. Наголошую, ця інформація не відповідає дійсності. Особи, які поступають на службу до ДПСУ проходять детальне обстеження у вузьких спеціалістів: нарколога, психолога та психіатра. Крім того, досить жорстка перевірка триває в органах власної безпеки відомства. Кандидати з будь-якими проявами шкідливих звичок, або ті, хто не має бойового духу, відсіюються.
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Харків