Коли пляж та гамак – не варіант: Який активний та екстремальний відпочинок обирають харків’яни

Хтось любить годинами лежати на пляжі, хтось – ходити по музеях та виставках. А хтось хоче відпочивати активно, випробувати свою силу і витривалість, а також отримувати яскраві емоції від екстремальних активностей.

Не виїжджаючи далеко від дому

Нехай на Харківщині немає власних гір чи морського узбережжя, шанувальники активного та екстремального відпочинку також можуть тут добре провести час. Наприклад, вони можуть вирушити в похід на байдарках по Сіверському Донцю. Сплави по цій річці підходять для новачків, адже вони мають низьку категорію складності. Головні труднощі, з якими можуть зіткнутися мандрівники – це корчі, які час від часу слід буде оминати. Але це не завадить милуватися красотами річки – рівнинами, піщаними пляжами, крейдяними скелями та лісовими пейзажами. Одним із найбільш живописних маршрутів вважається Ізюмська петля. Там, за словами досвідчених мандрівників, є чим помилуватися.

"Ти знаходишся фактично на рівні води, навколо нависають дерева та схили берегів, все це дуже мальовничо, – розповів організатор байдарочник походів Андрій Васильєв. – Все відображається у воді, як у дзеркалі. Ми бачимо річку та оточуючий світ під незвичним кутом. Це чимось нагадує бачення дитини, коли все знаходиться набагато вище тебе. Труднощі були пов’язані передусім з тим, що новачки не тримали весла в руках. Вони не звикли гребти, від чого часто втомлювалися. Коли в човні одні тільки новачки, часто буває, що шлях збільшується вдвічі через зигзаги річкою та пошуки качок в очереті через кожні 20 метрів. Також тому, хто сидить спереду, потрібно слідкувати, щоб байдарка не налетіла на підводні корчі, і повідомляти про це всьому човну. Байдарки нерідко наштовхуються одна на одну, тому слід бути обережним, щоб не потопити себе та інших".

Також на харківських річках та озерах можна зайнятися більш екстремальними видами спорту. Наприклад, вейкбордингом, який являє собою комбінацію серфінгу, сноубордингу, скейтбордингу і водних лиж. Катер буксирує рейдера на швидкості 30-40 км/год, а той у свою чергу використовує утворені хвилі як трамплін. Більш досвідчені рейдери під час стрибків виконують різноманітні трюки. Як варіант, можна обрати кайтсерфінг, коли замість того самого катера використовується повітряний змій, яким керує спортсмен.

Ще харків’яни мають можливість прокотитися на найдовшому у Східній Україні тролеї. Для цього варто буде завітати до Парку культури і відпочинку ім. Рєпіна в Чугуєві. Там над річкою Сіверський Донець простягається швидкісний 720-метровий тролей SkyPark. Подолати його можна за 1-1,5 хвилини, паралельно насолоджуючись краєвидами. Швидкість такого польоту сягає 60 км/год. Фінішують туристи на правому березі Севрського Донця.

Хочеться чогось більш екстремального? Як варіант, можна спробувати стрибки з парашутом. Зробити це можна на аеродромі в селищі Коротич під Харковом. Стрибають там як в тандемі з інструктором з 3000-4200 м, так і самостійно з 800 чи 1300 м – висота залежатиме від вибору парашуту. Можна також пройти програму прискореного навчання вільному падінню (Accelerated Free Fall), в межах якого парашутист-початківець має опанувати затяжні стрибки з висоти близько 3900-4200 м та польоти зі студентським парашутом типу "крило". При цьому інструктори "летять" поруч зі студентом, страхують та контролюють його, а також дають необхідні підказки та ввідні команди. Словом, адреналіну тут буде цілком достатньо.

Я піду в далекі гори

Охочі випробувати свої сили та фізичну витривалість можуть обрати для себе таку активність, як альпінізм та скелелазіння. Щоправда, Харківщина тут не може надати відповідні умови, тому наші туристи зазвичай виїжджають далеко за її межі. Проте цьогорічний карантин вніс свої корективи і вибір країн для закордонних візитів став дуже обмеженим.

"Якщо говорити про альпінізм та скелелазіння, то зараз є проблеми з виїздом за кордон, – розповів президент Федерації альпінізму і скелелазіння Харківської області Геннадій Копейка. – Зараз наші групи, наприклад, є в Туреччині, на вершині Арарат. Туреччина вже приймає туристів і там немає проблем з карантином. Із 17 серпня до Непалу можна буде їздити. А з іншими країнами є проблеми. Треба дивитися на умови прийому в тих країнах, куди ви бажаєте поїхати. Європа поки що Україну не приймає. Якщо говорити про скелелазіння, то це вид спорту, який не потребує обов’язкового виїзду в гірські чи скельні райони. Є скелелазіння на реальних скелях, а є на склеромах. Таких на Харківщині 12 штук, вони зараз працюють. У Карпатах туризм зараз не дуже екстремальний. Карпати екстремальні взимку, коли там сніг та мороз. І сходження на Говерлу та Петрос є заліком на отримання звання "Альпініст України". Але влітку це пішохідні прогулянки".

Але для активного туризму Крапати – дуже гарний регіон. Цей напрямок користується великою популярністю в харківських туристів. Зараз продовжують збиратися групи, які влаштовують походи по Карпатах. Але, як зазначає Копейка, там наразі актуальна проблема з вирубкою лісу і вивозом сміття. Не надто свідомі туристи залишають по собі чимало відходів, вивезти які доволі проблематично. Ну, а вирубка лісів тягне за собою затоплення та селеві потоки, які руйнують рельєф Карпат.

Новачкам, які тільки планують зайнятися скелелазінням, Копейка радить спочатку завітати на скеледром. Вони бувають різної висоти та масштабу. Там можна пройти курс занять зі скелелазіння під наглядом інструктора. За словами Копейки, це розвиваючий вид спорту, який дає навантаження на всі групи м’язів. Також перед тим, як вийти в гори, необхідно пройти відповідну підготовку. Бо потрібно буде орієнтуватися на місцевості та знати маршрут. Причому його треба вивчити до того, як вирушити в гори. Також залежно від складності маршруту необхідно підібрати відповідне спорядження. Для цього варто проконсультуватися з інструктором. Та і в першому поході його присутність також буде вельми доречною.

Похід – справа для відповідальних

Окрім скелелазіння, активні туристи також можуть випробувати свої сили в поході. Як зазначає організатор туристичних походів Михайло Романов, залежно від умов вони також можуть бути доволі екстремальними. Участь в таких походах передбачає наявність певної підготовки, знань та навичок. Сам Романов водив туристичні групи по Карпатам, Кримським горам, Альпам, Туреччині, Андоррі та низці європейських країн. За його словами, перед кожним походом перш за все потрібно добре уявляти, в якому регіоні буде проходити мандрівка. Адже від цього залежить вся підготовка. Наприклад, якщо мова йде про гірський регіон, то необхідно буде підготувати спеціальне обладнання – починаючи від взуття і закінчуючи страхувальним спорядженням.

Також під час походу неможна гребувати загальними правилами безпеки, пов’язаними як з експлуатацією туристичного спорядження, так і поводженням на певній місцевості. Бо в тих же горах існує ризик сходження лавин та каменепадів. Також Романов додав, що в певних умовах не обійтися без додаткового спородження. Наприклад, на високогір’ї потрібні будуть і захисні окуляри, і спеціальний каремат. Крім того, туристи мають бути готовими до такої подорожі – неготовність до таких навантажень може потягнути за собою чимало серйозних проблем.

"По-перше, це, напевно, психологічна неготовність до виходу, – розповів Романов. – Бо існує така стереотипна думка, що похід – це перш за все якійсь розважальний захід, який пов'язаний з гітарою, з вогнищем, з якимось особистісним спілкуванням, стосунками, фліртом і так далі. Зазвичай так воно і є. Але тут необхідно пам’ятати, що після такого таких от посиденьок біля вогнища починається ходовий день, який вимагає фізичних зусиль, певної стійкості та наполегливості. І саме тут багато людей, скажімо так, "просідає". Вони виявляються неготовими. По-друге, існує такий цікавий феномен, коли люди, опинившись в певних умовах, виявляються неготовими до того, що вони побачать. Тобто якщо казати про Україну, то ми більш-менш жителі рівнинної частини. І якщо людина опиняється високо в горах, то іноді буває такий чудовий ефект, коли дуже важко пристосуватися до тих просторів, які відкриваються. Я особисто спостерігав такі моменти, коли людина просто "згорталася". Їй було страшно, важко навіть не від фізичних навантажень, а від того, що вона побачила".

Також, окрім психологічної неготовності, людина може бути не готовою до такого походу на фізичному рівні. Наприклад, вона не зможе осилити ті навантаження. Або вона не зможе як слід підготувати спорядження перед виходом в гори, бо не поставилась до зборів достатньо відповідально. Помилки трапляються вже на місцевості. Наприклад, існує така проблема, як споживацьке ставлення до навколишнього середовища. Романов згадує таку категорію туристів: якщо їм потрібна деревина, то вони зрубають дерево. Що буде потім – їх не обходить. Проте він зазначає, що сукупність всіх цих помилок може привезти до вкрай неприємних наслідків, в тому числі й до травм. Можуть бути навіть нещасні випадки. Щоправда, від них не застрахований ніхто, навіть досвідчені інструктори.