Хор самотніх сердець: Чому академічна музика стала популярною у клубах Харкова

Сучасний хор часто можна почути на різних фестивалях та культурних заходах. Їхній репертуар може здатися неочікуваним – від класичної рок-музики до епатажної альтернативи.

Про такий сучасний хоровий спів розповіла керівниця "Хору самотніх сердець сержанта Пеппера" Анна Мінакова. За її словами, розпочалася їх музикальна творчість у 2011 році з виконання рок-пісень. Із часом хор урізноманітнив свою жанрову палітру та поповнив репертуар новими піснями. Тепер він приділяє увагу творчості музикантів, які працюють чи працювали в таких напрямках, як джаз, фолк, альтернатива, поп тощо. Тобто це те, чого не почуєш у виконанні академічного хору. Разом із тим Мінакова зазначила, що учасники хору намагаються передати академічну манеру вокалу.

"Ми співаємо пісні, популярні пісні. А також менш популярні – андеграунд, якусь альтернативу, – зауважила вона. – Найчастіше ми виступаємо у клубах. Мені здається, в чому завгодно потрібно шукати сучасний підхід. Бо інакше не буде актуальності. Я не маю на увазі, що академічні хори не мають права на життя. Звичайно, що мають. Вони, в свою чергу, можуть шукати оці сучасні підходи всередині власного репертуару. У будь-якому випадку, потрібно перебувати в нинішньому моменті і розуміти те, як він лунає".

У сучасного хорового співу є чимало шанувальників. Частіше за все це молодь та представники інтелігенції. Сам "Хор самотніх сердець" виступає на різних майданчиках. Наприклад, 21 червня учасники взяли участь у Дні музики в Харкові. Тоді свої співочі таланти продемонстрували як постійні виконавці хору, так і новачки, котрі тільки пробують себе в новому жанрі.

"Я питала учасників про те, чим їх приваблює хоровий спів, – розповіла Мінакова. – Комусь подобається сам репетиційний процес. Там є декілька партій, паралельних мелодій, які з'єднуються в одне звучання. Комусь дуже подобається злиття голосів. Гармонія, якась колективна діяльність. Коли всі разом щось роблять і виходить щось велике. Хтось дуже любить виходити на сцену, коли зробити це самотужки соромився би. А тут нас багато. Від нас всіх дійсно іде якась енергія, якійсь драйв – от це багатьом і подобається".

"Хоровий спів став тим, чим я постійно займаюсь, – розповів учасник хору Влад Зеленєв. – Хоровий спів – це насамперед єдність. Це щось на зразок соціальної активності. Наприклад, танцю. Коли є ти, є інші люди, і ви якось взаємодієте між собою. Бо це тільки здається, що ми просто стоїмо, дивимося в ноти і тільки час від часу поглядаємо на диригента. А насправді у нас відбувається колосальна робота і всередині партії, і між партіями. І от вся ця комбінація, ця взаємодія викликає таке хороше відчуття, яке змушує повертатися до цього знов та знов".

Зеленєв також працює в хорі харківської філармонії. За словами виконавця, в його рідній хоровій "тусовці" є така тенденція: якщо людина співає в одному хорі, то вона намагається приєднатися і до іншого. Маючи досвід гри як в академічному, так і сучасному хорі, він підмічає певну різницю в їх підході та виконанні. Хоча і відзначає, що вона досить примарна.

"В академічному колективі є певні вимоги до техніки, вимоги до того, як це приблизно повинно лунати, – зазначив Зеленєв. – В якомусь естрадному хорі все зовсім по-іншому. Там інша енергетика, інша подача. І напрямок зовсім інший. І те, чого добиваються звуком – також інше. Але в академічній музиці також буває багато веселих, драйвових пісень. Усі ці стереотипи про те, що класична хорова музика дуже серйозна, монотонна та нудна – це все неправда. Перше, що мені приходить в голову, це "Месія" Генделя. Там дуже багато класних драйвових пісень. Незважаючи на те, що це бароко. Щодо сучасного, то тут багато що залежить як від самої пісні, так від хору. Можна заспівати сумну пісню так, що вона буде вселяти оптимізм та впевненість в завтрашньому дні. А можна виконати якусь веселу "рок-н-рольщину" так, що це буде не дуже весело. Тут важлива інтерпретація".

Загалом у світі сучасної музики стає все менше умовностей. Самі музиканти нерідко зазначають, що вимоги сучасності спонукають їх шукати нові підходи до виконання музики та всіляко експериментувати з різними формами та жанрами. Тому класична арія під світломузику чи гра оркестру в супроводі хореографії стала звичним явищем. А сучасну музику з її різноманітністю жанрів люблять, мабуть, всі. Тому не дивно, що вона у виконанні хору також знаходить відгук у слухачів.