Харківські петиції Кернеса, або Курс на "громадянську війну"

Скандал довкола так званих петицій Кернеса, який спалахнув у День пам’яті і примирення в Харкові, набуває все більших масштабів.

 

Він виник після того, як 8 травня міський голова Геннадій Кернес заявив, що підтримує ініціативу повернути колишню назву проспекту Петра Григоренка, який до декомунізації носив ім’я сталінського маршала Георгія Жукова.

 

Водночас мер висловився за знесення розташованого у центрі міста намету "Все для Перемоги". Він був установлений активістами в один із найдраматичніших для держави період – влітку 2014 року – на підтримку українського армії після анексії Криму та розв’язання Росією війни на Донбасі.

 

В інші часи події місцевого, здавалося б, значення могли би пройти непоміченими, але не зараз, коли Україна, з одного боку, позбувається свого тоталітарного та колоніального минулого і робить цивілізаційний вибір, а з іншого – намагається зупинити російську агресію.

 

Те, що події одразу стали Топ-темою як місцевих, так і центральних мас-медія, лише підтверджують, наскільки чутливими та больовими вони залишаються для українського суспільства.

 

 

Не нагадуйте нам про війну...      

 

Реакція частини харків’ян на заяви Кернеса була блискавичною. Вже на другий день – 9  травня – патріотично налаштована молодь влаштувала обструкцію керівнику міста. Під час офіційної церемонії покладання квітів на Меморіалі Слави велика група людей під державними прапорами та червоно-чорними стягами, тримаючи плакати із зображеннями загиблих в АТО харків’ян, несподівано "очолила" колону з вигуками "Слава Україні!" та "Смерть ворогам!". Серед оточення Кернеса телекамери висвітлили групу нардепів – у недалекому минулому соратників Януковича, інших наближених до мера Харкова політиків, зокрема, Вадима Рабіновича – колишнього опоблоківця та кандидата в президенти від партії "За життя".

 

У спілкуванні з пресою міський голова продовжує підтверджувати наміри прибрати "брудний намет", який "нагадує війну", й надалі обіцяє харків’янам "повернути Жукова", не перестає говорити про потребу відновити "історичну справедливість". Додаються також слова про підтримку нового президента, який "обіцяв зупинити війну". Кернес говорить, що працює в рамках закону та повноважень органів місцевого самоврядування  і обидва питання – про повернення Харкову імені Жукова та намет на майдані Свободи найближчим часом розгляне міськрада.

 

Новини активно коментують у Києві. Серед інших про намір реагувати заявляє Інститут національної пам’яті. Його директор Володимир В'ятрович, говорячи про Жукова, нагадав, що поширення та публічне використання символіки комуністичного  тоталітарного режиму, вчинені посадовцем, є порушенням закону та караються позбавленням волі терміном від 5 до 10 років.

 

У цей час гнівними коментарями та закликами "не допустити промосковського реваншу" вибухнули соціальні мережі.

 

Найболючіше сприйняли появу петицій та різко відреагували на позицію міської влади харківські волонтери, представники патріотичних організацій, учасники війни на Донбасі, організатори намету "Все для Перемоги", який опинився під загрозою демонтажу.

 

 

"Це фактично символ російсько-української війни, і ми тут збираємося стояти, доки війна не закінчиться, доки не буде деокупований Донбас і Крим, доки не будуть виведені війська. Це єдиний намет на всю Україну. Ми фактично знаходимося на кордоні", - заявив співорганізатор харківського Євромайдану Борис Редін.

 

Критикуючи дії влади, яка, за його словами, не припиняє спроб упродовж останніх років прибрати намет, а тепер і повернути місту Жукова, Редін заявив: "Це наступ на український Харків. Нас атакують. Ми просто на фронті, на передній!".

 

11 травня, за інформацією волонтерів, від міськради надійшов припис: "Добровільно у триденний термін" прибрати "самовільно встановлений намет" – у випадку невиконання вимоги "об'єкт буде демонтовано".

 

У відповідь активісти посилили охорону намету, 12 травня провели в центрі міста масову акцію на його захист і зажадали "припинити наступ".

 

Цього дня тривогу з приводу подій висловила обладміністрація. За словами заступника губернатора Михайла Черняка, волонтерський намет поліція взяла під цілодобову охорону. Він поінформував, що 15 тисяч мешканців Харківської області пройшли бойові дії на Донбасі, 203 людини загинули, і висловив переконання, що народний меморіал потрібен. "Це символ для людей. Для людей небайдужих. Для людей, які зацікавлені в тому, щоб була перемога, щоб був мир, щоб закінчилася, дійсно закінчилася війна"», - наголосив посадовець.

 

У Харківській ОДА вважають, що намет "Все для перемоги" на майдані Свободи може бути прибраний лише у разі відповідної ухвали суду.

 

У зв’язку з подіями активісти звернулися до СБУ з вимогою відкрити кримінальну справу стосовно мера Кернеса "за пропаганду комуністичного режиму".

 

 

Шукаючи способів захисту, волонтери поінформували, що намету надано статус приймальні народного депутата Ярослава Маркевича.

 

Тим часом, вранці 13 травня, біля намету на площі Свободи міські комунальники встановили огорожу і оголосили про необхідність "ремонту магістрального трубопроводу". Встановлений паркан одразу ж розібрали активісти і не дали техніці провадити будь-які роботи. На місце конфлікту оперативно прибула патрульна поліція з автозаками.

 

У понеділок, 13 травня, на події відреагувала перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко. За її словами, харківські волонтери та активісти звернулися до неї із пропозицією облаштувати у наметі громадську приймальню. "Дала згоду й найближчим часом проведу там особистий депутатський прийом", - написала Геращенко у Facebook.

 

Тим часом, комунальники, у понеділок після обіду, вдруге розпочали ремонтні роботи на тому самому місці, що й зранку.

 

Станом на вечір 13 травня, від влади пролунала заява, що для знесення намету на майдані Свободи не потрібне рішення суду.

 

…бо у нас тут насправді "війна громадянська"…

 

У ситуації, що склалася, звертають на себе сказані раніше слова активістів про те, що вони готові відстояти намет всіма доступними методами, включаючи й "силову підтримку".

 

Також слід взяти до уваги, що у ці дні у Харкові невідомі плюндрують пам’ятний знак воїнам УПА, розбивають монумент на честь Акту проголошення незалежності України, у місті останніми тижнями тривають безкінечні і масові "замінування" супермаркетів, аеропорту, вокзалів, станцій метро, військових підприємств, університетів.

 

 

 

 

13 травня, як повідомляє поліція, надійшли анонімні електронне повідомлення про закладення вибухівки у Міжнародному аеропорті "Харків", на Південному вокзалі, в одній із пожежних частин, у школі та в житлових будинках біль як на 10 вулицях.

 

Сьогодні зранку, 14 травня, на майдані Свободи  поблизу намету Євромайдану "Все для Перемоги" знову з’явилася важка будівельна техніка для проведення, як кажуть, ремонтну тепломережі. На місці події також чергує автозак та кілька екіпажів патрульної поліції. Біля намету зібралося близько 100 активістів Євромайдану. Вони так і не дали комунальній бригаді встановити будівельний паркан.

 

Серед інших міст сходу Харків вирізняється тим, що відстояв наступ "Русской весны" у першій половині 2014 року, не дав змоги встановити "Харківську народну республіку" за прикладом Донецька й Луганська та поховав плани проголошення міста столицею так званої Новоросії. Саме з цього міста розпочалася втеча Віктора Януковича, тут трохи пізніше сталася перша збройна сутичка з антимайданівцями, з’явилися перші людські жертви вже після розстрілів Небесної Сотні у Києві.

 

Таким чином, події останніх тижнів і днів у прикордонному та прифронтовому місті дають підстави говорити  про спроби справді розпалити громадянську війну, байки про яку уже шостий рік поспіль розповідає Кремль, і якої так вочевидь не вистачає лідеру Росії Володимиру Путіну.

 

Тож не випадково лунають слова про те, що Крим, Донбас та Одеса мали б бути незабутнім уроком для українців, а точніше – бути вічним застереженням від повторення трагедій як сьогодні, так і в майбутньому.