Смерть мера Харкова: Що буде після Кернеса

Харківський міський голова Геннадій Кернес упевнено переміг на виборах 25 жовтня, набравши більше 60% голосів. Навіть за відсутності Кернеса міська ТВК визнала його обраним і таким, що без складання присяги вступив у повноваження.

Міська рада Харкова винайшла сумнівну з точки зору законності конструкцію, яка дозволила трансфер влади від Кернеса до його оточення, що наразі зовсім не тотожне самому Кернесу. Тепер виконує обов’язки міського голови Ігор Терехов – колишній заступник Арсена Авакова у часи його головування у Харківській ОДА, колишній перший заступник Геннадія Кернеса по мерії Харкова.

Для того, щоб у Харкові силові структури, партійні активісти, правоохоронці, Офіс президента, народні депутати не заважали трансферу, була досягнута широка домовленість. Правляча партія дозволяє "наступникам" Кернеса повноправно владарювати в Харкові та не призначає перевиборів (про безнадійний стан мера було відомо набагато раніше, ніж 17 грудня), в замін "слугам" віддають посаду голови Харківської обласної ради (щоправда, керівника облради "слугам" підсунули не зовсім зі "слуг", а близького друга сина Арсена Авакова – Артура Товмасяна).

На цей час в регіоні зафіксований такий "статус кво", який передбачає досягнення тактичних інтересів усіх найбільш впливових політичних гравців, за винятком частини далеко не монолітної харківської ОПЗЖ.

Перевибори на паузі

Перемовини щодо цього "статус кво" тривали без малого три місяці, були задіяні величезні сили як в Офісі президента, так і в міністерствах. Причому можливість повернення Кернеса до активної роботи вже тоді не розглядали. Саме тому і з'явився так званий зошит про "щурів", яким родина Кернеса лякала його колишніх соратників, які почали шукати "дах" в інших місцях. Тож із великою вірогідністю можна стверджувати, що фізична смерть мера Харкова не стала несподіванкою ані для його оточення, ані для гравців у Харкові та Києві. Політичне виключення з гри відбулося набагато раніше. Відтак, можна говорити про те, що конструкція майструвалася саме для того, щоб не проводити перевибори. Інакше, для чого стільки зусиль і не дуже законних дій.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 63 Регламенту Харківської міської ради, секретар міської ради Терехов здійснює повноваження міського голови у разі дострокового припинення повноважень міського голови чи неможливості виконання ним своїх повноважень міського голови. Саме його Офісі президента вважають прогнозованим і контрольованим тимчасовим керівником без зайвих амбіцій.

Більше того, як показали мерські вибори в Харкові, на сьогодні у "слуг" немає гідного кандидата, який би реально претендував на перемогу під час потенційних перевиборів. Як би там не було, але голоси для призначення виборів у Харкові має лише "Слуга народу", яка напряму незацікавлена у цих виборах, оскільки з високою долею вірогідності в них переможе або представник від ОПЗЖ, або Михайло Добкін, який також легко може стати представником ОПЗЖ.

Досвід Луцька й Мелітополя

В Україні вже були прецеденти, коли після смерті міського голови Верховна Рада роками не призначала перевибори. Так було в Луцьку та Мелітополі.

Голова правління громадянської мережі "ОПОРА" Ольга Айвазовська переконана, що оголошення позачергових виборів лежить в площині відповідальності парламенту та може бути розтягнуте на роки.

Вона зазначила, що Закон про місцеве самоврядування визначає, що в разі смерті міського голови його повноваження виконує секретар відповідної міської ради. "Оголошення позачергових виборів – питання, яке лежить у площині відповідальності парламенту та може бути розтягнуте в часі на роки, що демонструвала неодноразова практика. Тож, поки функції міського голови є кому виконувати і є консенсус місцевих еліт щодо цього, не факт, що вибори міського голови Харкова відбудуться найближчим часом", - зазначила вона.

За словами Айвазовської, не пізніше як на 15-й день після смерті міського голови особа, яка час здійснює його повноваження, має звернутися до Верховної Ради з клопотанням щодо призначення позачергових виборів. "Таке клопотання розглядається Верховною Радою України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня дострокового припинення повноважень відповідного голови. На практиці, відсутня відповідальність колегіального органу парламенту за непризначення дати і подекуди процедура не була виконана роками", - додала Айвазовська.

Насправді, Харків за масштабами та обсягами фінансових потоків – далеко не Луцьк чи Мелітополь. І депутатам буде важко "не помічати", що Харковом управляє не обрана на цю посаду особа. Але в умовах політичної кризи навряд чи слід припускати, що діючий склад парламенту займається стратегічним плануванням. На цей же момент "слуги" – найменше з усіх зацікавлені у перевиборах у Харкові.