ІТ під прицілом Мінцифри: Що не так із законопроектом "Дія.City"

А це цілих 10% ВВП, підрахувало Міністерство цифровий трансформації. І вирішило, що досягти цієї мети можна за допомогою проекту "Дія.City" - нової екосистеми для підтримки і розвитку IT в Україні. Ось тільки замість підтримки проект ставить гнучку і прогресивну галузь у досить жорсткі рамки.

 

Податок знизять, але все ж підвищать

 

Перше, що збентежило IT-співтовариство - підвищення податків до пропонованих 10-11,5%. Згідно із законопроектами Мінціфри № 3933 і № 3933-1, головний посил змін - знизити ставку на оплату праці для ІТ-компаній з 41,5% (18% ПДФО + 22% ЄСВ + 1,5% військовий збір) до 10% (5 % ПДФО + 5% ЄСВ). Ініціатива здорова, але є нюанс. За 20 років в українській ІТ-індустрії склалася традиція співпрацювати з фахівцями за контрактами ФОП – за цієї моделі оплачується тільки єдиний податок 5% + ЄСВ з однієї мінімальної зарплати. Крім того, на відміну від морально застарілого КЗпП, гнучкі умови співпраці з ФОП влаштовують всіх учасників - клієнта, підрядника та ІТ-компанію.

 

У концепції "Дія.City" автори законопроекту теж пропонують контрактну форму співпраці - на основі gig-контракту між компанією і фахівцем. Цей документ - щось середнє між договором по КЗпП і ФОП. Як саме хочуть реалізувати новий підхід, поки не уточнюється.

 

Прямої заборони працювати з ФОП немає. Але реальні обмеження підказує сам опис документів. Візьмемо, наприклад, законопроект №3933. У ньому говориться, що оплата праці повинна складати 50% від усіх витрат, решта може піти тим, хто співпрацює з договором як ФОП. Однак із цього ж залишку компанія покриватиме витрати на оренду офісів, купівлю обладнання, послуги консьєржа та інші офісні потреби. Навряд чи при такому розкладі бізнес зможе активно залучати ФОП, у тому числі фрілансерів. Незабаром люди будуть шукати інші шляхи заробітку. Індустрія ризикує втратити тисячі талантів, які вважатимуть за краще західний ринок і більш гнучкі умови співпраці.

 

 

 

Зв'язок із застарілим КЗпП

 

Ідея застосувати до ІТ-сфері класичний Трудовий кодекс може ускладнити життя розробникам. Наприклад, по КЗпП не передбачена офіційна віддалена робота. У період пандемії цей момент дуже важливий для більшості великих компаній, які піклуються про здоров'я своїх співробітників і в нинішній ситуації не наполягають на щоденній появі в офісі.

 

Чи зможе співробітник отримати оплату овертаймів? Чи буде у замовника можливість додати в договір пункти за специфічними проектними потребами? Мінцифри про це не згадує, як і про багато інших критичних для представників галузі аспектів.

 

"Перевіряючий" від Мінцифри

 

Що ще насторожує - створення держоргану для регулювання ІТ-індустрії. Вибирати компанії і стартапи, які можуть стати резидентами "Дія.City", перевіряти їх та вимагати додаткові документи - все це доручають регулятору. Мінціфри наділяє його повноваженнями податківця, хоча по факту він відноситься до міністерства. Юристи та ІТ-спільнота бачать в цьому корупційну загрозу.

 

За результатами аудиту, Національне агентство з питань запобігання корупції виявило в законопроектах міністерства два критичних моменти:

• автори документів чітко не описують ознаки видів діяльності, допустимі для резидентів "Дія.City";
• дають регулятору необмежені повноваження під час визначення істотних ознак і видів діяльності, якими можуть займатися резиденти.

Наприкінці минулого року громадським активістам вдалося просунути в уряді альтернативний законопроект, що враховує інтереси як держави, так і представників галузі. У новому документі аудитором пропонують зробити не пов'язаного з Мінціфрою експерта, а контроль за дотриманням законодавства залишити за податковою службою. За такого розподілу ролей, на думку юристів, вдасться уникнути зловживання владою, однак перспективи альтернативного законопроекту поки виглядають туманно.

 

 

Представники галузі впевнені: прийняття "Дія.City" в нинішньому вигляді загрожує безліччю негативних наслідків для українського IT. Додаткове податкове навантаження, надмірна регуляція і поява нового контролюючого органу можуть привести до того, що компанії, як і фахівці, які з ними співпрацюють, віддадуть перевагу більш комфортним умовам для ведення бізнесу в країнах Західної Європи або США. Тож чи варто поспішати з прийняттям законопроекту, який навіть його творці називають експериментальним?