Хороша погана мати: Як батьки ополчилися на домашні завдання

Пост журналістки Олени Скачко, який починається із слів "Так, я погана мати", масово поширюють у Facebook. Хоча чимало батьків активно чіпляються за "освітні скрєпи". Як виявилося, нинішня ситуація у сфері освіти влаштовує не всіх

Хороша погана мати: Як батьки ополчилися…

Галас навколо посту, в якому пані Скачко зізнається, що не хоче вечорами робити домашні завдання з донькою та й сама донька жагою не горить, не вщухає кілька днів. Наразі публікація вже зібрала понад 10 тис. репостів.

"Сучасне життя таке, що майже кожна дитина після уроків (а їх 7-8!) кудись іде - на секції, гуртки, додаткові заняття, у профільні школи. З урахуванням навантаження батьків, міського трафіка тощо. Більшість збираються вдома ввечері. Ми, як правило, не раніше 20.00. Втомлені. З бажанням елементарно поспілкуватися, повечеряти, підготуватися до завтрашнього дня. І навіть - гріх який - подивитися кіно або почитати книгу. Але ні, потрібно робити домашнє завдання. Інакше завтра знову в щоденнику буде маячити "не готова до уроку", а я буду страждати від комплексу материнської провини", - пише журналістка.

Чимало інших батьків зізналися, що поділяють думку Олени.

Критики теж виявилося море. Сама авторка навіть присвятила зауваженням окрему публікацію, зібравши їх за категоріями. Пост отримав назву "10 ТОП найбільш безглуздих і нещадних коментарів до теми "Я погана мати!".

У хіт-парад потрапили аргументи "Нащо ви народжували дітей, якщо не хочете робити уроки", "Нашим мамам це вдавалося", "Гуртки, а вчитися що, непотрібно?" та "Змініть пріоритети".

Між тим, священі війни навколо домашніх завдань - не лише українська прерогатива. Питання стоїть доволі гостро перед багатьма країнами.

Так, минулоріч у світі відбувся ряд освітніх експеримнетів. Зокрема, в одній зі шкіл Техасу вчителька вирішила відмовитися від домашніх завдань як таких.

"Після тривалих досліджень цього літа, я спробую дещо нове. Дослідження показали, що домашні завдання не впливають на успішність. Я прошу вас проводити вечори за справами, які корелюють з успіхами учнів. Разом вечеряйте, читайте, грайте на дворі і рано вкладайте дітей спати", - порадила жінка батькам.

Через певний час адресовану батькам записку у Facebook оприлюднила мати однієї з учениць Саманта Галахер з коментарем "Брук вже любить свою нову вчительку".

Натомість у британському графстві Ессекс учням дозволили обирати завдання, які їм було б цікаво виконати вдома.

У більшості шкіл Фінляндії домашніми завданнями не зловживають - у початковій школі обтяжувати дітей роботою не прийнято, у середній домашнє навантаження здебільшого обмежується трьома годинами на тиждень. При цьому країна у лідерах за якістю освіти.

Ще у 2009 році Організація економічної кооперації і розкитку проаналізувала кількість годин, які витрачають на домашні завдання і дійшла висновку, що на рівень освіченості цей показник прямо не впливає. Відповідно, подальший добробут країни від нього залежить мало.

З 2005 до 2012 року у багатьох європейських країнах тривалість часу, який необхідно приділяти домашнім завданням, зменшилася з шести годин до п'яти.

Натомість США та чимало успішних азіатських країн тенденція не зачепила.

Так, у Сингапурі та Південній Кореї завдань і зараз задають так багато, що учні змушені в середньому на годину-півтори недосипати.

Наразі навіть існує рейтинг міст, найзатятіших любителів домашніх завдань. Очолює топ Шанхай, де учні присвячують урокам 13,8 годин вільного часу.

Тенденція очевидна. Коли в Азії продовжують заохочувати працювати на межі фізичних сил, у Європі починають звертати більше уваги на індивідуальність, мотивацію, опосередковані фактори впливу на освіченість. В Україні ж наразі все ще популярний пострадянський, більш азіатський підхід. А між тим, судячи з відгуку суспільства на подібні питання, саме час підхопити європейську тенденцію.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme