Гроші на вітер: Як чиновники Кернеса вкорочують віку стародавньому Саду Шевченка

У Харкові Сад Шевченка перетворився на пам'ятник пафосу та марнотратству харківської міської влади

Гроші на вітер: Як чиновники Кернеса вко…

Під час реконструкції парку Шевченка місцеві чиновники покладалися здебільшого на власний смак. За три роки вони витратили на роботи 700 млн грн бюджетних грошей. Городяни ж отримали забетонований "Каскад", заасфальтовані доріжки з гранітними бордюрами, "Мавпячий фонтан" за 50 млн грн, газон, на якому не можна сидіти (для цього в саду передбачені лавочки в три рази дорожчі за їхню реальну вартість).

 

https://lh3.googleusercontent.com/jIK_7Qhk12RWgco0yxM4fCmJ0Zi6TBEMdghKTDNhq3844AjszXWQ0W4nwYbdJlaoGc8WBRetlMQTaS7dqvdXX1X2ITK7mPM5FpGUGXDKsjWAj3a9dMXhwNO8ZwZbej1AgozVUBzW

Так має виглядати фонтан в Саду Шевченка Фото: Дмитро Булах/ Facebook

Як міг виглядати сад Шевченка, звернись міська влада до фахівців з ландшафтного дизайну та облаштування громадських просторів, ми вирішили запитати у членів харківської проектно-дослідницької групи, в яку входять екологи, урбаністи, архітектори та ландшафтні дизайнери. 

Претензії фахівців: дорого, шкодить деревам і веде до знищення біорізноманіття

Архітекторка Марина Крячко підкреслює, що не розглядає реконструкцію саду Шевченка з точки зору естетики, а коментує те, що чиновники зробили з ним виключно з точки зору стійкості зеленої інфраструктури парку.

До рішень міської влади у фахівця три претензії. "Перше – в парку вирубаний майже гектар дубового лісу. Друге – в парку, в лісовій частині, під деревами влаштовані газони. Третє – заасфальтували доріжки саду, а воду відвели в зливову каналізацію. Це – свавілля", – вважає Марина Крячко.

За її словами, всі ці рішення міської влади ведуть до знищення біорізноманіття та суперечать документам ООН і ЄС про зелену інфраструктурі міст, які підписала Україна. Не кажучи вже про те, що це просто дуже дорого і шкодить деревам.

"Сто років тому Харків був в зоні лісостепу, а зараз лісостеп зрушив на північ і ми вже опинилися в степу. Нам вкрай не вистачає води, обмежені наші водні ресурси. Навіть за діючими нормами України, Харків повинні оточувати ліси площею 350 кв. км, в реальності їх лише 200 кв. км. Скорочення лісів веде до обміління рік. І в цих умовах дощова вода зливається з доріжок в зливову каналізацію і відводиться з парку! Це суперечить головним принципам стійкості міст і їхніх зелених каркасів, де дощова вода розглядається як головний ресурс, – говорить Крячко. – Що є основою парку? Дерева. В саду Шевченка навколо забетонованого яру їх просто зрубали, гектар лісу. Потім відвели воду і посадили газони – це прямо впливає на здоров'я і стійкість лісового біотопу, який міг би існувати на території парку, тобто на здоров'я і тривалість життя цих рослин. І всім цим знаменитим дубам, навколо яких поставили ковані огорожі, конкретно вкоротили термін життя".

Замість газону під деревами – чагарники і багаторічні рослини

 

Ми спробували представити, як би виглядав сад Шевченка, якби місцева влада прислухалися до думки експертів.

Фахівці ретельно досліджували цю тему і детально розписали, чому газони в парку Шевченка – банальна показуха і викинуті гроші. 

По-перше, це шкодить деревам.

  • На суцільному газоні без пристовбурних кілець дерева пригнічені і беззахисні перед шкідниками та хворобами.
  • Через дернину волога не надходить до коріння.
  • Восени з газону прибирають листя, що збіднює грунт, не повертаючи в землю накопичені поживні речовини.

По-друге, це не функціонально.

  • На газон у парку Шевченка можна тільки дивитися. Сидіти і грати на ньому зась.  
  • Ніде в тіні під деревами газони не влаштовують, тому що йому потрібне сонце.

По-третє, це дуже дорого.

  • Дерева унеможливлюють застосування великої техніки. Газон косять ручними косарками.
  • За інформацією КП "Харківзеленбуд", в 2019 році на полив і обслуговування газонів у парку Шевченка було витрачено майже 8,4 млн грн.

https://lh3.googleusercontent.com/nEPUKUsyqYjQmmaYqyANSApHt_gchf9PjassAroAZ81kwweFIZbBCbyBLbFsH87JKfJE3__ydNDAA1n-AZcb_zwS_z8Z5sE4z6bCDBcgj5ct9fHBCzzIUW3-vnRoBHiaGN7Ou3c4

Люди відпочивають просто на газоні. Паризький парк Chemin-de-l'Ile / Фото: Ерве Аббаді landezine.com

Фахівці запропонували альтернативні рішення озеленення території, які не тільки не зашкодять деревам, а й значно заощадять гроші на догляді. Замість газонів, під деревами можуть бути:

  • суміші трав'янистих рослин характерних для нашого регіону;
  • чагарники;
  • багаторічні рослини;
  • інертний матеріал – тріска, гравій, деревна кора.

Найпопулярніший варіант, який застосовується в парках – створення навколо дерев щільного покриву з чагарників і багаторічників. При початкових витратах на посадку і догляд, цей спосіб вимагає набагато менше зусиль для підтримки здорового стану ґрунту і забезпечує декоративність протягом усього теплого часу року.

Навколо дерев, там де є багато світла, можна висівати лугові рослини або зберігати природний напочвенний покрив. Але цей захід вимагає дотримання деяких умов. Наприклад, перше косіння має відбуватися не тоді, коли рослини тільки-но з’явилися з-під землі, а після їх масового цвітіння і зав'язування насіння (для Харкова це в кінці червня, початку липня).

https://lh6.googleusercontent.com/kidesIT5SONLbPz0Q86zD4J6E3UiV3qFRYwOImPv8NUBRv6iK9ZVTOuEoeJOsJatdV-5Eg6dCIWa-y52DbPhnzjsJR0D8oVymwFTgdA5KLdV8l1SapVQ7NLvOTLHHiyl61Go1Jx-

Паризький парк Chemin-de-l'Ile / Фото: trfihi-parks.com

Замість асфальту – гравійні доріжки

 

У всьому світі дощова вода – найцінніший ресурс, а в Харкові зливається в каналізацію. Покриті асфальтом доріжки парку Шевченка не пропускають вологу. Дощова вода стікає з них у зливову каналізацію, замість того, щоб живити дерева, як це робиться в усьому цивілізованому світі. В європейських парках не асфальтують доріжки, а застосовують гравійне водопроникне покриття.

 

Переваги гравійних доріжок:

  • Вони дешеві. Покриття з гранвідсіву на піщано-щебеневій основі за правильних технологій влаштування у 2-3 рази дешевше за квадратний метр, ніж доріжки з бетонних плиток або асфальту. Такі покриття вимагають догляду – їх потрібно щорічно покривати після зими. Але навіть з урахуванням цієї операції, перевершують будь-яке водонепроникне мощення, тому що володіють набагато більшим терміном експлуатації, вони дешевші і довговічніші.
  • Їх легко ремонтувати. Будь-яке руйнування/розмив можна усунути локально без важкої техніки і допомоги фахівців. Розмитий асфальт і поламана плитка лежать в парках десятиліттями, вимагаючи для ремонту фахівців і важкої техніки.
  • Вони вільно пропускають воду, яка, проникаючи у ґрунт, потрапляє до коренів рослин. Гравійні доріжки – прикмета стійких міських рішень. Вони не вимагають відводу води в зливову каналізацію, що особливо важливо в степовій і лісостеповій зонах України, де води катастрофічно не вистачає. При дотриманні технології такі доріжки доступні для всіх маломобільних груп громадян.

Асфальтування доріжок в парках і скверах – це основа для корупції всього сучасного паркового будівництва України. Саме тому на бетонні доріжки в парку Шевченка і витрачаються мільйони бюджетних гривень.

 

Замість бетону – природні ставки

 

Збір дощової води в Європі закладається як основа будь-якого міського ландшафту. Для цього в європейських парках часто використовують природні ставки. Наприклад, парк Chemin-de-l'Ile побудований в Парижі на місці старої промзони 13 років тому. Основу його ландшафту становить низка прямокутних ставків, які "облямовані" ступенями для сидіння. Це дуже нагадує план каскаду ставків, відкритих в парку Шевченка. Але є відмінності.

 

Вода в систему паризького парку подається з Сени, проходить очистку в ставках, наповнених рослинами, і скидається назад. Вона живить пишну здорову рослинність навколо себе. Ізоляція дна цих ставків зроблена з місцевої глини, що створює прекрасні умови для рослин, птахів і тварин. Вода не цвіте, незважаючи на те, що ставки дрібні. Водну поверхню затінюють дерева, листя водних рослин покривають водойми суцільним килимом.

 

https://lh4.googleusercontent.com/UK2BjSaUcy8IRozy37aMGvpfTDklAX3enYlFAyruYjpOQ3twl4wZhr-gl_dpzxJYwJxogxAyiDSa131pVZjh2d3RpvLsNa_WxhFsuTx9tqX0ivi61tFQrWgUZVKu060sd8aq63UI

Рослини в парку Chemin-de-l'Ile ростуть просто в ставках / Фото: Ерве Аббаді landezine.com

"Розглядати природу як союзника, а не як гостя" – таке було гасло ландшафтних архітекторів, які проектували парк Chemin-de-l'Ile.

У харківські ж водойми вода надходить з водопроводу, рослин в ставках немає. Усі дерева навколо ставків вирубані, а дно забетоноване.

Через рік після реконструкції, розуміючи, що перебувати біля ставків під палючим сонцем складно, міська влада вирішила висадити на сходинках біля ставків дерева в вазонах. На облаштування 21 вазона витратили додатково майже 1,8 млн грн. У скільки обійдеться догляд за цими деревами і чи приживуться рослини в таких умовах зараз спрогнозувати складно.

Бетонні вазони для дерев в саду Шевченка

 

Бетонні вазони для дерев в саду Шевченка / Фото: Владислав Кулик

Очевидно одне: рішення міської влади, які були застосовані в парку Шевченка, не тільки неймовірно коштовні та ведуть до знищення біорізноманіття, а й позбавляють харків'ян простих радощів – сидіти на траві в парку і слухати спів птахів. Замість цього їм пропонують розпечений асфальт, "Мавпячий фонтан" та ресторани.

Водночас, фахівці з облаштування громадських просторів вважають, що Харкову необхідно змінити сам процес прийняття рішень із розробки публічних просторів міста таким чином, щоб присутність у парках та скверах була доступна та комфортна усім відвідувачам і при цьому не несла загрозу природі.

Автор: Олена Гетманенко, Харківський антикорупційний центр / Для Depo.Харків

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Харків

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"