Голосіївський стрілок: Чи обеззброїть поліцію один постріл із рушниці (ФОТО)

Поліцейські по всій країні очікують, яким буде вирок "голосіївському стрілку", що навмисно поранив правоохоронця

Костянтин Май

Ще зовсім нещодавно подія з використанням вогнепальної зброї однозначно розцінювалася як повноцінна НП, з виїздом на місце події міського поліцейського начальства, з усіма можливими "перехопленнями" та "спецопераціями". Але все частіше звучать постріли на вулицях міст, і подібні інциденти поступово перетворюються на рутину.

З 2014 року Україна посідає одне з перших місць в Європі за незаконним обігом вогнепальної зброї. Видається, що купити пістолет Макарова або автомат Калашникова може дозволити собі майже кожен, було б бажання. У мережі можна знайти різні пропозиці, зокрема: пістолет Макарова (ПМ) можна купити за ціною 5-10 тисяч гривень, АК-47 може коштувати 15-20 тисяч, а ручна граната – лише за 400-600 гривень! Причому для придбання вогнепальної зброї не потрібно мати якісь певні зв'язки в кримінальних колах. Досить більш-менш розбиратися в інтернеті. У мережі маса пропозицій з продажу вихолощеної, травматичної чи пневматичної зброї. Деякі продавці саме такою зброєю торгують і бойовою, якої в країні зараз чимало.

Статистика в сфері наявності у населення незареєстрованої зброї просто не працює. Варто зазначити, що особливо збільшилась кількість зброї після 2014 року, коли були розграбовані деякі відділи МВС і СБУ, і після початку бойових дій на Донбасі.

Навіть специфічний армійський сленг, який позначає певні види зброї, вже став зрозумілим і близьким для звичайних громадян і ортодоксальних пацифістів. "Калаш", "муха", "лимонка", "макар" для нас уже не незрозумілі слова.

Україна історично завжди перебувала в складних і неспокійних геополітичних умовах сходження інтересів великих держав, релігій і культур. Неспокійно в нашій країні було майже завжди, і майже завжди українці покладалися тільки на себе та свої сили. Тому образ українця, у якого обов'язково "обріз захований під стріхою, щоб був під рукою, і кулемет закопаний на городі, щоб напевно" є актуальним і досі. Так що більшість людей запасаються зброєю "на всякий випадок", слідуючи якійсь генетичній пам'яті. Насторожує те, що громадяни дістають і використовують вогнепальну зброю все частіше, причому не тільки в кримінальних розборках, а й у цілком звичайних і побутових конфліктах. Стрілянина "десь в кафе" під час п'яної бійки, на дорозі в процесі конфліктної автомобільної ситуації, в сусідському або сімейному скандалі стає цілком буденною. Але ось цілеспрямований вогонь по представникам влади, по "копам", загрожує вивести доморощені військові дії на абсолютно інший рівень.

У всі часи в країнах з будь-яким політичним і соціальним устроєм вбивства і просто напади на представників закону припинялися жорстко та безжально. Тільки за напад на поліцейського в США можна отримати двадцять років ув'язнення. В СРСР за вбивство міліціонера з імовірністю 99% злочинець отримував вищу міру. А якщо в Союзі все ж якимось чином вбивці міліціонера вдавалося уникнути розстрілу, до кінця терміну такий в'язень, як правило, не доживав. У Харкові в 1980-х Ігор С., який отримав два роки загального режиму всього лише за "недонесення про злочин" у справі про вбивство постового, помер у колонії після одного року відбування покарання "за нез'ясованих обставин".

Можна довго сперечатися про ефективність проведеної в країні реформи правоохоронної системи. Нинішніх поліцейських і хвалять, і так само вдало лають. Але все ж, для сучасного поліцейського, особливо в нашій країні, бути ввічливим і чуйним, і рятувати самогубців, і нещасних тварин мало. Основне завдання правоохоронця — охороняти спокій громадян, платників податків, від злочинних посягань, в тому числі і з використанням вогнепальної зброї. Досить часто можна почути нарікання на бездіяльність копів особливо в ситуаціях, коли зловмисників багато, або коли є реальна загроза їх здоров'ю та життю. І це факт. При наявності порівняно непоганої зарплатні, забезпеченні сучасними технічними засобами, нинішні правоохоронці часто дають слабину в небезпечних ситуаціях. Очевидні явні проблеми з мотивацією й ідеологічною роботою, без яких повноцінне виконання службових обов'язків для поліцейського просто неможливе. На жаль, від минулої системи було взято найгірше. Кругова порука, коли "сміття з хати не виносять", залишилася переважаючим принципом. З великим небажанням керівники МВС визнають провини своїх співробітників.

При затриманні Івана Мартинюка, "підозрюваний, усвідомлюючи, що особи одягнені в поліцейську форму, є працівниками поліції та знаходяться при виконанні службових своїх обов'язків, взяв у руки вогнепальну зброю і зробив постріл, тим самим поранивши патрульного Сергія Василенка".

Тобто підозрюваний розумів, що перед ним співробітники правоохоронних органів, і стріляв навмисно й усвідомлено. І зараз головне питання, відповідь на яке очікують, перш за все, самі копи — яким буде покарання, і чи буде воно взагалі. Озираючись на "витрати судової системи України", всі розуміють, що обвинувальний вирок і покарання за цей злочин можуть оминути даного фігуранта, особливо враховуючи, що людина ця "непроста" і в справі вказані шестизначні суми в доларах.

Отже справа "Голосіївського стрілка", як його відразу назвали ЗМІ, досить резонансна. Принаймні, для майбутньої системи охорони правопорядку. У разі виправдувального вироку, виходу під заставу або умовного покарання ми як населення країни можемо залишитися абсолютно беззахисними перед озброєними злочинцями. Існуючі наразі труднощі з самовідданістю та мотивацією поліцейських посиляться, і ми ризикуємо отримати службу, здатну лише рятувати кошенят з підвалів. Від рішення у цій справі залежить, чи залишимося ми, громадяни України, один на один з озброєними злочинцями. І чи варто "викопувати з городу кулемет".

Довідка Depo.Харків. 7 липня в Голосіївському районі Києва затримали чоловіка, який поранив поліцейського і цивільного. Патрульний Сергій Василенко отримав важку травму. Як розповів заступник голови МВС Антон Геращенко, наразі медики намагаються врятувати руку поліцейського і збирають кістки кисті по частинах.

 

Пізніше з'явилося відео з дому на Голосіївському проспекті, де поранили поліцейського. Як виявилося, у результаті інциденту постраждав також співробітник приватної охоронної компанії, який допомагав новому власнику квартири, який нібито прийшов виселяти "стрілка". На кадрах видно, що патрульний Сергій Василенко допомагав людям у цивільному одязі, які спилювали вхідні двері.

 

Підозрюваний у замаху на поліцейського заявив, що йому не показали рішення суду і не надали адвоката перед зломом квартири. 9 липня "Голосіївський стрілок" Іван Мартинюк пояснив, чому відкрив вогонь у житловому будинку. Він заявив, що спочатку розпорошив сльозогінний газ, коли невідомі люди намагалися зламати замок. Після двері почали спилювати електроінструментом, і він відкрив вогонь.

 

"На моє прохання про надання постанови суду або дочекатися адвокатів ніхто не відреагував — одразу почався злом. Про все нас попередила охорона комплексу, про те, що "їде охоронна компанія "Шериф", якісь люди, щоб зрізати замки, поставити сигналізацію, викинути вас з квартири", — сказав Мартинюк.

 

Підозрюваний додав, що коли приїхали патрульні, двері вже фізично не можна було відчинити, адже запірний механізм не реагував. Він не знає, чому поліцейські "приєдналися до спроб злому".

 

"Голосіївський стрілок" зізнався, що розлив бензин і підпалив квартиру безпосередньо перед штурмом спецпідрозділу "КОРД", тому що перебував у важкому психологічному стані і намагався захищати своє житло. Таким чином він сподівався зупинити злом дверей, про що тепер жалкує. Пожежа відстрочила штурм лише на кілька хвилин, після чого спецпризначенці увірвалися всередину і затримали його.

 

Увага! Дана стаття є блогом, редакція може не розділяти позиції автора.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Харків