Гібридна війна: Як Кремль використовує іноземців заради пропаганди проти України
Кремлівська пропаганда націлена на широку аудиторію. Її вистачить на всіх – і на власних громадян, і на українців, і на жителів Європи
Росія проводить сплановані інформаційні операції, кожна з яких має як конкретну мету, так і визначених виконавців. Причому їх проводять за окремою схемою для кожної країни. Так, одна з таких операцій припала на першу хвилю пандемії COVID-19. Тоді в Італії була вельми непроста ситуація: кількість інфікованих невпинно зростала, як і смертність серед населення. Чим вирішила скористатися Росія.
"До Італії доставляли російських військових, спеціалістів прикриваючись постачанням гуманітарної допомоги, – розповіла директорка з досліджень Європейської експертної асоціації Марія Авдєєва. – В італійських ЗМІ розміщували замовні матеріали: "Дивіться, нам допомагає Росія, вона нас не кинула". Потім з’ясувалося, що конкретним людям платили гроші за те, що вони писали позитивні коментарі, а також що багато матеріалів були проплачені. І під видом гуманітарної допомоги до Італії в’їздили російські військові. Там вони розміщувалися в безпосередній близькості до баз НАТО, де і збирали інформацію. Проте цю інформаційну кампанію викрили, Росія залишилася дуже незадоволеною".
Непроста ситуація в Афганістані також стала приводом для нової інформаційної кампанії. І на цей раз вона спрямована проти України. Наприклад, російські медіа повідомляли, буцімто наша країна кинула своїх військових в Кабулі напризволяще. І це при тому, що їх там взагалі не було – Україна вивозила цивільних громадян. Тепер же Росія просуває тезу про те, що з російське Міністерство оборони вивозить з Кабулу українців. Втім, ця інформація знову виявилася фейковою. В обох цих випадках була одна мета – дискредитація. У випадку з Італією Росія хотіла показати роз’єднаність ЄС та його неспроможність підтримати своїх членів. У випадку ж з Україною – нездатність держави дбати про своїх громадян.
На фото: Марія Авдєєва
"Росія працює зі ЗМІ у декількох напрямках, – розповіла Авдєєва. – По-перше, є проплачені іноземні журналісти, яких вона може задіяти в інформаційних операціях. І вони пишуть вигідні для Росії матеріали, пропагандистські, а потім вона посилається на них і каже: "От дивіться, там Джонсон, журналіст з Англії, написав таке". І потім всередині країни починають поширювати цей матеріал. Для них головний факт – що він іноземець та журналіст. Другий напрямок – робота через свої ЗМІ. У першу чергу це "Спутник" та "Russia Today". Це російські корпорації, які дуже добре фінансуються за державний кошт".
Власне, завдяки такому щедрому фінансуванню ці видання можуть робити достатньо якісну картинку та наймати іноземних журналістів. А ті, у свою чергу, гарною мовою ретранслюють для іноземної аудиторії точку зору Кремля на всі важливі події. Зокрема, і на нинішню війну на Донбасі. Щоправда, пропаганда "на експорт" відрізняється від тієї, що призначена для російського споживача. "Експортна" – більш витончена, більш прийнятна для місцевої аудиторії.
Третій напрямок – робота через блогерів. Соціальні мережі є доволі важливим засобом донесення інформації, тому російські пропагандисти або якимось чином заохочують іноземців публікувати потрібні матеріали, або взагалі створюють фейкові акаунти, де можна вигідно висвітлювати ті чи інші події. Зокрема, писати про те, нібито на Донбасі немає російських військових, і що взагалі там з 2014 року триває громадянська війна, а Україна просто не може врегулювати цю ситуацію.
"Наприклад, вони зімітували, що був якісь обстріл, що нібито загинула дитина, – пояснює Авдєєва. – І вони цей випадок починають сплановано, через всі ці канали розповсюджувати. Це безупинний механізм".
На фото: російський пропагандист Гремм Філліпс
Наприклад, є такий собі Грем Філліпс. Цей британський журналіст та блогер, котрий колись добре попрацював на такі російські канали, як "Russia Today" та "Звезда". Він ретранслює кремлівський погляд на події в України – Майдан, анексію Криму та війну на Донбасі. Неодноразово знімав провокативні та пропагандистські репортажі, у тому числі на окупованих територія. Філліпс показав себе у всій красі у 2016 році, коли з полону так званої "ЛНР" звільняли українського партизана Володимира Жемчугова. Сам блогер виступав на боці бойовиків. Філліпс намагався провокувати як українських журналістів, так і самого Жемчугова, називав його "українським диверсантом" та "зомбі", сипав питаннями на кшталт "Хто тебе зомбував?" і "Кому ти тепер потрібен, безрукий?". Цю огидну сцену Філліпс згодом виклав на своєму акаунті в мережі YouTube. До речі, роботу українських ЗМІ поборник російського світу називає "брехнею" та "пропагандою". Себе ж він позиціонує як чесного журналіста, який виступає "за правду".
У 2016 році Філліпс разом із німецьким журналістом Біллі Сіксом увірвалися до редакції берлінського видання Correctiv. Там вони вимагали зустрічі з журналістом Маркусом Бенсманном, якій проводив розслідування обставини збиття Боїнгу МН17. Вони обидва кричали "Брехлива преса" та "Чому ви брешете?", а також знімали присутніх на камери. Поїхали ці двоє вже після того, як прибула поліція. Прислужився Філліпс Кремлю і в рідній Британії. Так, у 2018 році він відвідав виставку грузинського художника Гії Бугадзе, приурочену до десятої річниці російсько-грузинської війни. Звісно, не заради мистецтва – Філліпс почав волати антигрузинські гасла. Зокрема, він називав присутніх "фашистами" і "натовськими зомбі".
Проте є загальноприйнятий міжнародний погляд на події в Україні. І він аж ніяк не збігається з тим, що транслює Кремль, підкреслила Авдєєва. А він такий: Росія – окупант, країна, що здійснює щодо України військову агресію та тимчасово окупувала Крим. На території Донбасу присутні російські військові, а сама країна надає фінансову та військову підтримку терористам. Це загальноприйняте бачення, зафіксоване в міжнародних деклараціях.
За словами експертки, в будь-якій країні знайдуться люди з маргінальними поглядами. І саме таких Росія виокремлює та всіляко підтримує. А ті в свою чергу чемно та завзято транслюють потрібні їй меседжі. Наприклад, Кремлю потрібно показати, що українські військові нібито проводять обстріли. Вони знаходять якогось журналіста чи взагалі блогера, платять йому гроші, відвозять куди треба та дають зняти маніпулятивний перекручений матеріал, єдина цінність якого полягає у тому, що потім можна буде посилатися на цю роботу. При цьому серйозні видання ніколи не ставлять під сумнів, що саме Росія здійснила військову агресію на Донбасі.
Кремлівські пропагандисти дуже люблять говорити про фашистів в Україні. За їх словами, вони зараз скрізь – і серед можновладців, і громадських активістів, і пересічних громадян. До речі, ярлик фашист – однин із найулюбленіших у росіян. Його намагаються приліпити до всього неприйнятного та ворожого. По суті, це стара радянська традиція. Ще до Другої світової фашистськими називали режими, які навіть не мали стосунок до однойменної ідеології. Ну, а згодом так стали називати німецьких нацистів.
Як зазначила Авдєєва, нині його використовують направо та наліво. Ця ура-патріотична тематика допомагає Кремлю просувати свої пропагандистські наративи як серед власного населення, так і за межами країни. Адже там чудово розуміють, що для країн Європи, які довго оговтувалися після Другої світової, тема нацизму все ще залишається болючою. Саме тому Україну звинувачують у фашизмі. Маючи на увазі той же нацизм. І для цього згодяться будь-які засоби. Можна просто виривати інформацію з контексту. Наприклад, показати якогось молодика з ультраправими поглядами, а потім починати стверджувати, що таких, які він – більшість.
Що ж стосується української інформаційної стратегії, то її, вважає Авдєєва, можна сформулювати так: викривати та інформувати. Викривати дезінформацію і пропаганду і навчати українців мислити критично,. Бо той, хто був в Україні, хто цікавиться нею, прекрасно розуміє, що ніяких нацистів і фашистів, тим більше при владі, тут немає.
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Харків