ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

"Експеримент" над незрячими: Чому мешканці гуртожитку у Харкові потерпають від жахливих умов (ФОТО)

У Харкові незрячі люди скаржаться на аварійний стан будівлі, в якій змушені проживати, і на необхідність все лагодити самотужки

Depo.
23 жовтня 2018 11:00
ФОТО: depo.ua

В будинку по вулиці Коцюбинського, 13, що на Сосновій гірці, в 20 хвилинах пішки від головної площі міста, нині проживає 70 осіб. Це як самі люди з проблемами зору, так і їхні родини. За ідеєю, гуртожитком має опікуватися управління УТОС (Українське товариство сліпих). Саме воно свого часу отримало землю, яка є власністю міста, у безоплатне користування. Але у мешканців будинку за багато років накопичилося чимало претензій на умови проживання. Зокрема, значні нарікання викликає занедбаність самого гуртожитку, який з 1958 року не бачив капітального ремонту.

"На сьогоднішній день гуртожиток перебуває в напівзруйнованому стані, – розповів правозахисник Даніель Солодчик, зауваживши, що в будівлі разом з незрячими батьками живуть і малолітні діти шкільного та дошкільного віку. – На стінах чорна пліснява, людям в душі падають на голову шматки штукатурки. До цього часу ми намагалися достукатися до управління УТОС, на балансі якого перебуває цей гуртожиток. Але чуємо хіба що якісь відмовки, обіцянки".

Про те, що в цьому гуртожитку є проблеми, вже давно пересвідчився його мешканець Дмитро Крупка. Він там проживає з 1987 року. За словами чоловіка, єдиний серйозний ремонт, який був зроблений відтоді – це перекриття даху, який сильно протікав. Стан покрівлі був наскільки жахливим, що далі відкладати було просто нікуди. Як зазначає Крупка, така проблема повторилася через 31 рік. Але на цей раз вона вирішена не була. "Все повернулося на своє місце, – розповів він. – Я чув, що в 1990-х роках держава виділяла багато грошей на капітальні ремонти. Але вони проходили в тому плані, що по старому шару фарби просто наносили новий. Який через певний час успішно лущився. Чогось радикального в гуртожитку не було".

Чимало проблем люди змушені долати самотужки. Наприклад, вирішувати питання з відсутністю гарячої води. Мешканці гуртожитку самі, за власний кошт, купили бойлери. Проте цього виявилося недостатньо – їм до сих пір доводиться користуватися душем, записуючись на нього. Та й про сам санітарний стан будівлі мало що хорошого можна сказати. "Був такий випадок, коли незряча людина надягала чобіт, а там пацюк з пацючатами, – згадує Крупка. – Можете собі уявити, який жах був у гуртожитку".

Також в будівлі були встановлені старі лічильники на електроенергію, які, як виявилося, ніде не зареєстровані. Як зазначив Крупка, бухгалтер на прохання зробити калькуляцію для того, щоб уяснити, хто за що платить, під різними приводами дає відмовки. Проблеми є і з рахунками за комунальні послуги. Солодчик розповів, що УТОС встановило правило, згідно з яким у випадку відсутності власних пристроїв розрахунку електроенергії оплата за електрику складає 150%. Він також зазначив, що біля кожної кімнати є пристрій обліку. Але незряча людина не може перевірити правильність показання та справність лічильника.

Крім того, в гуртожитку передбачена плата за послуги технічного та облсуговуючого персоналу. Наприклад, за 2016 рік на це пішло 38,5 тис. грн. На папері передбачено, що мають бути люди, які б наводили лад в будинку. Проте на сьогоднішній день його мешканцям все доводиться робити самотужки, хоча гроші списані.

Солодчик розповів, що колись, ще за радянських часів, підприємство УТОС (Харківське учбово-виробниче підприємство №1 УТОС, – Ред.) підпорядковувалося державі. Тоді на нього покладалося працевлаштування та соціалізація людей з проблемами зору. Але зараз УТОС являє собою суміш громадської організації з приватним підприємством. Їм виділяє кошти держава, але відповідальності за нецільове використання ніхто не несе. При цьому організація користується пільгами та не платить за землю, ПДВ тощо.

"Що таке УТОС з юридичної точки зору, і яку воно несе відповідальність перед державою – незрозуміло. Що стосується гуртожитку, то, на жаль, це не державна чи приватна власність. УТОС взагалі в незрозумілому статусі. Він отримує гроші від держави і при цьому не зобов'язаний забезпечити людям гарні умови життя. Щодо ремонту вони кажуть: "Ми – приватне підприємство, ми не повинні. А те, що ми дотуємося державою – ну й що з того?". Фактично, УТОС спеціально тримають в такому статусі, щоб просто розкрасти, що залишилося", – каже правозахисник.

За словами Солодчика, свого часу УТОС мав власні санаторії по всій Україні, в тому числі в окупованому Криму. На даний момент практично все розпродане та розкрадене. Щодо благоустрою, умов проживання людей з вадами зору, то за це несе відповідальність Міністерство соціальної політики. Але, як зазначив правозахисник, завдяки децентралізації відповідальність тепер розподілена. "У нас децентралізація, бюджет міста Харкова став більшим, ніж у 2014 році, – зазначив він, – тому Харків має робити різні цільові програми, які можуть покращувати умови, в тому числі людей з вадами зору. Але такої програми немає. Ми отримали відповідь від Шевченківської адміністрації, згідно з якою з 2012 року державою не виділяються кошти на побудову нового житла для людей з інвалідністю. Це ще в період правління Януковича. За шість років нічого не вирішилося. Гроші витрачаються на все, окрім людей з інвалідністю".

Проблеми мешканців на цьому не закінчуються. Є ще побоювання стосовно реєстрації будівлі. Гуртожиток тільки в поточному році став власністю незалежної України. Проте, як розповів Солодчик, державний реєстратор Павло Луценко, який зареєстрував будинок, займається так званою "чорною" реєстрацією. Він згадав, що під час зустріч із заступником голови Департаменту реєстрації харківської міськради йому повідомили, що доступ до реєстру Луценка був тимчасово обмежений на 2 місяці. За словами правозахисника, відповідна інформація була опублікована на сайті Міністерства юстиції. Як зазначає Солодчик, це означає, що Міністерство юстиції вже неодноразово отримувало інформацію про порушення з боку даної особи.

У свою чергу, сумнівна реєстрація зацікавила інвесторів, які б хотіли забрати землю гуртожитку. Що, звісно, додає мешканцям і без того проблемного будинку нових побоювань. Зокрема вони вирішили звернутися до громади Харкова за підтримкою у вирішенні своєї проблеми. "Хотілося, щоб мешканці міста нас підтримали, – зазначив Крупка. – Бо сьогодні нас підтримають, а завтра – ми. І так буде формуватися громада, яка впливатиме на всі ці події, які відбуваються в Харкові".

Більше новин Харкова читайте на Depo.Харків

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook