Некеровані діти: Як відсутність сільських дитсадків зриває навчальний процес у школі (ФОТО)

На брак дошкільних навчальних закладів у Харківській області скаржаться як волонтери, так і мешканці сіл, які виховують дітей дошкільного віку. У регіоні досі залишаються населені пункти, які потерпають від відсутності дитячих садочків.

Як розповідає очільниця БФ "Волонтери: Дорослі – дітям" Вікторія Тищенко, в Ізюмському районі існує низка сіл, де діти дошкільного віку не мають можливості ходити до дитячих садків через відсутність останніх. "Діти надані самі собі, а також козам, качкам, коровам і полям, - каже волонтерка. - Мами намагаються працювати по господарству, тягнуть дітей із собою, або закривають в будинках дітей самих, поки сплять. Це добре, що не сталося жодної біди. Діти нерозвинені. Немає соціуму. Багато речей не вміють і не знають. Багато до чого не привчені. У перший клас приходять неадаптовані до режиму, до розуміння процесу навчання, до виконання найпростіших навчальних завдань. Не вміють спілкуватися з однолітками. Дикі діти в дикому селі".

Проблему відсутності дитячих садків відчула на собі Світлана з села Забавне. Жінка виховує дев'ять дітей, у тому числі дошкільнят трьох та п'яти років. От тільки є проблема – можливості відвести в дитячий садок, щоб ті підготувалися до навчання в школі, в родини немає.

"Уся дітвора вдома, - розповідає Світлана. - Тих, хто ще не ходить до школи, просто нікуди діти. І це не тільки у мене. Так, і не готуємо до навчання, адже садочка немає. Як ми будемо готуватися? Сидять вдома, читають - так і навчаються. Звичайно, це вдається в знаки. А в садочку вони цілий день займаються. А вдома такого немає, адже з ними нема коли займатися. Тому до школи вони йдуть непідготовленими. Ті діти, які свого часу ходили в садочок, вони хоча б щось знають. Чого не скажеш про тих, хто цього не робив. По буквочках якось там читають, а так багато чого не знають. Бо бігають та гуляють цілий день".

Про цю проблему говорить і голова Левківської сільради Володимир Ткаченко. За його словами, на території восьми населених пунктів Ізюмського району відчувається брак дитячих садочків - це Левківка, Іванівка, Рудневе, Глинське, Пимонівка, Забавне, Крамарівка, Іскра. В цих населених пунктах 74 дитини дошкільного віку не мають можливості ходити до дитячого садочка. Ткаченко розповів, що проблема тягнеться з 1990-х років. Колись там був колгосп, який утримував дитсадок, але згодом той був проданий. З того часу нового дошкільного закладу так і не з'явилося.

Ткаченко розповів, що на базі закритої Крамарівської школи мав з'явитися дитячий садок, була розроблена кошторисна документація, проведена експертиза. Було вирішено, що на реконструкцію закладу потрібно виділити близько 4,5 млн грн. Але цього не сталося. У свою чергу, заступник голови Департаменту освіти Харківської облдержадміністрації Володимир Ігнатьєв каже, що цей проект був поданий до одного з інвестиційних банків задля залучення іноземних коштів. Але є проблема - іноземні організації можуть розглядати такі проекти до двох років, і вплинути на них немає можливості. Тому Відділу освіти Ізюмської районної державної адміністрації була дана пропозиція знайти фінансування через програму розвитку Харківської області. Планується, що це джерело буде менш проблемним, а необхідні кошти буде знайти куди простіше. І представництво району вже подало відповідні листи.

Ігнатьєв розповів, що на сьогодні завантаженість дитячих садків в сільській місцевості складає близько 80 дітей на 100 місць. Тобто в закладах частіше не вистачає дошкільнят, бо є села, де взагалі немає дітей відповідного віку. Щоправда, в окремих населених пунктах ситуація поки що є протилежною, і діти не мають можливості відвідувати садочок. Разом з тим, зазначає Ігнатьєв, перспективи розвитку дитячих садків в області є цілком оптимістичними. В поточному році в області заплановано відкриття 20 садочків. В минулому році було відкрито 18 дошкільних закладів.

Але відсутність дошкільної освіти відмічають і інші фахівці. Як розповіла психолог-психотерапевт Олена Луценко, в такій ситуації можливі два варіанти розвитку подій. В першому, куди більш благополучному, дитина хоча і не ходить до садочка, але спілкується зі своїми однолітками, відвідує гуртки, школи розвитку. Тому вона без проблем може увійти в дитячий колектив і адаптуватися до школи, до занять, адже розуміє, що таке правила, і їй буде простіше їх притримуватися.

У другому варіанті дитина, навпаки, постійно перебуває з гіпертурботливими батьками та позбавлена спілкування з однолітками. Такому першокласнику буде дуже важко адаптуватися і до навчального процесу і до колективу однолітків.

"У таких дітей будуть проблеми з правилами, проблеми з тим, щоб витримувати межі навчального процесу, - розповіла Луценко. - Їм буде важко знаходити спільну мову зі своїми однокласниками, бо раніше вони спілкувалися хіба що з батьками, людьми набагато старшими за них. Тому їм може бути нецікаво, вони можуть не знати, як контактувати, вони можуть боятися цих контактів, гостро реагувати на якісь моменти".

За словами психолога, вона мала нагоду спостерігати приклади, коли діти, які не відвідували дитсадок, намагаються влитися в шкільний колектив. Зіштовхнувшись із проблемами, вони замикаються в собі, їм важко довіряти своїм одноліткам, важко вступати у дружні стосунки. Крім того, на певні вимоги вчителів такі діти можуть реагувати надто гостро, адже нічого подібного вони раніше не бачили. Що, в свою чергу, не надто добре позначається на навчальному процесі.