Допомога, що вбиває: Чому вимагають звільнення керівника "швидкої" в Харкові

Про проблеми в харківському обласному комунальному підприємстві "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", яке вже тривалий час очолює Віктор Забашта, активіста та пересічні мешканці регіону заявляли давно. Однак тема актуалізувалася з початком пандемії коронавірусу у березні 2020 року. На весні медики навіть виходили на акцію протесту з вимогою забезпечити їх засобами індивідуального захисту та підписували колективні звернення із вимогою розібратися з цією ситуацією.

Що трапилося

24 червня на тренувальному полі, розташованому на території спорткомплексу "Металіст", загинув під час гри у футбол громадянин Іраку. Молодому чоловіку стало зле, він знепритомнів. На місце приїжджали дві бригади швидкої допомоги. Однак, за словами очевидців, у першої не було дефібрилятора, а у другої він не запрацював. Друзі іноземця намагалися "відкачати" чоловіка самотужки, зламавши йому ребра. 

У відповідь на критику директор Центру екстреної медичної допомоги заявив, що дефібрилятори були справні, але не використовувалися, бо була зафіксована асистолія (зупинка серцевого кровообігу, – ред.). Згідно з медичними протоколами, за наявності асистолії дефібрилятори не використовуються, тож медики намагалися реанімувати чоловіка іншими методами. "У нього була асистолія і дефібриляція йому була не показана. Йому надавали допомогу згідно з протоколом, тобто адреналін, зовнішній масаж", – заявив Забашта.

Пізніше голова Харківської ОДА Олексій Кучер на своїй сторінці у "Фейсбук" звернувся до Забашти та запропонував йому добровільно покинути займану посаду. "Я наполегливо пропоную Харківській обласній раді звільнити Віктора Забашту з посади керівника Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф через невідповідність займаній посаді. Більше того, я пропоную Забашті вчинити по-чоловічому та, не чекаючи рішення обласної ради, покласти заяву про звільнення", – додав Кучер. Але сам директор "швидкої", вочевидь, йти нікуди не збирається.

Ситуація в Центрі екстреної медичної допомоги

Основною проблемою у Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф можна вважати його керівництво – таку думку висловили харківські активісти, депутати та медпрацівники липня на прес-конференції "Швидка допомога у Харківській області. Болючі питання".

Радниця голови Харківської ОДА, активістка Наталії Поповій заявила, що їй вдалося на власні очі побачити проблеми у Центрі.

Активістка Наталія Попова

"Зіткнулася, в принципі, щоб не бути голослівною, з комунальним підприємством "Екстрена медична допомога" на початку квітня, може в середині квітня. Моє знайомство почалося з першої підстанції, на якій по моєму приїзду – це був вихідний день – не зустрівши адміністрацію, мені пощастило на пряму поспілкуватися зі співробітниками підстанції. Звичайно, ця інформація повалила мене в шок. Це була інформація про прострочені медикаменти абсолютно у всіх наборах. Це були дефібрилятори, які могли рахуватися, наприклад, як комплектувальні засоби у всіх автомобілях "швидких" на даній підстанції, але частина з них просто не працювала. Не працювали акумулятори, або вони відходили, або той стан акумуляторів дозволяв зробити 2,3,4 розряди, чого могло просто не вистачити для проведення реанімації. Це також була нестача засобів індивідуального захисту – 30 костюмів лежало на аптечному складі, коли в штаті понад 100 співробітників. І то вони лежали для того, щоб під час, наприклад, перевірки було що показати. Ну, і, звичайно ж, зустріли протидію від імені керівництва з прямими дзвінками, з проханнями не спілкуватися зі співробітниками, не привозити їм (засоби індивідуального захисту, – ред.), а везти в центральний офіс", – розповіла Попова.

Волонтерка зазначила, що голова Харківської ОДА Олексій Кучер дав розпорядження на проведення повної аудиторської перевірки комунального підприємства. Також Попова зазначила, що незабаром спільнота активістів та волонтерів підпише офіційний документ на ім'я голови Харківської обласної ради з проханням розглянути питання діяльності керівництва комунального підприємства. Активістка вважає, що саме через бюрократичну систему Забашті вдається залишатися на своєму посту.

"Кожен раз, коли з'являється якийсь інформаційний сплеск, проблеми, не проблеми, у даній ситуації дуже гострі, то першою чергою звертаються куди? Щоб дізнатися, що відбувається на підприємстві, то звертаються до керівника. А керівник, який вже чотирьох губернаторів пережив, з усіма примудрявся викручуватися з усіх проблем. Ясна річ, він просто давав шикарні відписки зі статистиками", – зауважила Попова.

Швидкі репресії

Робітники однієї з підстанцій "швидкої" в Харкові вийшли на акцію протесту. Утім зі своїми співробітниками керівництво вирішило боротися шляхом звільнення. Активісти заявляють, що персонал, який попри залякування почав висловлювати публічно своє невдоволення, почали звільняти.

Маринана Сидоренко, лікар з медицини надзвичайних станів КНП ХОР "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" / Depo.Харків

Медик "швидкої" Марина Сидоренко, яка була у групі тих лікарів, які звернулися до журналістів, зазначила, що ситуація змінилася на краще, саме після того, як вся інформацію про прострочені медикаменти спливла у пресі. Після цього почалася заміна препаратів на нові, не прострочені. Завдяки волонтерам з'явилися костюми, бо до того медики їздили до хворих на COVID-19 "без нічого", але їм досі на планерках персоналу кажуть одягати свої багаторазові костюми задля збереження нових.

Водночас Сидоренко зазначила, що після звернення до представників ЗМІ ставлення керівництва до неї змінилося. Раптово почалися комісії з медичних помилок, хоча Сидоренко не була ознайомлена з самими помилками. Змінився робочий графік – відтоді в неї збільшилася кількість нічних змін.

Колезі Сидоренко Юлії Четверяковій "пощастило" ще менше. Вона також виходила на мітинг. Тепер вона офіційно звільнена за тією ж процедурою, за якою намагаються звільнити Сидоренко.

Юлія Четверякова, звільнений лікар з медицини надзвичайних станів КНП ХОР "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф"

"Після цього (акції протесту, – ред.) фактично в мене стався інцидент. Мене також викликали на комісію. Вона сталася за підставною причиною. Мені перенесли зміну, після чого керівництво від цього перенесення відмовилося. Я представила разом з адвокатом аудіозапис, де завідувачка каже про те, що зміна була перенесена. Незважаючи на це, не  враховуючи те, що я – бюджет, мені було сказано, що через те, що я брала участь у мітингах і ставила підписи "там де не потрібно", я піду сама або ж мене звільнять за статтею. Звільнятися сама я відмовилася. Після цього мене звільнили за прогул, якого не було", – сказала Четверякова.

Тоді ж почалися комісії у водіїв швидкої допомоги, які також брали участь в акціях протесту. До них викликали поліцію – патрулі приїжджали на підстанцію. Одного з водіїв звинувачували у побитті завідувача, хоча була відеофіксація, на якій не виявили ніяких доказів побиття. Молодому фельдшеру влаштували комісію через начебто неправильне введення кетаміну, від якого хворий відмовився.

"Кетамін може використовувати лише кваліфікований лікар, бо в цього препарату дуже великий спектр побічних дій. Звісно, фельдшеру не обов'язково цим займатися. Навіть у функціональних обов'язках посадової інструкції фельдшера написано про роботу з наркотичними препаратами, а не з засобами загальної анестезії. Допомога була надана за протоколом", – пояснив лікар Максим Федак.

Як покращити роботу "швидкої"

Задля покращення ситуації у Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф потрібно багато чого зробити. Головні шляхи розв'язання проблем висловив співзасновник громадської організації "ШОК", колишній співробітник "швидкої" Максим Федак.

Найпершими заходами, на його переконання, повинні стати:

• Перегляд закону України "Про екстрену медичну допомогу". На сьогодні цей закон монополізував Центр екстреної допомоги, що вбиває будь-яку конкуренцію.
• Урегулювання правових відносин між співробітниками та керівництвом. Необхідно створити механізм обговорення колективного договору, в якому будуть брати участь як співробітники, так і керівники. Крім цього, саме колектив має обирати завідувача на кожну підстанцію "швидкої".
• Покращення умов праці співробітників.
• Скасування режиму очікування – якщо виклику немає, то повертатися на підстанцію, задля покращення навичок в навчальному класі або приведення до порядку обладнання та автомобіль "швидкої".
• Перегляд районування станції з урахуванням щільності населення. Щоб термін прибуття "швидкої" був в межах 10 хвилин.
• Обов'язкове забезпечення потреби у радіозв'язку. Хоча він передбачений наказами Кабміну та МОЗ, його немає. Мобільний зв'язок може бути втрачений, наприклад, під час стихійного лиха.

Остання ситуація з трагічною смертю іракця – ілюстрація недосконалої роботи системи "швидкої". Якби приїхала перша бригада і вже по рації повідомила, що потрібна реанімація, то ситуація могла б бути іншою. Більшого трагізму додає те, що в момент реанімації громадянина Іраку з іншого боку стадіону "Металіст" (на відстані 500 метрів) у цей час стояв реанімаційний автомобіль з четвертої підстанції.

"500 метрів! Вони пішки могли добігти з усім обладнанням. Питання в тому, що система, а саме відсутність налагодженої роботи центральної диспетчерської служби, жахає. "Швидка" стояла поруч, її ніхто не направив, а ми чекали реанімаційне авто з іншого кінця міста", – емоційно зазначила активістка Наталія Попова.

Редакція Depo.Харків кілька разів зверталася телефоном до керівника Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Віктора Забашти з проханням прокоментувати висловлені обвинувачення, однак він категорично відмовився.

Микита Ольховський, Depo.Харків