Дерев'яні "потопельники" та лежбище моржів: Який парк називають наймістичнішим у Харкові

Саржин Яр – одне з найулюбленіших місць відпочинку мешканців та гостей Харкова. Це справжня зелена оаза серед міських бетонних багатоповерхівок. Довжина яру сягає 12 км. Балка відділяє Павлове Поле від Нагорного району Харкова. Сьогодні це один з основних спортивно-оздоровчих осередків міста. Тут є місця для тренувань, гри в настільний теніс, відпочинку на свіжому повітрі, а також купань у джерелі та відпочинку на березі маленької річки Саржинки. Сама річка проходить через все урочище, вона бере початок у Лісопарку, а впадає у річку Лопань. Але окрім спортивної зони та джерела, яр відомий своїми краєвидами, цікавинками та навіть містичними історіями.

Від маленької слободи до центру спорту та дозвілля Харкова

Історія Саржиного Яру бере початок у середині XVIII століття. Тут існувала маленька слобідка, яка у 1779 році налічувала 32 чоловічі душі (жінок не рахували, оскільки вони не платили податків). Розташовувалася вона на перетині Золочівської дороги (вулиця Клочківська) з річкою Саржинка й називалася хутір Саржин.

Ця місцина здавна була відома джерелом питної води, тому з розбудовою міста все більше харків'ян приходили сюди відпочити. Тим більше, що поруч почали висаджувати Ботанічний сад. Тож після Другої світової війни Саржин Яр став однією з головних зелених зон міста.

Найчистіша вода Харкова

Мабуть, основною візитівкою балки є джерело мінеральної води. Воду в Шатилівському джерелі вважають чи не найчистішою в Харкові. Дебет струмка становить 345 тисяч літрів на добу. А саме джерело є гідрологічною пам'яткою природи.

У середині XX століття тут встановили спеціальне обладнання для зручного набору води, а вже в 1960-х роках над джерелом побудували бетонний павільйон футуристичної форми, який зберігся до наших днів. З того часу джерело мінеральної води "Харківська – 1" стало справжньою маленькою "меккою" для містян. Колись тут навіть міні-завод з розливу однойменної води існував: розливали її в скляні пляшки, але до нашого часу завод не зберігся.

Вода в джерелі майже не змінює свою температуру протягом року. Влітку вона становить 7-9 градусів, взимку - 3-4 градуси. Тому в теплу пору року Шатилівське джерело стає порятунком від спеки, а взимку цю територію "окуповують" любителі моржування. Тут навіть спеціальна обладнана "ополонка" є.

Ботанічний сад Харкова

Ще одна цікавинка Саржиного Яру – Ботанічний сад. Він починається майже одразу за джерелом та охоплює чималеньку площу. Власне, сад поділений на дві частини: менша – старий Ботсад – розташована на вулиці Клочківській, за ХНУ ім Каразіна та Зоопарком, а більша – на вулиці Отакара Яроша, частково охоплюючи територію Саржиного Яру. Тут зібрана одна з найбільших в Україні колекцій природної флори. І це не лише рослини, типові для нашого клімату, але й представники тропічних, субтропічних широт та навіть рослини, які ростуть у пустелях та напівпустелях.

Повітряні прогулянки над яром

Дістатися до Саржиного Яру з центру міста можна не лише наземним транспортом або на метро, але й повітрям. Точніше, за допомогою підвісної канатної дороги. Вона функціонує вже понад 40 років та поєднує парк ім. Горького з вулицею Отакара Яроша. Довжина канатної дороги становить 1,38 тис. м, тривалість поїздки в один бік – 18 хвилин. І хоча сьогодні канатна дорога використовується в основному в якості атракціону для дітей та туристів, раніше вона мала зовсім інше призначення: її будували як транспортний засіб для працівників Харківського авіаційного заводу та заводу ФЕД, адже більшість з них мешкала на Павлому Полі, і такий шлях до роботи був найкоротшим. Але з часом "канатка" стала атракціоном. Хоча деякі містяни й зараз обирають саме "повітряний шлях" до центральної частини Харкова.

Забуті тіні та привиди яру

Саржин Яр, як і кожна зелена зона Харкова, має власних привидів. Деякі містяни вважають балку чи не наймістичнішим парком у Харкові. Подейкують, що тут можна зустріти моторошні тіні, дивні блискучі кулі й навіть привидів. За легендою, балкою гуляє примара сумної дівчини в білому, але хто вона та чому з'являється саме тут – невідомо. Інші ж подейкують, що бачили примару в рясі монахині, хоча монастирів в цій місцевості не було.

Озеро "потопельників"

Річка Саржинка, яка бере початок біля селища Жуковського й протікає через усю територію Саржиного Яру, має декілька заболочених ділянок. На одній такій ділянці утворилося невелике озеро, яке назвали Топлим. Таку назву озерце отримало через велику кількість затонулих дерев. Справа в тому, що до Другої світової війни на місці озера був розплідник з вирощування тополь, під час війни дерева знищили, а відновлювати розплідник не стали. Територія навкруги заросла й іншими деревами. Чистини цих "потопельників" подекуди видніються з-під води. Далі озеро переходить у справжнє болото, яке добре видно з канатної дороги.