ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Чотирилапий доктор: Як харківський ретривер допомагає лікувати дітей

У Харкові мешкає унікальний золотистий ретривер, який вміє шукати людей, а також допомагає лікувати дітей

Depo.
28 лютого 2018 14:00
ФОТО: depo.ua

З Антеєм та його господарем ми зустрічаємося в одному з харківських парків. Золотистий ретривер у формі рятувальника спокійно крокує поруч без повідка, а під час зустрічі дружелюбно протягує лапу. Його господар – психолог Ігор Гутник – одразу пояснює: собака спокійна, хвилюватися не варто.

"Він дуже дружелюбний, добродушний. Із дітьми добре ладнає. У світі ретривери – це собаки-поводирі, собаки-рятувальники,собаки-терапевти", - розповідає Гутник.

Ми йдемо центральною алеєю парку. Собака трухцем біжить на кілька кроків попереду та з цікавістю оглядає матусь із дітками, інших собачників, до вухатого рятувальника усміхаються навіть бабусі на лавках. Антей дозволяє себе погладити.

Психолог та командир пошуково-рятувального загону "Надія" Ігор Гутник зі своїм чотирилапим другом ось уже шість років допомагають розшукувати людей, а також реабілітувати дітлахів. Чоловік розповідає: собаку вирішив взяти після того, як побував на занятті з вухатими рятувальниками. Породу обирав не агресивну.

"Там було вісім щенят. Я їх всіх оглянув. Найкращим виявився Антей. Він був терплячий, але незалежний. Коли вже я його взяв собі на руки (а він маленький був та пухнастий) він мені ще голову на плече поклав. Все – моя собака. Йому тоді був місяць", – зізнається психолог.

Так почалася історія справжньої дружби, яка сьогодні допомагає багатьом дітям. Спочатку Гутник виховував свого ретривера для пошуково-рятувальної роботи.

Метод дуже простий – смаколики. На кожному тренуванні після успішного пошуку людини собака отримував смачну винагороду. Саме так із маленького щеняти Антей став справжнім професійним рятувальником. Його власник каже, що, на щастя, поки пошукові роботи собаці доводилося виконувати лише на учбових майданчиках та змаганнях. Але тренування ретривер не припиняє. Для того, щоб собака не втрачала форму, займатись з нею потрібно щодня.

"Нам хлопчики у дворі допомагають. Вони Антея люблять. Я їх попрошу іноді, вони ховаються, а Антей їх шукає. І хлопцям весело", - розповідає Гутник.

Крім тренувань рятувальника, Антей, як і його власник, став гарним психологом та помічником для дітей. Ось уже кілька років вони допомагають малюкам, які потребують психологічної реабілітації. Каністерапія (від латинського canis – собака, грецької θεραπεiα – лікування – ред.) – відома в усьому світі практика лікування і реабілітації людини за допомогою звичайних або спеціально відібраних і навчених собак під наглядом кваліфікованих фахівців. Харківські реабілітологи з дітьми почали працювати в 2014 році, коли до міста приїхали переселенці. Гутник із Антеєм та іншими собаками-рятувальниками вирішили влаштувати свято для дітей у таборі Ромашка.

"Коли ми приїхали з купою собак до табору, діти були у захваті. Вони гралися з собаками, гладили їх. Ми виконували вправи з собаками. Потім мені передзвонили дівчата з табору, сказали, що діти після нашого візиту наче виключили стрес та напруження. Тож ми вирішили їхати ще", – зізнається Гутник.

Після цього вони неодноразово їздили до дітей. Проводили майстер-класи, ігри та показові виступи. Антей навіть спеціальну нагороду має - "Орден дитячої долоньки" за реабілітацію дітей із зони АТО. Ігор стверджує - каністерапія може допомогти дитині зняти напруження та стрес, забути про пережиті хвилювання. Допомагають вухаті лікарі навіть при таких захворюваннях, як церебральний параліч та аутизм. Діти із діагнозом аутизм під час спілкування з собаками можуть починати говорити й сприймати зовнішній світ.

"Ми з Антеєм маємо досвід роботи з дітьми-аутистами. Під час першої зустрічі з малюком він до собаки навіть не підходив. Як тільки Антей проходив повз, малюк ховався, а на третє заняття він собаці вже хвоста крутив", - усміхається психолог.

Ретривер є дуже терплячою собакою, тож дитячі пустощі сприймає спокійно й дозволяє маленьким підопічним хапати його, пестити та навіть робити зачіски.

"Представте собі дитячий церебральний параліч – це складна невиліковна хвороба. Але на період спілкування з собакою у багатьох дітей розслабляються м'язи та суглоби. Наприклад, якщо в дитини погано розвинені пальці рук, ми даємо їй гребінець, собачка сидить поруч і дитина розчісує собачку. Якщо дитина погано ходить, можна взяти собачку за поводок. Собака йде і веде дитину, а дитина думає, що це вона веде собачку" – пояснює Гутник.

Він зазначає, що для кожної дитини вправи розробляють окремо й кількість занять також індивідуальна – це залежить від того, як швидко дитина почне сприймати вухатого лікаря.

Зараз психолог та його чотирилапий помічник проходять спеціальні тести й готуються отримати сертифікат, який дозволить їм займатися каністерапією на міжнародному рівні.

Більше новин Харкова читайте на Depo.Харків

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook