Без політичної ідентифікації: Чому молодь вже 20 років ігнорує вибори

Українська молодь переважно залишається політично пасивною. Чимало молодих українців не просто воліють залишатися "поза політикою", вони ще закріплюють свою позицію повним ігноруванням виборчого процесу. В цьому, зокрема, встигли пересвідчитися представники Громадянської кампанії захисту права на вибір Харківщини, які протягом кількох місяців колесили регіоном зі своїми соціологічними дослідженнями. Вони з'ясували, що більшість молодих людей або взагалі не збиралися голосувати, або воліли віддати свій голос за конкретного кандидата. Причому, навіть не розуміючи його програму, проте керуючись аргументами на зразок "та щоб щось поставити" та "посміємося хоча б". Словом, на сьогодні політична пасивність молоді є вкрай гострою проблемою.

"Мені здається, найстрашніше та найжахливіше те, що молоді люди відповідають: "Ми не підемо на вибори, бо ми вже на чемоданах до Польщі, Греції чи якоїсь іншої країни", – розповіла регіональна координаторка Громадянської кампанії захисту права на вибір Харківщини Марія Корабельникова. – Багато молодих людей просто не бачать своєї перспективи, вони не хочуть боротися. Вони вважають, що від них нічого не залежить. Коли підходиш до людей та питаєш, чим вони керуються, коли обирають президента чи підтримують якогось кандидата, то здебільшого дивляться на тебе, як на міського божевільного. І кажуть: "Не чіпайте мене, я взагалі поза політикою".

Про політичну пасивність, зокрема, харківської молоді говорить і письменник Сергій Жадан. За його словами, це стара проблема, яка тягнеться уже всі 28 років української незалежності. Особливо це стосується східного регіону, який є проблемним в плані політичного життя і функціонування політичних механізмів.

"Мені здається, що у нас дуже часто блокується політичне життя серед студентства, – зазначив літератор. – Харків є студентським мегаполісом, наскільки я пам'ятаю, тут 300 чи 400 тисяч студентів. Але студентського самоврядування, студентських ініціатив (зокрема, політичних) – цього усього традиційно немає. І насправді нічого хорошого в цьому немає. Якщо за попередньої влади це було зрозуміло, передбачувано, то чому от тепер, в контексті подій останніх п'яти років студенти і далі не організовуються і не ідентифікують себе як окрему політичну спільність – для мене це велике питання".

За його словами, на Харківщині існує монополія певних політичних сил, які захищають власну сферу впливу. Це особливо було помітним років 20 тому, коли чинна влада блокувала розвиток політичного життя. "Я пам'ятаю, як за попередньої влади просто на рівні деканатів та ректоратів контролювалася політична позиція студентів, – загадує Жадан. – Сам викладав і дуже добре пам'ятаю, які були проблеми у викладачів, що мали політичні погляди. Ви пам'ятаєте, були акції "Україна без Кучми". Були мітинги, демонстрації. Я активно підтримував цю ініціативу. Ясна річ, я не займався агітацією серед студентів. Ясна річ, я жодною мірою на своїх студентів не тиснув. Але так чи інакше, не приховував своїх поглядів. Я пам'ятаю, у мене з цим були проблеми".

За словами Корабельникової, ситуація в країнах ЄС, де молодь бере активнішу роль як в політичному, так і громадському житті, є дещо кращою. Але навіть там актуальним лишається питання, як привернути більше людей до процесу голосування. Наприклад, явка під час виборів до парламенту Євросоюзу у 2014 році склала 43,1%. Причому прийти та проголосувати громадянам допомагає не тільки власна політична свідомість, там виборчий процес підлаштовується до потреб та викликів сучасності.

"Я спілкувалася з одним австрійцем, – розповіла місцева координаторка Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні Марія Зіверт, – він був шокований тим, яка у нас невелика явка на вибори. І як у нас працюють дільниці. Коли я сказала, що у нас дільниці працюють з 8:00 до 20:00, то це був абсолютний шок. Він повідомив, що у них можна проголосувати навіть вночі. Там зараз орієнтуються на суспільство. Є багато людей, які працюють ненормовано. І у нас зараз поширений ненормований графік саме серед молоді, серед міленіалів. То для таких осіб працюють виборчі дільниці саме вночі. Більше того, вони через електронне голосування адаптуються до потреб сучасності. Вони весь час адаптуються до нових викликів. І саме тому, що цей процес не є сталим, він завжди підлаштовується під потреби молоді, у них ситуація з цим трохи краща, ніж у нас".

Часто можна почути думку, що за великої пасивності молоді люди пенсійного віку активно беруть участь у виборчому процесі. Але, разом з тим, Корабельникова наголосила, що політичною пасивністю нині відрізняється не тільки молоді люди, на неї здатні "страждати" всі вікові категорії. Тому на сьогодні і пенсіонери не дуже хочуть йти до виборчих дільниць. Словом, хоча б тут молоді та люди поважного віку дійшли до певного консенсусу. Щоправда, у цьому випадку така одностайність не несе нічого хорошого.