Брак інформації та недосконале законодавство: Як живуть діти кримських політв’язнів

Кримські татари в 2014 році не прийняли анексію півострову, за що чимало активних людей стали жертвами цькувань та переслідувань з боку окупаційної влади

Брак інформації та недосконале законодав…

Найактивніші представники місцевого корінного народу на території окупованого та анексованого Криму були позбавлені волі за свою громадську та політичну діяльність. Звичайно, така ситуація не могла не вплинути на життя їхніх родин. І насамперед на дітей та підлітків. Як зазначила співкоординаторка КримSOS Ольга Куришко, на території анексованого Криму зараз проживає більше 170 дітей, чиї батьки потрапили до в’язниць через сфабриковані проти них справи.

"Діти переживають дуже травматичний досвід, пов'язаний з обшуками, арештами та подальшим ув'язненням свого батька, – розповіла Куришко. – Ці обшуки, як правило, проводяться близько 6-ї години ранку і проводяться за участі великої кількості силовиків. Це люди в масках, бронежилетах, з автоматами, вони вриваються в дім і проводять обшук, перевертають все в домі, а після цього відвозять батька в невідомому напрямку. І тільки через декілька годин чи навіть днів стає відомо, куди взагалі відвезли батька і де він утримується. Потім до нього може отримати доступ адвокат. Бо, як правило, ці обшуки проводяться без присутності адвоката".

Через обшуки, які проводяться з масою порушень, а також через сам факт ув'язнення рідної людини діти отримують психологічні травми. Часом у них можуть загострюватися хронічні хвороби або з'являтися нові. Страждають також літні люди, батьки політв'язнів: через постійні переживання в них також погіршується здоров’я. Однак вони не сидять, склавши руки, а всіма силами намагаються допомагати – контактувати з адвокатами, направляти запити, брати участь в судових засіданнях.

Нерідко родини політв’язнів зазнають ще й матеріальних проблем. За словами Куришко, зазвичай кримськотатарські родини є багатодітними з батьком в ролі головного годувальника. Але коли його ув'язнюють, вся сім'я опиняється в дуже непростому становищі. У такі кризові моменти родина може розраховувати тільки на допомогу родичів і на підтримку кримськотатарської громади.

"У такому випадку гроші йдуть на якісь побутові потреби, на утримання дітей, на утримання самого ув'язненого, на передачу якихось посилок та медикаментів. У багатьох із них погіршується стан здоров'я у зв'язку з утриманням в СІЗО. Там достатньо погані умови, через які увїязнені хворіють. Також гроші йдуть на транспорт. Наприклад, на доїзд до судових інстанцій, оскільки розгляд справ зазвичай відбувається в Ростові-на-Дону. Вони підтримують один одного та намагаються брати участь в судових засіданнях. Або збираються під судами, щоб підтримати своїх рідних", – зазначила Куришко.

Також життя родин політв’язнів погіршує через неоднозначність чинного законодавства України. За словами Куришко, майже за 7 років окупації Криму та частини Донбасу в Україні так і не з'явився законодавчий акт, який би врегульовував статус політв’язнів. Це призводить до того, що у держави немає розуміння, які соціальні гарантії мають належати політв’язням та членам їхніх родин.

Також до кінця минулого року такі сім'ї стикалися з проблемами під час перетину адміністративного кордону разом із неповнолітніми дітьми. Наприклад, щоб дитина змогла проїхати на підконтрольну Україні територію, потрібно було надати дозвіл одного з батьків. Але якщо батько в цей момент перебував в місці позбавлення волі, він навіть при великому бажанні не міг надати відповідний документ. І навіть якщо вдавалося дістати цей дозвіл, то він жодним чином не міняв ситуацію. Адже документи, видані на території анексованого Криму, в Україні не мають чинності.

Взагалі після ув'язнення життя таких родин міняється кардинально. І особливо гостро такі події впливають на дітей. Хоча переживають вони їх залежно від свого віку. Наприклад, старшим дітям можна пояснити, що відбувається і чому їхній батько знаходиться в ув'язненні. Вони починають розуміти, що настав час бути більш дорослими та відповідальними, більше допомагати по господарству та підтримувати матір.

"Є діти, які зовсім маленькі, – розповіла Куришко. – Є навіть діти, які народилися після затримання. Дружина була вагітна, коли затримували чоловіка, і народила тоді, коли він був у СІЗО чи навіть в місцях позбавлення волі. І коли брали інтерв’ю в цих маленьких дітей, то єдине, про що вони говорили постійно, – це про батька. Вони говорять про те, що хочуть його побачити. Іноді були випадки, коли мати брала маленьку дитину на зустріч з чоловіком, то єдине, про що було потім сказано, – це "я бачив свого батька".

Також трапляються випадки, коли від переслідувань потерпають дружини та дорослі діти політв’язнів. Буває, що їх притягають до адміністративної відповідальності та накладають штрафи. Тобто на сьогоднішній день на анексованому півострові має місце системне переслідування родин політв’язнів.

"Ці переслідування та незаконні затримання є постійними, – розповіла Куришко. – З певною періодичністю відбуваються обшуки, потім затримання, потім починаються суди. Є інформація, що сам статус політв'язня в родині на тимчасово окупованій території, можна сказати, є обтяжливою ознакою для всіх. Але через те, що в них є дуже велика підтримка всередині їхньої громади, вони намагаються нівелювати цей вплив з іншого боку суспільства. Проблема в тому, що зараз дуже мало інформації про кримчан, які потерпають від переслідувань".

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Харків

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"