Боротьба ще не завершилася: Як літератори та музиканти згадують Революцію гідності в Харкові

Київський Майдан завершився 22 лютого. Уже не було чутно пострілів, вже попрощалися із загиблими, запалили свічки та поклали квіти. Для багатьох українців Революція Гідності, яка почалася з мирних студентських протестів, вже завершилась

Боротьба ще не завершилася: Як літератор…

Проте для харків'ян все тільки починалося…

Харків виступив форпостом української незалежності

Як розповідає відомий харківський літератор Сергій Жадан, уже шість років наприкінці лютого українці згадують трагічні події, які відбулися на київському Майдані, але, згадуючи Київ, загиблих, та і сам Євромайдан, надзвичайно важливо пам'ятати про події, що відбувалися в Харкові. І під час Майдану, і після нього. Бо так звана "руська весна", захоплення Харківської ОДА, напади на українських активістів та той жахливий теракт 2015 року – все це дало зрозуміти, що перемога ще не наступила.

"Фактично Харків виступив форпостом української незалежності, – підкреслив Жадан. – Саме харків'яни захистили революцію, саме харків'яни захистили нашу свободу, нашу незалежність. Мені здається, це дуже важливо. Тоді, шість років тому, харків'яни були об’єднаними. Харківське середовище вийшло на вулиці і захистило як Харків, так і всю Україну. І, власне, ми робимо пам'ятні заходи для того, щоб ці речі не забувалися. Які пов'язані з цінностями, принципами, нашими переконаннями. Крім того, так сталося, що 22 лютого 2015 року сталася трагічна подія, терористичний акт, в якому загинули люди. І про це також потрібно говорити".

На фото поліцейські під час нападу "тітушок" на Форум Євромайданів у Харкові

Як зазначає Жадан, з часом у країні міняється політична ситуація, змінюються суспільні настрої. Є багато людей, які втрачають власні орієнтири, віру в себе та близьких. Зараз народ просто пересварити. Люди вигоріли, втомилися. Але, незважаючи на це, підкреслює Жадан, напрочуд важливо пам'ятати, якими люди були шість років тому, під час Революції гідності. Чим вони керувалися, на що вони були готові заради власних переконань і цінностей. Люди тоді багато чим ризикували. Жадан чудово пам'ятає розгул насильства, який стався під час харківського Євромайдану. Зокрема, він пригадує перші конфлікти з "Оплотом" та перші напади на харківських активістів. Це, до речі, сталося на першому Форумі Євромайданів, де зібралися активісти з різних куточків України.

"Я передбачав, що може статися розгул насильства, – зізнався Жадан. – Мої відчуття базувалися на тому, що в Харкові було в січні 2014 року. Це було 12 січня, коли ми проводили форум Євромайданів. Це була дуже важлива подія, значення якої в контексті того, що відбувалося в Києві, якось не часто згадують. Не часто оцінюють. А мені здається, що це була надзвичайно важлива стратегічна ініціатива. Фактично, того дня в Харкові зібралися представники громадського суспільства. То були представники Євромайданів із різних міст: починаючи Луганськом, Донецьком, Краматорськом і завершуючи Галичиною та Закарпаттям. І Крим був із нами".

За його словами, харківський Майдан дуже важливо пам'ятати. Як і події на Сході, на Донбасі, пам'ятати про волонтерів, активістів і добровольців, які першими стали на захист своєї країни. Жадан зазначив, що саме такі активні та небайдужі люди показали якусь альтернативу харківському політикуму. Бо в майданівські дні стало зрозуміло, що громадянське суспільство здатне об'єднуватися та продукувати якісь ідеї. І ці ідеї можуть впливати на дуже серйозні речі в країні.

Йдеш і дивишся, хто за тобою дорогу переходить

Навесні 2014 року майданівських активістів після акцій підстерігали, били, принижували. Ніхто не міг вгадати наперед, чи акція пройде спокійно та мирно, чи на людей нападе шалений натовп з "колорадськими" стрічками та російськими прапорами. Але, незважаючи на це, люди приходили. В тому числі і для того, щоб прочитати вірші та заспівати пісень. Фронтмен гурту "Папа Карло" Василь Рябко згадував, як воно було – виступати на сцені, коли поряд "пасуться" недоброзичливці з битами.

"Звичайно, всі відчували небезпеку, – зазначив Рябко. – І досі ці звички нікуди не ділися. Йдеш і дивишся, хто за тобою дорогу переходить. Я думаю, що це на все життя. Тут ще одна історія. Ця тема постраждалих абсолютно не стосується Харкова. Бо всі закони та укази Кабміну про компенсації постраждалим обмежили їх до 21 лютого 2014 року. Є офіційна позиція, що Майдан закінчився 21 лютого. А все, що почалося в Харкові, вся ця "русская вєсна" – все це не стосується. Усі ці люди абсолютно нічого не отримали. І більше того – ми пішли з цим питанням щодо Євромайдану до Кабміну. Було засідання, на якому речники сказали, що це має бути якась законодавча ініціатива. Політичної волі, щоб ці люди хоча б отримали статус євромайданівця – цього досі не відбулося".

Зокрема, Рябко розповів, що під час Майдану були люди, які істотно підпсували імідж Харкова. Бо саме з нашого міста походить сумнозвісний "Оплот". Саме Харків поставляв левову частину "тітушок". За словами Рябка, це робили люди, які і тоді, і зараз керують Харковом.

Василь Рябко після нападу у 2016 році

"Мої знайомі кияни, які там відловлювали "тітушок", казали, що в трьох були харківські паспорти, – згадує музикант. – На жаль, для багатьох Харків – це не тільки славетне місто, а й розсадник сепаратизму. І питання в тому, що ми, звичайно, боремося. Всі знають Жадана. А от далі пояснювати… Це також адвокаційна кампанія для Харкова. Ми пояснюємо, що це не тільки місто, яке вибрало Кернеса мером. А це також патріотичне українське місто".

Рябко згадує ходу 2015 року, коли стався теракт біля Палацу спорту. Тоді деякі люди думали, що 22 лютого – це не якась визначна дата, що жодної перемоги в 2014 році не відбулося. Вони питали: "Чого ви досягли, Крим не наш, війна почалася". За словами музиканта, тоді мало хто розумів, що Харків фактично врятував всю Україну від розколу. Під час Майдану саме тут проросійські сили планували оголосити відокремлення східної частини країни.

Ці "голуби миру" теж дотичні до цієї держави

За словами харківської поетеси Марко Терен, зараз дуже важливо зберегти пам'ять про події Майдану. Особливо про тих, хто втратив життя в боротьбі за свої ідеали. Вона переконана, що це важливо не тільки для учасників тих подій та їх рідних, а й взагалі для всього суспільства.

"Я хочу наголосити на тому, наскільки це важливо, – підкреслила поетеса. – Не тільки для мене, а для моїх дітей, для тих, хто поки не зовсім усвідомлює те, що відбувається. Справа в тому, що наша колективна свідомість все одно є спільною. Хоча є люди, які вважають, що вони недотичні до війни, що це їх не стосується. А є ті, кого це обходить. Бо всі ми є народом України, який визначає курс її майбутнього. І наша задача – донести людям важливість кожного імені, кожного героя, який брав участь в смертельній боротьбі, який героїчно відстоював інтереси країни, яка існує. І ми хочемо, щоб вона існувала далі. Захищала свій суверенітет. Виховувала своїх дітей з іменами власних героїв".

За її словами, події Майдану зачепили всіх, хто брав у них участь. І навіть тих, хто проходив повз та дивився новини. Люди мають про це говорити, спілкуватися, зв’язуватися з близькими загиблих. Харків'янам потрібно підтримувати один одного, адже доброта – то рідкісна штука, підкреслила поетеса. Зокрема, вона також не розуміє, чому в контексті київського майдану не згадують про постраждалих під час так званої "руської весни".

Марко Терен

"Це важко для мене зрозуміти, – зазначила Марко Терен. – Я собі пояснюю це очільником нашого міста, його позицією, не зовсім проукраїнською. Це, звісно, несправедливо. Але тиснути на владу, живучи в Харкові, коли вона, грубо кажучи, не підтримує тебе з усіма проукраїнськми ініціативами – це непросто. У людей просто немає енергії боротися. Бо якщо дивитися на цю ситуацію, то людей, які влаштували теракт, просто випустили".

За її словами, творчі люди не можуть залишатися осторонь таких буремних та фатальних подій, які відбувалися в їх країні. "Як нормальні люди мають реагувати, коли в їх хаті відбувається кровопролиття, теракт, якісь незрозумілі речі… Реагувати чесно, – підкреслила Марко Терен. – Так, як відчуваєш. І давати, можливо, якісь вихід емоціям після аналізу. Бо є люди, які тебе читають. Які, можливо, звернуть увагу на твій допис і задумаються. Це також відповідальність. Навіть якщо тебе читає дві людини. Важливо відверто говорити про свої почуття".

Зокрема, сама літераторка не розуміє митців, які свідомо відсторонюються від таких гострих подій, намагаючись бути приємними та зручними для всіх. Є такі, які боялися щось сказати про Майдан, як зараз – про війну. Такі люди частенько полюбляють говорити, що вони поза політикою, що вони такі собі "голуби миру".

Наприкінці лютого, ось уже шість років, українці згадують події Майдану та вшановують пам'ять героїв Небесної Сотні. Тоді мало хто міг подумати, якою страшною ціною люди в ХХІ столітті змушені будуть виборювати свої права та свободи. Щоправда, події вже свого, місцевого, Майдану харків'яни будуть згадували дещо довше. Боротьба ще не завершилась.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Харків

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"