Більше, ніж історія: Як музеї робитимуть сучасними та модерновими на Харківщині

У Харкові підбили підсумки воркшопу масштабного проекту "Азимут культурного розвитку", спрямованого на реформування музеїв Харківщини та надання музейникам нових знань і навичок

Більше, ніж історія: Як музеї робитимуть…

Власні концепції переформатування музейного простору розробили та презентували керівники тринадцяти музеїв Харківщини. Вони мають на меті розвінчати стереотипи, які вже давно склалися навколо музейних інституцій, популяризувати самі музеї та посилити їх бренди, а також залучити нових відвідувачів. За словами авторів проекту, на сьогоднішній день музеї Харківщини не використовують свій історичний та культурний потенціал повною мірою. Левова їх частина була створена ще за радянських часів і на сьогоднішній день не здатна відповідати всім вимогам сучасності.

 

Експозиції є застарілими, як фізично, так і морально, рівень кадрового та інформаційного забезпечення є недостатнім, спостерігається брак інноваційних та інтелектуальних технологій. Автори та учасники проекту сподіваються, що "Азимут" вирішить ці проблеми та зробить музеї більш привабливими для відвідувача. Начальниця Управління з питань місцевого самоврядування, розвитку громад та міжнародних зв’язків Харківської обласної ради Олена Кулик розповіла, що на сьогоднішній день музеї змушені перебувати в "замороженому" стані.

 

"25 років тому їх створювали як таких близнюків-братів, – зазначила вона, – У кожному районі вони є. І з кожним роком музейники тут, на місцях, стараються зробити свої музеї більш привабливими. Але їм не вистачає деяких компонентів. Кожного разу, відвідуючи музеї, ми бачимо, що не вистачає сучасних знань. Їм не вистачає знань із комунікації, їм не вистачає знань щодо того, як працювати в соцмережах та пропагувати свої ідеї. Їм не вистачає практичних знань, у них недостатньо інформації про успішні кейси".

 

 

Разом із тим Кулик розповіла, що зараз музейники роблять усе можливе для розвитку своїх установ. Однак їм дуже потрібна додаткова підтримка, адже бути такими собі героями-самітниками не так вже легко. Сам проект націлений на те, щоб кожен музей знайшов свою ідентичність, свою індивідуальність, став неповторним та унікальним. Це приверне увагу не тільки жителів самих районів, а й мешканців Харкова, які також мають цікавитися музеями поза своїм містом.

 

"Харків'яни також хочуть свої вихідні провести там, де вони не були жодного разу, – зазначила Кулик. – Подивитися, що таке Сахновщина, Краснопавлівка, які там музеї. Це така наша мета – щоб харків'яни пишалися не тільки містом Харковом, а й сільськими територіями, в яких є унікальні історії. І їх потрібно підняти на поверхню та пропагувати".

 

Комісія визнала кращими проекти Первомайського краєзнавчого музею, Сахновщинського районного історико-краєзнавчого музею, Люботинського краєзнавчого музею, Ізюмського краєзнавчого музею ім. М.В. Сібільова та Валківського краєзнавчого музею. Представниця одного з таких переможців, в.о. директора Первомайського краєзнавчого музею Інга Задорожна підкреслила, що сучасний музей має не тільки забезпечити своєму відвідувачу хороше культурне дозвілля, а й спонукати його вивчати історію. За її словами, якщо люди будуть знати більше про свій край, то неодмінно цінуватимуть і зберігатимуть його пам'ятки.

 

Зокрема, модернізація музеїв неможлива без застосування сучасних технологій, які на сьогоднішній день вже давно освоїли кращі музеї світу. Простого експонування історичних артефактів вже недостатньо. Як розповіла заступниця керівника проекту, завідувачка відділу науково-експозиційної роботи Харківського історичного музею ім. М.Ф. Сумцова Оксана Желтобородова, сучасний музей не може обійтися без належного технологічного оснащення.

 

 

"Ми знаємо, що в більшій частині музеїв старе обладнання, яке не відповідає ні етичним, ні естетичним, ні навіть питанням безпеки, – розповіла вона. – Звичайно, нове інтерактивне обладнання із застосуванням нових технологій дуже актуальне. Адже на це є попит. Попит є в аудиторії – як дитячої, так і дорослої. Це не тільки емоційно підтримує всі наші компоненти, це ще є дуже необхідним на даному етапі. Адже ми маємо відповідати і за безпеку, відповідати за те, що приходять різні люди. У нас мають бути прораховані всі ці моменти. Завдяки сучасним технологіям ми зможемо організувати додаткове довкілля і дати додаткову інформацію. І, відповідно, бути модерновими. Це також один із моментів заохочення. У музеях можна побачити все – і старовинні артефакти, і нову інтерактивну панель, де внесені дуже цікаві документи. Там можна отримати максиму інформації різним людям".

 

Також Желтобородова розповіла, що залучення нових технологій може вирішити питання безпеки та збереження самих артефактів. Крім того, це дозволить розширити музейний простір, якого ніколи не буває достатньо. Як приклад залучання таких сучасних технологій, вона згадала Музей археології при Харківському університеті імені В. Каразіна, де давно використовують інтерактивні панелі та інформаційні кіоски. Зокрема, там в електронному вигляді можна ознайомитися з унікальними стародруками та рукописами, до яких звичайного музейного відвідувача нізащо не підпустять. Що стосується Харківського історичного музею, то там після реконструкції також хочуть застосувати подібні інновації. Зокрема, в межах модернізації буде приділена увага інклюзивності та доступності для людей з інвалідністю, без чого також не обійдеться жоден сучасний музейний простір.

 

Автори проекту "Азимут культурного розвитку" переконані, що він осучаснить краєзнавчі музеї, посилить їх культурний вплив і надасть їм можливі стати центрами культурного розвитку свого регіону. Більше того, заплановано, що в подальшому проект буде сприяти формуванню культурної ідентичності Харківщини, що він об'єднає кожну громаду навколо своїх музеїв та перетворить їх із застарілих приміщень для зберігання артефактів на сучасні культурні хаби.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Харків

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook